Рішення № 78526412, 06.12.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року справа № 2340/3446/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

позивача – ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача – ОСОБА_2 (за ордером),

представника відповідача – ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши по суті у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (вул. Тесленка, 17, м. Жашків, Черкаська обл., 19201, далі – позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 27.07.2018 №295 о/с в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння ОСОБА_4 відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- поновити на службі в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння ОСОБА_4 відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 20.09.2018 провадження у справі зупинено до вирішення і набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду Черкаської області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Ухвалою суду від 07.11.2018 поновлено провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тому на підставі вказаної постанови суду та на виконання п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», відповідачем прийнято наказ від 27.07.2018 №295 о/с про звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 у зв’язку з набранням рішенням суду законної сили щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Однак, станом на час винесення оскаржуваного наказу позивач постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 не отримував, тому вона вважалась такою, що не набрала законної сили. Крім того, згідно постанови апеляційного суду Черкаської області від 12.10.2018 вищевказану постанову районного суду було змінено та звільнено позивача від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП і обмежено усним зауваженням. Таким чином, позивач вважає, що підстави для звільнення його зі служби в поліції відпали.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що, видаючи оскаржуваний наказ, відповідач діяв відповідно до норм Закону України «Про Національну поліцію», оскільки постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки позивачем порушено вимоги фінансового контролю щодо своєчасності подачі е-декларації. На підставі вищенаведеного та у відповідності до вимог п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Національну поліцію» позивач підлягає звільненню зі служби в поліції.

Заслухавши пояснення та доводи позивача, представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.06.2017 №166 о/с позивач прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння ОСОБА_4 відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Наказом Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 27.07.2018 №295 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у разі набрання законної сили рішення суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією). Підставою звільнення в даному наказі зазначено: постанова Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18, подання ОСОБА_4

Вирішуючи спір по суті суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію», проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію», не може бути поліцейським особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Пунктом 10 ст. 77 зазначеного Закону визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Відповідно до п. «з» ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема поліцейські.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи зазначені у п. 1 , підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункту 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов'язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства запобігання корупції декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається національним агентством.

Суд встановив, що згідно наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.06.2017 №166 о/с позивач прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння ОСОБА_4 відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області..

Відтак, ОСОБА_1 у відповідності до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до суб’єктів відповідальності, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до підпункту 1 п. 5 Розділу 11 порядку формування, введення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089 щорічна декларація суб'єкта декларування подається в період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня року наступного за звітнім роком. Така декларація охоплює звітній період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року в якому подається декларація та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч. 5 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Верховною Радою України 23 березня 2017 року прийнято Закон №1975- VI11 «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб». Закон №1975-V111 набрав чинності 30 березня 2017.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подано щорічну декларацію за 2017 рік лише 14.04.2018, тобто несвоєчасно.

Судом встановлено, що постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки позивачем порушено вимоги фінансового контролю щодо своєчасності подачі е-декларації. На підставі вищенаведеного та у відповідності до вимог п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Національну поліцію», позивач підлягає звільненню зі служби в поліції.

Згідно із вимогами ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

З метою забезпечення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо ведення та формування Реєстру, Міністерством юстиції України затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (наказ від 11 січня 2012 року № 39/5).

Відповідно до пункту 2.2 Положення, підставою для внесення відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є електронні копії рішень суду, які набрали законної сили щодо осіб, притягнутих до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової відповідальності.

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 на підставі електронної копії рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 був внесений до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки вищевказане рішення суду набрало законної сили 13.07.2018, тому у відповідача, відповідно, виник обов’язок прийняти рішення про його звільнення, що і було вчинено.

Натомість, постановою апеляційного суду Черкаської області від 12.10.2018 вищевказану постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 було змінено, звільнено позивача від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП і обмежено усним зауваженням.

Відповідно до ст. 221 КУпАП, органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, є судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Згідно зі ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Так, відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи.

При цьому, ст. 285 КУпАП встановлено, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.

За приписами ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону №1700, особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Із аналізу змісту вказаних вище норм суд дійшов висновку про те, що оскільки до позивача застосовано ст. 22 КУпАП та його звільнено від адміністративної відповідальності і обмежено усним зауваженням.

Необхідно також зауважити, що на підставі постанови апеляційного суду Черкаської області від 12.10.2018 у справі №693/616/18 Міністерством юстиції України вилучено відомості щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

У зв'язку із вищевикладеними обставинами суд дійшов висновку, що підстави для звільнення позивача зі служби в поліції відпали, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати оскаржуваний наказ із поновленням позивача на службі в поліції.

Щодо розміру суми грошового утримання, що підлягає стягненню на користь позивача, то суд зазначає наступне.

Статтею 235 Кодексу Законів про працю України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно пункту 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України Міністерством внутрішніх справ, за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів, розроблено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799 (надалі – Положення №260).

Відповідно до п. 4 названого Положення №260 грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Відповідно до п. п. 5, 6 Положення №260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Відповідно до п. 9 Положення №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Отже, розрахунок середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу повинен здійснюватися шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний останній місяць роботи на кількість календарних днів у цьому місяці та множенні отриманої суми на кількість календарних днів за період вимушеного прогулу.

Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції Черкаській області від 20.09.2018 №494 розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за червень 2018 року становив - 8122 грн. 72 коп.

Як встановлено судом, період вимушеного прогулу позивача склав з 28.07.2018 по 06.12.2018 – 132 календарних днів.

Так, враховуючи дані наявної в матеріалах справи довідки про доходи від 20.09.2018 №494, розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 8122 грн. 72 коп. (останній повний місяць)/30 к.д. (кількість календарних днів у червні 2018 року) = 270 грн. 76 коп.

Отже, сума середнього заробітку за даний період із моменту звільнення до моменту прийняття у справі судового рішення по суті, яка підлягає виплаті позивачу становить 132 (к.д. вимушеного прогулу)*270 грн. 76 коп. (середньоденна заробітна плата) = 35 740 грн. 32 коп. без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайному виконанню підлягають рішення щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 27.07.2018 №295 о/с в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння ОСОБА_4 відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

Поновити на службі в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння ОСОБА_4 відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 43404 (сорок три тисячі чотириста чотири) грн. 36 коп.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 13.12.2018.