Рішення № 78526902, 03.12.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року справа № 2340/2983/18

м. Черкаси

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

представника третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до військової прокуратури Центрального регіону України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат, про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, позивач) подала позов до військової прокуратури Центрального регіону України (далі – прокуратура, відповідач), в якому просить:

- скасувати рішення військового прокурора Центрального регіону України повністю, щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги;

- зобов’язати військову прокуратуру Центрального регіону України виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що повернення військовою прокуратурою Центрального регіону України без реалізації документів для призначення одноразової грошової допомоги є незаконним, оскільки позивач звільнена з військової служби за станом здоров’я та її встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби, що є підставою для виплати одноразової грошової допомоги.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивач не зверталася безпосередньо до військової прокуратури Центрального регіону України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги та не надавала відповідних документів, а відтак керівник відповідача не міг направити до Генеральної прокуратури висновок щодо призначення позивачеві такої допомоги.

В поясненнях на адміністративний позов третя особа просила в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому ті ж обставини, що і позивач.

01.08.2018 ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого мають бути усунуті недоліки.

15.08.2018 позивач подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

28.08.2018 ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 26.09.2018 суд вирішив здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучив до участі до у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат (далі – третя особа), витребував у третьої особи додаткові докази у справі та призначив попереднє судове засідання на 10.10.2018.

10.10.2018 третя особа подала до суду заяву про долучення до матеріалів справи документів.

10.10.2018 ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 23.10.2018.

23.10.2018 ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, а усною ухвалою від 23.10.2018, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 31.10.2018.

31.10.2018 ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.11.2018.

08.11.2018 позивач подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

08.11.2018 ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи до 19.11.2018.

19.11.2018 ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи до 03.12.2018.

В судовому засіданні 03.12.2018 позивач просила адміністративний позов задовольнити повністю, а представники відповідача та третьої особи – відмовити в його задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що з 11.07.2013 до 28.01.2014 позивач працювала стажистом на посаді прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України, з 29.01.2014 до 31.08.2018 – на посаді прокурора Черкаської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України, з 01.09.2014 до 06.03.2017 – на посаді прокурора військової прокуратури ОСОБА_1 гарнізону Центрального регіону України, з 07.03.2017 до 27.07.2017 – на посаді прокурора військової прокуратури Чернігівського гарнізону Центрального регіону України, з 24.07.2017 до 23.10.2017 позивач перебувала в розпорядженні військового прокурора Центрального регіону України.

Наказом військової прокуратури Центрального регіону України № 131 о/с від 23 жовтня 2017 року, керуючись ст. 11 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2, яку наказом Міністра оборони України від 16 вересня 2017 року № 648 звільнено з військової служби у запас за п. “б” ч. 8 ст. 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (за станом здоров’я), з 23 жовтня 2017 року виключено зі списків особового складу військової прокуратури Центрального регіону України, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ОСОБА_1 ОМВК Черкаської області.

20.02.2018 міжрайонною МСЕК № 2 м. Черкаси позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА № 878427, згідно якої ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності безтерміново, причина інвалідності – захворювання, пов’язані з проходженням військової служби.

07.05.2018 позивач подала до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням другої групи інвалідності, до якої додала перелік документів, зазначених в заяві.

07.05.2018 ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат листом № 6/8/5/705 направив вказану заяву позивача з доданими документами до військової прокуратури Центрального регіону України, які остання отримала 23.05.2018.

Листом від 31.05.2018 № 11/448вих18 відповідач повідомив третю особу про повернення без реалізації матеріалів щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 з тих підстав, що станом на день звільнення з військової служби позивач посаду у військовій прокуратурі Центрального регіону не обіймала і, крім того, у свідоцтві про хворобу позивач зазначила, що страждає на дисплазію обох кульшових суглобів (один із діагнозів, за яким встановлено інвалідність) з дитинства.

Листом від 08.06.2018 № 6/8/5/912 третя особа повідомила ОСОБА_2 про те, що документи для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повернуті військовою прокуратурою Центрального регіону України без реалізації.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Законом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII).

Статтею 1 Закону № 2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011-XII Дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно частини 1 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пункт 5 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII передбачає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Згідно частини 2 статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам; встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров’я відповідно до законодавства; одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов’язаними, проходження служби у військовому резерві – резервістами; порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – Порядок № 975).

Згідно пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Аналіз вищевказаних положень, а також встановлення позивачеві другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, свідчить про те, що ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги у визначеному абзацом третім підпункту 2 пункту 6 Порядку № 975, тобто в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлена інвалідність.

Разом з тим, призначенню і виплаті одноразової грошової допомоги передує визначена Порядком № 975 процедура подання відповідної заяви та необхідних документів і їх розгляд уповноваженим органом.

Так, відповідно до пункту 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов’язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пункт 13 Порядку № 975 визначає, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно пункту 17 Порядку № 975 особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Аналіз вищенаведеного свідчить, що ОСОБА_2 відповідно до вимог Порядку № 975 мала би звернутися із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги та надати відповідні документи безпосередньо до військової прокуратури Центрального регіону України, як уповноваженого органу, який здійснив розрахунок з позивачем під час звільнення з військової служби, а останній мав би підготувати відповідний висновок і подати його у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів.

Однак, як свідчать матеріали справи, позивач безпосередньо до військової прокуратури Центрального регіону України із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги не зверталася, що є порушенням Порядку № 975. При цьому суд звертає увагу, що рішення про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги військова прокуратура Центрального регіону України не приймала, оскільки відповідно до пункту 13 Порядку № 975 прийняття такого рішення не входить до компетенції відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази понесення відповідачем судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_2 (18000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач – військова прокуратура Центрального регіону України (01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, ідентифікаційний код 38347014);

3) третя особа – ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат (18008, м. Черкаси, вул. Хоменка, 19, ідентифікаційний код 07735288).

Рішення складене в повному обсязі та підписане 13.12.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк