Рішення № 7852270, 02.02.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2010 р. Справа № 20/199

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “Ібоя”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван будівельний Рівне”

про стягнення заборгованості в сумі 360 995 грн. 78 коп..

В засіданні приймали участь:           

Від позивача: Романова З.М. (дов. № б/н від 10.08.09р.).

Від відповідача: Кравчук В.Р. (дов. № 2 від 11.01.09р.).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство “Ібоя” (надалі –Позивач) звернулося, в господарський суд Рівненської області, з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Караван будівельний Рівне” (надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість в сумі 360 995 (триста шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 78 коп..

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

25 грудня 2009 року Представник Відповідача подав, через канцелярію господарського суду Рівненської області, відзив на позовну заяву (надалі –Відзив; а.с. 44), в якому, з підстав наведених в останньому, заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

У Відзиві Відповідач зазначає, що у рішенням господарського суду Рівненської області від 13 жовтня 2009 року по справі № 18/92 (а.с. 45-46) визначено сальдо на користь Позивача в сумі 360995 (триста шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 78 коп., а також кінцеве сальдо по розрахункам між Позивачем та Відповідачем в сумі 232839 (двісті тридцять дві тисячі вісімсот тридцять дев’ять) грн. 51 коп., а вищевказане, на думку Відповідача, свідчить про часткову сплату Відповідачем коштів за товари поставленні по накладним № 1591с від 24 грудня 2007 року (а.с. 13), № 1604с від 25 грудня 2007 року (а.с. 14) та № 1602/Б від 25 грудня 2007 року (а.с. 15-17), що є предметом даного судового розгляду, в сумі 128156 (сто двадцять вісім тисяч сто п’ятдесят шість) грн. 26 коп..

Також Відповідач у Відзиві не визнає поставки товару по накладні № 1602/Б від 25 грудня 2007 року (а.с. 15-17) на суму 73872 (сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 82 коп., оскільки її підписано не уповноваженою особою Відповідача та не завірено початковою Відповідача.

Крім того, Відповідач у Відзиві вказав, що направив на адресу Позивача заяву про зарахування зустрічних вимог від 1 грудня 2009 року (а.с. 48-49) на загальну суму 42624 (сорок дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 69 коп..

В судовому засіданні представник Відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав наведених у Відзиві.

Заслухавши представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Судом, встановлено, що на виконання письмової заявки Відповідача від 17 грудня 2007 року (а.с. 19-21) Позивачем було здійснено Відповідачу поставку товару згідно накладних, на загальну суму 360995 (триста шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 78 коп.:

-          № 1591с від 24 грудня 2007 року (а.с. 13) –162546 (сто шістдесят дві тисячі п’ятсот сорок шість) грн. 96 коп.;

-          № 1604с від 25 грудня 2007 року (а.с. 14) –124576 (сто двадцять чотири тисячі п’ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп.;

-          № 1602/Б від 25 грудня 2007 року (а.с. 15-17) –73872 (сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 82 коп..

У вищевказаних накладних відсутнє посилання на строк здіснення Відповідачем оплати Позивачу за поставлений товар.

Відповідно до частини 2 стаття 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем Відповідачу направлялася претензія № 619 від 14 жовтня 2009 року (а.с. 9 ; доказ направлення та отримання а.с. 10-12) з проханням у семиденний строк від дня отримання дійсної вимоги оплатити заборгованість в сумі 360995 (триста шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 78 коп.. Дана претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Щодо заперечень Відповідача висвітлених у Відзиві, в частині не визнання поставки товару згідно накладної № 1602/Б від 25 грудня 2007 року (а.с. 15-17), то суд наголошує на тому, що в судовому рішенні від 13 жовтня 2009 року по справі № 18/92 судом встановлено факт здійснення Позивачем поставки товару Відповідачу, згідно накладних № 1591с від 24 грудня 2007 року (а.с. 13), № 1604с від 25 грудня 2007 року (а.с. 14) та № 1602/Б від 25 грудня 2007 року (а.с. 15-17) на загальну суму 360995 (триста шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 78 коп., поза межами дії договору № 163/12-2007 РР від 28 грудня 2007 року (дане рішення набрало законної сили).

Згідно сатини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, в зазначеному рішенні встановлено факт того, що поставка товарів (по накладним) відбувалися за позадоговірними відносинами сторін, а тому він не доводиться знову (а доводи Відповідача не беруться до уваги).

Щодо заперечень Відповідача з приводу переоплати в сумі 128156 (сто двадцять вісім тисяч сто п’ятдесят шість) грн. 26 коп., суд зазначає, що серед поданих відповідачем доказів оплати товарів (а.с. 88-123) відсутні будь-які докази оплати товарів у позадоговірних відносинах сторін за накладними № 1591с від 24 грудня 2007 року, № 1604с від 25 грудня 2007 року та № 1602/Б від 25 грудня 2007 року, а лише наявні докази оплати за договорами.

Таким чином, (з урахуванням абзацу 2 пункту 18.2 статті 18 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”), отриманні від Позивача товари по спірних накладних не оплачені Відповідачем (а існує переплата в сумі 128156 (сто двадцять вісім тисяч сто п’ятдесят шість) грн. 26 коп. в договірних відносинах сторін).

З урахуванням вищевказаного, суд відхиляє твердження Відповідача щодо часткової оплати по спірних накладних, висвітлені у Відзиві, як безпідставні та необґрунтовані.

Доказів сплати заборгованості по поставці товару за накладними № 1591с від 24 грудня 2007 року, № 1604с від 25 грудня 2007 року та № 1602/Б від 25 грудня 2007 року Відповідач суду не подав.

Також суд відхиляє твердження Відповідача про необхідність, при винесенні рішення, врахування заяви про зарахування зустрічних вимог від 1 грудня 2009 року (а.с. 48-49) та здійснення зарахування зустрічних вимог на загальну суму 42624 (сорок дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 69 коп., що направлялися Відповідачем Позивачу.

Суд зауважує, що відповідач вказуючи про зарахування однорідних позовних вимог не подав суду жодних первинних доказів у їх підтвердження, що в свою чергу не дає можливість суду перевірити їх під ставність.

Водночас, суд зазначає, що у разі дійсності наявної заборгованості Позивача перед відповідачем, останній не позбавлений можливості звернутися до суду з вимогою про її стягнення.

Таким чином, станом на 2 лютого 2010 року за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем в сумі 360995 (триста шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 78 коп..

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України говорить, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевказане, на основі статтей 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 360995 (триста шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 78 коп. ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення.

Судові витрати відповідно до пунктів 2, 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван будівельний Рівне”, 330136, м. Рівне, проспект Миру, 11, код 35504757 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “Ібоя”, 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 74, р/р 26003104585001 в Відділенні КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код 14367833 – 360995 (триста шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 78 коп. заборгованості, 3 609 (три тисячі шістсот дев’ять) грн. 96 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 05.02.2010р.

Суддя