Ухвала суду № 78522397, 06.12.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/18160/18

Провадження № 1-кс/234/7131/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

06 грудня 2018 рокуСлідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області - ОСОБА_1,

при секретарі – Пагуліч Д.Г.

за участю: прокурора – Альоши А.В.

захисника – адвоката ОСОБА_2

підозрюваного – ОСОБА_3

розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях військової прокуратури об’єднаних сил капітана юстиції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018051110000039 від 15.05.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Ковель Волинської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 55, кв.34,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях військової прокуратури об’єднаних сил капітан юстиції ОСОБА_4 04.12.2018 року звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

Клопотання мотивує тим, що військовою прокуратурою об’єднаних сил здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42018051110000039 від 15.05.2018 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється слідчим відділом Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 09.08.2017 наказом Голови Державної служби України з безпеки на транспорті № 1537 – к призначений на посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області та відповідно до положень ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України він є службовою особою - працівником органу державної влади, яка наділена організаційно - розпорядчими функціями.

Прокурор зазначає, що відповідно до статей 3, 8, 19, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно вимог статей 1, 3, 4, 5, 8, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного, морського та річкового транспорту, забезпечення в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх виконанням.

Працівник Укртрансбезпеки у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Службова особа Укртрансбезпеки, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Згідно ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним в ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Згідно посадової інструкції, старший державний інспектор відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області ОСОБА_3, здійснює державний нагляд за додержанням вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту, забезпечення умов безпечного перевезення багажів, пасажирів, вантажу, здійснює контроль за роботою автомобільних перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, здійснює контроль дозвільних документів на здійснення перевезень, приймає участь у проведенні перевірок суб’єктів господарювання у сфері автомобільного транспорту, додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, у межах повноважень забороняє експлуатацію транспортних засобів і надання транспортних послуг до усунення порушень законодавства, дотримується вимог антикорупційного законодавства.

В силу наявного досвіду роботи в Укртрансбезпеці ОСОБА_3 знав та розумів, що відповідно до вищевказаного законодавства України, посадовим та службовим особам Укртрансбезпеки заборонено застосовувати своє становище для одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.

Однак, незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, будучи службовою особою, перебуваючи на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив корупційний злочин – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, у травні 2018 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 виник злочинний корисливий умисел, спрямований на отримання незаконного прибутку та особисте збагачення у протиправний спосіб.

З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_3 вступив у злочинну змову із невстановленими на даний час слідством особами, що виразилося у систематичному вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від осіб, які здійснюють пасажирські та вантажні перевезення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, здійснюючи рейдову перевірку разом із невстановленими на даний час слідством особами, 13.09.2018 приблизно о 08 год. 30 хв. зупинив на автошляху Горлівка – Бахмут Донецької області, при в’їзді у місто Бахмут Донецької області, транспортний засіб марки «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_5, який здійснював перевезення пасажирів по території Донецької області.

Після цього, невстановлений в ході досудового розслідування працівник відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, запропонував ОСОБА_5 прослідувати до їхнього службового автомобіля НОМЕР_2, у якому на водійському сидінні знаходився старший державний інспектор відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області ОСОБА_3

Перебуваючи у салоні вказаного автомобіля на передньому водійському сидінні ОСОБА_3, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на особисте протиправне збагачення, близько 08 год. 40 хв. поставив ОСОБА_5 категоричну вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 2000 грн., за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_5, усвідомлюючи, що у разі не виконання протиправних вимог ОСОБА_3, останній буде чинити штучні перешкоди у здійсненні ним його діяльності по перевезенню пасажирів, а саме у вигляді складання адміністративного протоколу стосовно нього, у зв’язку із чим змушений був погодитися на протиправну вимогу ОСОБА_3 та у цей же день, місці та час передав останньому неправомірну вигоду у сумі 2000 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, займаючи посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, у травні 2018 року вступив у попередню злочинну змову з невстановленими на даний час слідством особами, з якими діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого протиправного збагачення, у порушення вимог ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції»; ст. ст. 3, 4, 5, 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103; своїх Посадових інструкцій, 13 вересня 2018 року приблизно о 08 год. 30 хв., перебуваючи на автошляху Горлівка – Бахмут Донецької області, при в’їзді у місто Бахмут Донецької області та, знаходячись у службовому автомобілі НОМЕР_2, вимагав та одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у сумі 2000 грн. за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

30.11.2018р ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор вказує на те, що вина підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення від. 14.05.2018, відповіддю на доручення від 16.11.2018, протоколом огляду інформації, отриманої за результатами НСРД від 22.11.2018, поясненнями ОСОБА_6, показаннями ОСОБА_5 та іншими зібраними доказами у сукупності.

При цьому, застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості, зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за кордоном або на території тимчасово непідконтрольній українській владі.

Крім того, на думку прокурора, ОСОБА_3, працюючи на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе, у тому числі шляхом використання службового становища, соціальних зв’язків, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наведені обставини свідчать про наявну можливість у ОСОБА_3, перебуваючи на волі, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищевикладене свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_3 інших більш м’яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Вказані обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність застосування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться в вищезазначених матеріалах кримінального провадження, а також інших належних та допустимих доказах, зібраних у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Також прокурор зазначає, що враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий корупційний злочин, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов’язків, слід призначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 140960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) грн. та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ним наступних обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зокрема: не відлучатися із м.Краматорськ Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, запобігання спробам вчинення наведених дій та для виконання завдань кримінального провадження, прокурор просить задовольнити клопотання у повному обсязі.

Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які просили обрати більш м’який запобіжний захід, зважаючи на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять роки.

Встановлено, що ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Санкція ч.3 ст.368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна, а тому до ОСОБА_3 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

30 листопада 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», у справі «Феррарі-Браво проти Італії») наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. Затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення підтверджується сукупністю доказів, зібраних у кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 зазначеного кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, які встановлені з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, особи підозрюваного, який є державним службовцем, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, враховуючи вік підозрюваного, його стан здоров’я, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м’які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов’язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно з частиною 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового стану, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає доцільним визначити ОСОБА_3 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52860грн.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, і не є заздалегідь не помірним для підозрюваного.

Крім того, суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях військової прокуратури об’єднаних сил капітана юстиції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до закінчення 60 (шістдесяти днів) з моменту обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, а саме з 06 грудня 2018 року до 04 лютого 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52860 (п’ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок №37311047011792, отримувач коштів – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача – Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, код ЄДРПОУ -26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- не відлучатися із м.Краматорська Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_3, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Вступна і резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 06.12.2018 року.

Слідчий суддя: А.М.Лутай