Рішення № 7852161, 25.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.10 Справа № 31/172

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів

до відповідача:Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Санчо Панча 18”, м. Львів

про:стягнення 242916,70 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники

від прокуратури:Палькевич Р.В. помічник прокурора (посвідчення № 100);

від позивача:Луців О.І. представник;

від відповідача:не зявився. Представникам прокуратури та позивача розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м. Львів, надалі позивач, до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Санчо Панча 18”, м. Львів, надалі відповідач, про стягнення 242916,70 грн., в тому числі 212208,03 грн. основного боргу, 17841,75 грн. пені, 3143,85 грн. трьох процентів річних, 9723,07 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 29.10.2009 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.12.2009 р.

Позивач 10.11.2009 р. подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 08.12.2009 р. прокурор, позивач та відповідач не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Ухвалою голови господарського суду від 09.12.2009 р. продовжено строк вирішення спору у даній справі до 26.01.2010 р.

В судове засідання 25.01.2010 р. зявилися представники прокуратури та позивача, які позовні вимог підтримали повністю з підстав, викладених у позові, подали документи на виконання вимог ухвали суду. Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив, доказів оплати боргу не представив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 25.01.2010 р. за згодою представників прокуратури та позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 01.02.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані прокурором і позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем і відповідачем 23.10.2008 р. було укладено договір № 4305/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого позивач, як теплопостачальна організація, зобовязався постачати відповідачеві теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання, а відповідач, як споживач, взяв на себе зобовязання отримувати та оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 6.3 вказаного договору споживач зобовязаний сплачувати вартість фактично спожитої теплової енергії до 25 числа місяця, наступного за звітним.

У відповідності до ст. 275 Господарського кодексу за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, всупереч умовам укладеного договору станом на 25.09.2009 р. відповідач не здійснив оплату за використану фактично спожиту теплову енергію та за приєднане теплове навантаження на загальну суму 212208,03 грн.

Правові основи господарської діяльності субєктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нормою ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Пунктом 7.2.3 договору передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У звязку з вищевикладеним позовна вимога прокурора про стягнення з відповідачів пені в сумі 17841,75 грн. підлягає задоволенню.

При задоволенні позовних вимог в цій частині суд виходив також з наступного.

Норма ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України судом не застосовується, оскільки п. 7.2.3 договору передбачено стягнення пені за весь період прострочки платежу за теплову енергію.

Як встановлено ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). При цьому позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу). Проте, відповідачем у даній справі відповідна заява про застосування судом позовної давності до вимог про стягнення пені не подана, у звязку з чим пеню слід стягнути з відповідача в повній сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з розрахунками, доданими до позовної заяви прокурора, сума трьох процентів річних становить 3143,85 грн., а сума інфляційних нарахувань 9723,07 грн., які нараховані прокурором правомірно і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що прокурором і позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач позов визнав, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з врахуванням з врахуванням заяви від 21.10.2009 р.

Враховуючи, що прокурором і позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу, пені, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Оскільки даний спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід стягнути із відповідача в дохід державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора Личаківського району м. Львова, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Санчо Панча 18” (79020, вул. П. Панча, 18в, м. Львів; код ЄДРПОУ 35854557) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(79040, вул. Д.Апостола, 1, м. Львів; код ЄДРПОУ 05506460) 212208,03 грн. основного боргу, 17841,75 грн. пені, 3143,85 грн. трьох процентів річних, 9723,07 грн. інфляційних нарахувань.

3. Стягнути із Обєднання співвласників багатоквартирного будинку „Санчо Панча 18” (79020, вул. П. Панча, 18 в, м. Львів; код ЄДРПОУ 35854557) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 2122,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя