Рішення № 7852160, 04.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.10                                                                                           Справа№ 24/174

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦСК ФУД Енрічмент-Україна”, м.Львів

До відповідача: Закритого акціонерного товариства „Галичина”, м.Радехів

Про стягнення 31 359,60грн. основного боргу, 1 355,20грн. втрат від інфляції, 545,21грн. 3% річних та 2 491,78грн. пені.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Павловський Б.І. - представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 31 359,60грн. основного боргу, 1 355,20грн. втрат від інфляції, 545,21грн. 3% річних та 2 491,78грн. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору №1/25-06 від 25.06.2008року, позивач поставив відповідачеві товар на суму 48009,60грн.( по видатковій накладній № РН -0000333 від 12.12.2008р. на суму 25500,00грн. та по видатковій накладній № РН -0000044 від 16.03.2009р. на суму 22509,60грн.), який підлягав оплаті протягом 45 днів від дати отримання товару (п.4.1 договору). Як зазначено у позовній заяві, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, заборгованість становить 31359,60грн. За несвоєчасну оплату товару на підставі п.6.2 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 2491,78грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 1355,20грн. та 545,21грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У відзиві від 02.02.2010р. відповідач визнає суму основного боргу, вважає, що пеня нарахована неправильно, тому у стягненні 487,97грн.пені просить відмовити. Щодо заявлених до стягнення 3% річних не висловлює своєї позиції, а щодо втрат від інфляції вважає розрахунок незрозумілим, тому просить відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні 02.02.2010р. оголошена перерва до 04.02.2010р.

В доповненні від 04.02.2010р.до відзиву відповідач стверджує, що товар був поставлений не на умовах договору №1/25-06 від 25.06.2008року, вважає позов передчасним, оскільки рахунки - фактури на оплату товару датовані до поставки товару, тому просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.06.2008р. позивачем і відповідачем укладено договір № 1/25-06, відповідно до умов якого позивач ( продавець за договором) продає, а покупець ( відповідач за договором)купує молочнокислі бактерії та інші інгредієнти для молочного виробництва. Поставка товару здійснюється згідно попереднього замовлення. Покупець здійснює 100% оплату упродовж 45 днів від дати отримання товару.

Позивач поставив відповідачеві товар на суму 48009,60грн., а саме: по видатковій накладній № РН -0000333 від 12.12.2008р. на суму 25500,00грн. та по видатковій накладній № РН -0000044 від 16.03.2009р. на суму 22509,60грн.

В названих накладних вказано, що умовою продажу є попередня оплата товару.

На оплату товару позивач надав відповідачу рахунки –фактури № СФ –0000335 від 05.12.2008р. на суму 25 500,00грн. та № СФ-0000042 від 12.03.2009р. на суму 22509,60грн., на які є посилання у названих вище видаткових накладних.

В рахунках-фактурах вказано, що товар поставляється без замовлення.

Слід зазначити, що ні в рахунках-фактурах, ні в накладних позивач не вказав договору № 1/25-06, як умову поставку товару.

Відповідач оплатив товар частково в сумі 16650,00грн., а саме:

- 17.08.2009р. –20000,00грн., з яких 11 650грн. зараховано в рахунок оплати товару, поставленого по накладних № РН -0000333 від 12.12.2008р. та № РН -0000044 від 16.03.2009р., решта суми зарахована в рахунок оплати товару, поставленого в попередньому періоді ( до12.12.2008р.);

- 27.08.2009р.- 5000,00грн.

Як підставу оплати відповідач вказав акт звірки розрахунків від17.08.2009р., проте на вимогу суду такого акту звірки не подав.

Отже, товар на суму 31359,60грн. відповідачем не оплачений.

За прострочення оплати товару на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення 3% річних в сумі 545,21 грн. та втрати від інфляції в сумі 1355,20грн., які нараховані за період з 26.01.2009р. по 31.10.2009р. від суми боргу. За цей же період на підставі п.6.2 договору № 1/25-06 заявлена до стягнення пеня в сумі 2491,78грн. (розрахунки додані до позовної заяви).

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов»язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін). Якщо строк виконання боржником обов»язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у 7-денний строк від дня пред»явлення вимоги ( ст.530 ЦК України).

Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним( ст..547 ЦК України).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач поставив відповідачу товар на суму 48009,60грн. Суд погоджується з доводами відповідача, що товар був поставлений не на виконання та не на умовах договору № 1/25-06, оскільки у видаткових накладних та в рахунках-фактурах відсутнє посилання на цей договір. Крім того, за умовами договору товар поставляється на підставці попереднього замовлення та підлягає оплаті упродовж 45 днів з дня отримання товару. Фактично товар був поставлений без замовлення, форма оплати –попередня оплата.

Матеріалами справи підтверджено, що на оплату товару позивач надав відповідачеві рахунки-фактури № СФ –0000335 від 05.12.2008р. на суму 25 500,00грн. та № СФ-0000042 від 12.03.2009р. на суму 22509,60грн., дата виписки яких передує даті поставки товару, що, на думку суду, підтверджує той факт, що умовою поставки товару була його попередня оплата. Ці рахунки - фактури були надані відповідачу і відповідач на вимогу суду надав їх копії. За таких обставин, суд не погоджується з доводами відповідача, що позов є передчасним, оскільки не було вимоги оплатити товар.

Отже, відповідач зобов»язаний був здійснити попередню оплату товару, проте лише в серпні 2009р. оплатив товар частково.

На підставі викладеного суд вважає, що в частині стягнення основного боргу, 3% річних та втрат від інфляції позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають до задоволення.

В частині стягнення пені позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки між сторонами не було письмової угоди про забезпечення виконання зобов»язання про оплату товару шляхом сплати пені.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Галичина”, ідент. код 25553579, адреса: м.Радехів Львівської області, вул. Б. Хмельницького,120, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЦСК ФУД Енрічмент-Україна”, ідент. код 33662981, адреса: 79066, м. Львів, вул.Вулецька,11 б, - 31 359,60грн. основного боргу, 1 355,20грн. втрат від інфляції, 545,21грн. 3% річних, 332.60грн. державного мита та 219,55грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя