Рішення № 7851599, 02.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.10 р.                     Справа № 13/5                               

Суддя господарського суду Донецької області І.Х. Темкіжев          

при секретарі судового засідання Третяк А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь

до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

про стягнення 1026грн. 36коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Шевелев В.Г. за довірен. № 09/3984 від 28.12.09р. – юриск.

від відповідача: Манерова Ю.В. за довірен. № Н-01/1726 від 19.05.08р.– юриск.

Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк, про стягнення вартості не збереженого вантажу під час перевезення в розмірі 1026грн. 36коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на комерційний акт БН 698965/205 від 24.07.2009р., накладну № 46104062, рахунок-фактуру № 138 від 31.07.2009р., сертифікат якості № 599 від 21.07.2009р., претензію № 09/1-3-39 від 22.09.09р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Представник позивача під час судового засідання підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України, оскільки вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Зазначив, що вантаж завантажений засобами вантажовідправника без участі залізниці. Надав копії актів загальної форми № ч1778 від 23.07.09р., № 1-094 від 24.07.09р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи вантажовідправником ВАТ “Днепрококс” зі станції Діївка Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 46104062 на адресу одержувача вантажу - ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь був відвантажений коксовий дріб'язок.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

За даними залізничної накладної № 46104062 вагон 60684263 був прийнятий з вагою нетто 60250кг.

На підставі актів загальної форми № ч1778 від 23.07.09р., № 1-094 від 24.07.09р. на станції призначення Маріуполь-Сортувальна було здійснене комісійне переважування зазначеного вагону на 150тн. електронних вагах вантажоодержувача. За результатами перевірки виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній у вагоні 60684263 у кількості 4350кг. Це засвідчено в комерційному акті БН 698965/205 від 24.07.2009р., який у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача.

Комерційним актом БН 698965/205 від 24.07.2009р. з посиланням на акти загальної форми № ч1778 від 23.07.09р., № 1-094 від 24.07.09р. встановлено, що завантаження пагорбовидне, вище рівня бортів біля 50см, над 5-6 люками є поглиблення розміром 250см х 250см х60см. Технічно вагон справний, люки та двері закриті. Течі вантажу немає.

Згідно ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083.

Нестача згідно комерційного акту БН 698965/205 від 24.07.2009р. складає 4350кг. Відповідно до рахунку-фактури № 138 від 31.07.2009р. вартість 1 тони вантажу становить 300грн. без ПДВ. Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, сума недостачі з урахуванням положень п. 27 Правил видачі вантажу складає 1026грн.36коп.

Судом встановлено, що позивачем направлялась претензія № 09/1-3-39 від 22.09.2009р. з вимогою погасити вартість недостачі, яка була залишена без реагування.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки посилаючись на ст. 24 Статуту залізниць України відповідач не врахував встановлені актами сліди доступу до вантажу у спірному вагоні. Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в вищенаведеному комерційному акті, своїх зобов’язань за договором перевезення відповідач належним чином не виконав, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу в сумі 1026грн. 36коп. підтверджений матеріалами справи, у зв’язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита у сумі 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 25, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк, про стягнення вартості не збереженого вантажу під час перевезення в розмірі 1026грн. 36коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 010749574; р/р 2600101511508 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817) на користь Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, ЄДРПОУ 00191129, р/р 2600700016329 у філії ВАТ “Укрексімбанк” в м. Маріуполі Донецької області, МФО 335957) суму не збереженого вантажу в розмірі 1026грн. 36коп., витрати по сплаті держмита в сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

У судовому засіданні 02.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 05.02.2010р.

Суддя І.Х. Темкіжев

Суддя