Рішення № 78478095, 05.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13761/18

Провадження № 2-а/522/1281/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Чернявської Л.М.

При секретарі судового засідання Ткаченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, інспектора поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ВР № 201545 від 04 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду 06.08.2018 року з позовом до Головного Управління національної поліції в Одеській області, інспектора поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ВР № 201545 від 04 серпня 2018 року .

Позивач мотивує позовом тим, що 04 серпня 2018 року він рухався по вулиці В-А. Азарова в м. Одесі та вимушено зупинив свій автомобіль в зоні дії дорожнього знаку 3.34, після чого залишив автомобіль для з?ясування того, чи зупинені чи рухаються автомобілі, які були перед його автомобілем. В цей час факт зупинки позивачем в зоні дії вказаного знаку був зафіксований інспектором патрульної поліції, який не встановивши дійсних обставин справи склав постанову у справі про адміністративне правопорушення ВР № 201545 від 04 серпня 2018 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в сумі 510,00 грн. Позивач не погоджується з формулюванням правопорушення, що він здійснив зупинку, яка унеможливлює зустрічний роз?їзд або об?їзд автомобіля.

Провадження по справі відкрито 07 серпня 2018 року.

04 вересня 2018 року відповідачем інспектором Бутченко О.А. подано відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що не визнає позов ОСОБА_1 повністю та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на надуманість та необґрунтованість вимог позивача.

Ухвалою суду від 15 листопада 2018 року, замінено відповідача по справі Головне управління національної поліції в Одеській області – на належного відповідача – Управління патрульної поліції в Одеській області.

Позивача надав заяву, якою просив провести судове засідання за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з?явилися, викликані, про поважність причин не явки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 04.08.2018 року близько 13 год 10 хв. під час патрулювання, екіпажем патрульної поліції був виявлений автомобіль НОМЕР_1, водій якого здійснив зупинку та стоянку по вул. Віце-Адмірала Азарова, 1, таким чином, що відстань між припаркованим ним автомобілем та суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1 склала менше 3 метрів, що унеможливило зустрічний роз’їзд або його об’їзд та створило суттєву перешкоду та загрозу безпеці дорожньому руху.

На час виявлення правопорушення, водій ОСОБА_1 знаходився біля автомобіля і мав намір залишити місце події.

Водієві було роз’яснено суть правопорушення, однак ОСОБА_1 заперечив правопорушення та вказав, що оскільки дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» на даній ділянці дороги не має, він нічого не порушує.

Враховуючи дані обставини, інспектор патрульної поліції ОСОБА_2, виніс постанову серії ВР№210545 від 04.08.2018 року із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У відповідності до п. 2.3 (б) ПДР України водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю, розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п.п. 15.1, 15.2 ПДР України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього пуху).

Згідно п. 1.10 ПДР України, перешкода для руху — це нерухомий об’єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об’єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Згідно п. 15.9 ПДР України, зупинка забороняється ... д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смутою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився.

Дана заборона в Правила дорожнього руху введена з метою збільшення пропускної здатності вузьких вуличок і проїзних частин.

Пунктом 15.10 (а) ГІДР України зазначено, що стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка.

Згідно з частиною 4 статті 27 Закону України «Про дорожній рух», у разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.

Кожний учасник дорожнього руху мас право розраховувати на те, що и інші учасники виконують ці Правила.

Судом встановлено, що позивач, здійснивши зупинку та стоянку свого транспортного засобу, таким чином, що відстань між припаркованим автомобілем та суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1 склала менше З метрів, що унеможливило зустрічний роз’їзд або його об'їзд, що підтверджується матеріалами справи, змусив інших учасників дорожнього руху порушувати ці Правила.

Як вбачається з відеофіксації правопорушення, дана ділянка проїзної частини має дві смуги для руху, по одній в кожному напрямку, що розділені суцільною дорожньою лінією 1.1, перетинати яку згідно п.п. 34 ПДР України заборонено.

Отже, водії, що рухаються по правій смузі, з метою об’їзду припаркованих автомобілей, вимушені перетинати розмітку 1.1 та виїжджати на смугу зустрічного руху, чим створюється небезпека при зустрічному роз’їзді.

Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Факт порушення ПДР підтверджується відеозаписом з місця стоянки транспортного засобу Toyota Carina E д.н.з. НОМЕР_2 та матеріалами справи.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку; орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного; правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи. яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП га н. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 2.3 ЗУ про «Національну поліцію» виявлення та припинення правопорушень, а також здійснення провадження у адміністративних справах та прийняття рішення про накладання адміністративних стягнень з метою забезпечення безпеки дорожнього руху - є одними з основних обов'язків патрульної поліції.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема передбачених частинами 1- 3 ст. 122 КУпАП.

Частиною 2 названої статті Кодексу визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.

На підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчиненні адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частинами 4 та 5 вказаної статті Кодексу встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про, адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853).

Відповідно до п. 4 Розділу 1 вказаної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення осі складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126 частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1. частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Рішенням Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що притягнення особи до адміністративної відповідальності у випадках коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП) фактично відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладення адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена посадовою особою у межах повноважень, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 та відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 242-245 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) у задоволенні позову до Управління патрульної поліції в Одеській області (м.Одеса, вул.Академіка Королева, 5), інспектора поліції ОСОБА_2 (м.Одеса, вул.Академіка Королева, 5) про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ВР № 201545 від 04 серпня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11 грудня 2018 року.

Суддя Л.М. Чернявська 05.12.2018