Ухвала суду № 78477233, 11.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________ справа № 520/18588/18

провадження № 2/520/6788/18

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

11.12.2018 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Одеси 26.11.2018 року.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справі присвоєно єдиний унікальний номер 520/18588/18; головуючим суддею визначено суддю Літвінову І.А.

Суб’єктно, інстанційно та предметно справа відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Позов ОСОБА_1 виник з приводу нерухомого та рухомого майна: квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2; земельної ділянки, розташованої в Овідіопольському районі Одеської області та автомобілю.

За правилами виключної підсудності, встановленими частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Дві квартири, з приводу яких виник спір між ОСОБА_2, знаходяться в Київському районі міста Одеси. Загальну вартість цього майна позивач визначає у сумі 2 380 000 грн. (840 000 грн. + 1 540 000 грн). Вартість земельної ділянки, розташованої в Овідіопольському районі м. Одеси, визначена позивачем у розмірі 420 000 грн. Враховуючи положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України справа за позовом ОСОБА_1 відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Київського районного суду м. Одеси.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, як особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідачем у позовній заяві ОСОБА_1 вказана ОСОБА_2, як фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності.

Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Наступного дня, після одержання суддею позовної заяви, на виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України був сформований запит до територіального органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача у цивільній справі № 520/18588/18 ОСОБА_2.

Утім, станом на 11.12.2018 року встановлено, що у зв’язку з неузгодженістю організаційних питань щодо виконання запитів суду між Відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, Центром надання адміністративних послуг Одеської міської ради та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області всі раніше направленні судом запити, включаючи і запит по цивільній справі № 520/18588/18 були повернуті до судів без виконання.

Зважаючи на наведене, та враховуючи право сторін на розгляд справи у розумні строки, суддя приймає рішення про відкриття провадження у цивільній справі № 520/18588/18 без результатів виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України.

За приписами частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Судом не встановлено підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 чи відмови у відкритті провадження у справі.

Однак, при ознайомлені із змістом позовної заяви, встановлено, що вона містить певні недоліки, оскільки при оформлені заяви позивачем не в повній мірі витримані вимоги статті 175 ЦПК України.

Так, позивачем не зазначені у позовній заяві реєстраційні номери облікової картки платника податків, не зазначені й номери і серії паспортів сторін (п. 2 ч. 2 ст. 175 ЦПК України); відрізняється ціна позову, яка зазначена у вступній та описовій частині (1 414 000 – вступній частині та 1 477 000); додані до позовної заяви докази не засвідчені у порядку, встановленому ч. 5 ст. 95 ЦПК України (крім доказів на підтвердження повноваження представника позивача).

Між тим, виявлені недоліки, на є такими, що перешкоджають провадженню у справі на цій стадії цивільного судочинства.

В цілому позовна заява підготовлена якісно із повним додержанням інших вимог, встановлених статтями 175-177 ЦПК України.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у цивільній справі № 520/18588/18, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до статі 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху в даному випадку суперечило б завданню цивільного судочинства та не відповідало б конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст.64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Крім цього, у низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачу ОСОБА_1 можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому позивач попереджається, що незасвідчені у порядку ч. 5 ст. 95 ЦПК України докази на підставі ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги.

Положеннями статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, з метою уникнення надмірного формалізму при тлумаченні правових норм, дотримання принципу верховенства права, забезпечення реального гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створення рівних умов доступу до правосуддя, що передбачає здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права, суд приймає рішення про відкриття провадження у цивільній справі № 520/18588/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Позивач зазначає, що одна із спірних квартир знаходиться у фактичному користуванні відповідача та спільної дочки сторін.

З доданої до позовної заяви копії рішення Київського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 520/5351/18 встановлені дані дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Частиною першою статті 42 ЦПК України встановлено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

За правилами ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами пункту 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України, справи, в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначено загальне позовне провадження.

Згідно з частиною другою статті 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись ч. 1 ст. 11, ч. 4 ст. 19, ч. 8 ст. 43, ст.ст. 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст.ст. 272, п. 2 ч. 4 ст. 274, ст.ст. 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та відкрити провадження у цивільній справі № 520/18588/18.

Залучити до участі у справі третіми особами малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Київську районну адміністрацію, як орган опіки та піклування.

Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

У відповідності до статті 189 ЦПК України у підготовчому провадженні:

остаточно визначити предмет спору та характеру спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу;

з’ясувати заперечення проти позовних вимог;

визначити обставини справи, які підлягають встановленню;

вирішити відводи;

визначити порядок розгляду справи;

вчинити інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Попередити учасників справи, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня постановлення цієї ухвали. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Підготовче засідання розпочати 27 грудня 2018 року о 16 годині 00 хвилин в залі к.-№240 Київського районного суду м. Одеси (м. Одеса, вул. Варненська, 3-Б, ІІ поверх).

Заяву позивача про забезпечення доказів (вхід. № 47450/18 від 26.11.2018) призначити до розгляду складом суду у підготовчому судовому засіданні.

Явку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у підготовче судове засідання – визнати обов’язковою.

У підготовчому засіданні:

з’ясувати наявність підстав для відводів;

з’ясувати чи бажають сторони укласти мирову угодуабо звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

у разі необхідності заслухати уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглянути відповідні заяви;

за необхідністю - вирішити питання про вступ у справу інших осіб, прийняття зустрічного позову;

з’ясувати, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

з’ясувати, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; за необхідністю - вирішити питання про витребування додаткових доказів та визначити строки їх подання, вирішити питання про забезпечення доказів;

за необхідністю - вирішити питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

за клопотанням учасників справи вирішити питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;

вирішити заяви та клопотання учасників справи;

призначити справу до розгляду по суті, визначити дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

встановити порядок з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті;

з’ясувати розмір заявлених сторонами судових витрат;

здійснити інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі протягом двох днів з дня її складення.

Відповідачу разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Зобов’язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії цієї ухвали направити третій особі копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду.

Попередити позивача, що не подання суду доказів без поважних причин є підставою для залишення позову без розгляду у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Роз’яснити учасникам справи. що учасники справи зобов’язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Роз’яснити учасникам справи, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи у порядку статті 93 ЦПК України.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 27 грудня 2018 року року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

До початку розгляду справи по суті сторони можуть звернутися до суду із заявою про застосування процедури врегулювання спору за участю судді у порядку, встановленому статтями 201-205 ЦПК України.

Роз’яснити сторонам, що проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Під час проведення спільних нарад суддя зокрема здійснює дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору. Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору.

Заява про врегулювання спору за участю судді повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 183 та ч. 1 ст. 201 ЦПК України.

Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо визначення підсудності справи. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали через Київський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет /веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Суддя

ОСОБА_4