Ухвала суду № 78470745, 12.11.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

12.11.2018

копія

Справа № 401/3215/13-ц

Провадження № 6/401/85/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря Фадєєвої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську заяву представника ТОВ Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, заінтересована особа – ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувся до суду з заявою та просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “ Альфа-Банк” на його правонаступника - ТОВ Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчому листі № 401/3215/13-ц.

Вимоги заяви обґрунтовані наступним.

26 вересня 2016 року між ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір факторингу № 2016-3АБ/ДГ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 490067003 від 05 травня 2008 року перейшло до ТОВ ФК «Довіра та Гарантія». З підстав ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» просить заяву задовольнити. (а.с. 118, т.1)

Представник заявника до суду не з’явився, клопотав про розгляд заяви без його участі. (а.с.154, 169, 192, 213, т.1)

Представник ПАТ “Альфа-Банк” у судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, його неявка не є перешкодою у розгляді заяви по суті.

ОСОБА_1 до суду не з’явилася.

Її представник адвокат ОСОБА_3 подала письмові пояснення, у яких просила відмовити у задоволенні заяви ТОВ ФК «Довіра та Гарантія». Свої заперечення ґрунтувала на тому, що за договором факторингу, на який посилається представник заявника , боржником є ОСОБА_2, а не ОСОБА_1 Жодних повідомлень про відступлення права вимоги ОСОБА_1 не отримувала і дотепер виконавчою службою з неї стягуються кошти на користь ПАТ «Альфа-Банк». (а.с. 195-196, т.1)

ОСОБА_2 24 вересня 2017 року помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть . (а.с. 197, т.1)

Вивчивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2013 року у справі за позовом ПАТ “Альфа-Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено та стягнуто зі ОСОБА_1 (як з солідарного боржника нарівні зі ОСОБА_2) на користь Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” заборгованість за Кредитним договором № 490067003 від 05 травня 2008 року у сумі 356 913 грн. 98 коп. та 3441 грн. 00 коп. судового збору. Зі змісту рішення вбачається, що заборгованість зі ОСОБА_1 стягнуто з підстав ч. 1 ст. 554 ЦК України як з поручителя за борговими зобов’язаннями позичальника ОСОБА_2 (а.с. 62-64, т.1)

20 листопада 2013 року позивачеві направлено виконавчий лист, виданий на підставі згаданого рішення суду. (а.с. 73)

Судом досліджено копії матеріалів виконавчого провадження № 43550861, з яких вбачається, що 06 червня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції відкрите виконавче провадження за виконавчим листом № 401/3215/13-ц та звернуто стягнення на заробітну плату боржника. З 28 листопада 2018 року здійснюється відрахування з заробітку боржника ОСОБА_1 і станом на 25 вересня 2018 року з неї стягнуто на користь ПАТ «Альфа-Банк» 11124 грн. 61 коп. боргу. (а.с. 1-41, т.2)

26 вересня 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 2016-3АБ/ДГ, за умовами якого клієнт (ПАТ «Альфа-Банк») відступив фактору (ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»), а фактор прийняв права вимоги у розмірі заборгованості боржників перед клієнтом.(а.с. 199-121, т.1)

Вирішуючи заяву по суті суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Ч. 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.

На підтвердження заміни кредитора у зобов’язанні представник заявника надав суду копію Договору факторингу № 2016-3АБ/ДГ від 26 вересня 2016 року, згідно п. 2.1 якого ТОВ Фінансова компанія «Кредит – капітал» (Фактор) зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Альфа-Банк» ( Клієнта), а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові право вимоги до Боржників за договорами ( Основні договори), перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до цього договору. П. 2.3 договору передбачено, що право вимоги вважається відступленим Фактору з дати оплати Фактором Ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. В дату здійснення оплати Фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього Договору сторони підписують акт приймання – передачі Реєстру Боржників.

П. 2.5 договору передбачено, що з моменту переходу до Фактора прав вимоги виключно в силу положень українського законодавства до останнього також переходять права вимоги за Договорами забезпечення , в тому числі Договорами поруки/застави/іпотеки. Перехід права вимоги за Договорами забезпечення відбувається на підставі укладеного сторонами Договору про відступлення права вимоги за договорами застави чи іпотеки та державної реєстрації у відповідному реєстрі. (а.с. 119-121, т.1)

Крім того, представником заявника надано у копіях: документ під назвою «Витяг з Реєстру Боржників 1-1 від 26 вересня 2016 року», як витяг з Додатку до Договору факторингу № 2016-3АБ/ДГ від 26 вересня 2016 року , у якому за порядковим номером 430 зазначено ОСОБА_2 як боржника за договором № НОМЕР_1 від 05 травня 2008 року, загальна сума заборгованості без урахування пені/ штрафу/неустойки станом на дату укладення Договору визначена у розмірі 635519 грн. 15 коп.; Акт приймання передачі Реєстру Боржників від 26 вересня 2016 року до Договору Факторингу № 2016-3АБ/ДГ від 26 вересня 2016 року (а.с. 122, 123, т.1).

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи належність та достатність наявних у справі доказів , представлених заявником на підтвердження відступлення права вимоги, суд звертає увагу на те, що представником заявника не надано суду Договору про відступлення права вимоги за договорами застави чи іпотеки та доказів його державної реєстрації у відповідному реєстрі, як те передбачено п. 2.5 Договору факторингу, що свідчить про відсутність переходу до заявника права вимоги до ОСОБА_1

Крім того, ст. 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов’язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Цим положенням по суті відповідають і положення ст. 1082 ЦК України.

В даному випадку заявник не надав суду доказів на підтвердження виконання умов , передбачених ст. 1082 ЦК України, а ОСОБА_1 дотепер виконує свої зобов’язання за судовим рішенням на користь первісного кредитора, як це вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження.

За правилом частини другої статті 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Скориставшись правом на врегулювання відносин у договорі, первинний кредитор та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на власний розсуд визначили момент виникнення у фактора права вимоги. Так, в пункті 2.3 укладеного між ними договору визначено, що право вимоги вважається відступленим Фактору з дати оплати Фактором Ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. П. 4.2 наголошує на тому, що Фактор зобов’язаний передати в розпорядження Клієнту грошові кошти і сплатити Клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 2277879, 90 грн. шляхом перерахування на рахунок Клієнта №37397034 відкритого в Пат «Альфа-Банк» в дату підписання договору.

Однак представником заявника не надано суду доказів на підтвердження виконання ним умов п. 2.3 Договору факторингу. Сторони договору поставили три умови щодо настання моменту виникнення права вимоги за договором факторингу, що мають одночасно настати: укладення договору факторингу, підписання акта приймання-передачі права вимоги та сплата суми фінансування на рахунок клієнта.

Враховуючи недоведеність заявником перерахування суми фінансування на рахунок клієнта за відступлені права вимоги, суд позбавлений правової можливості зробити висновок щодо переходу права вимоги до заінтересованої особи.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 01 лютого 2018 року ( справа № 2-127/11; провадження № 61-1648св17).

На підставі викладеного суд приходиь до переконаня про необхідність відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія » в зв'язку з недоведеністю виникнення права вимоги.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 258-260, 263, 353, 442 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія » (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул.. Авіаконструктора Ігоря Сікорського , 8 , код ЄДРПОУ 38750239) про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 9, корп.. 3Б, код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 (місце проживання : 27500, АДРЕСА_1/173, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2) про стягнення боргу за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356, п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя Світловодського

міськрайонного суду ОСОБА_4