Ухвала суду № 78460906, 06.12.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4258/18

Провадження № 1-кп/461/412/18

УХВАЛА

06.12.2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді Радченка В.Є.

при секретарі - Сидорак М.

за участю:

прокурора Мішкурова К.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3А.О.

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження №12018140050001335 відносно ОСОБА_1, обвинуваченої за ч.3 ст.27-ч.2 ст.187, ч.3 ст. 27-ч. 2 ст.146 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_8, обвинувачених за ч.2 ст.187, ч.2 ст.146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, обвинуваченої за ч.3 ст.27-ч.2 ст.187, ч.3 ст. 27-ч. 2 ст.146 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_8, обвинувачених за ч.2 ст.187, ч.2 ст.146 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_4, заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Крім цього, захисник обвинуваченої ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_5, заявив клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Клопотання мотивував тим, що в обвинуваченої ОСОБА_1 на утриманні двоє неповнолітніх дітей та батьки-пенсіонери, донька є інвалідом з дитинства та потребує постійної опіки.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за безпідставністю. Крім цього, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень під час відбування іспитового строку, в тому числі тяжкого злочину, пов’язаного з насильством, не має міцних соціальних зв’язків, не працює, не навчається, раніше судима, ризики передбачені ст.177 КПК України не зменшились. Крім цього, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, в тому числі тяжкого злочину, пов’язаного з насильством, не має міцних соціальних зв’язків, не працює, не навчається, ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_3А.О. та його захисник ОСОБА_6 підтримали клопотання захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та заперечили проти задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4 заперечили проти клопотання прокурора. Наполягали на задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник ОСОБА_5 заперечили проти клопотання прокурора. Наполягали на задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

ОСОБА_2 обвинувачується в т.ч. у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Він не працює. Не має міцних соціальних зв’язків. Крім цього, до суду поступив обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується в т.ч. у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Вона не працює. Раніше судима і обвинувачується у вчиненні злочину під час іспитового строку. Крім цього, до суду поступив обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Все це, разом з тяжкістю санкції цієї статті, не дивлячись на наявність міцних соціальних зв'язків ОСОБА_1, свідчить про наявність ризику переховування обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від суду. Крім того, враховуючи насильницький характер злочину, існує ризик незаконного впливу цими обвинуваченими на потерпілого чи свідків з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні. Тобто, прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

Відтак, застосування до них більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тому суд відмовляє в задоволенні клопотань захисників про зміну обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Щодо твердження захисника ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_4, про необхідність зміни запобіжного заходу у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 має стійкі хронічні захворювання та потребує постійного диспансерного обстеження, суд виходить з наступного.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок дбати про фізичний добробут осіб, яких позбавлено волі.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, а саме: «Пєтухов проти України», «Ухань проти України», «Віслогузов проти України» державний орган, повинен забезпечити ув'язненій особі достатній медичний нагляд для вчасного діагностування та лікування хвороб.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки такі обвинувачуються у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193-196, 331, 532 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченої за ч. 3 ст. 27-ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 27-ч. 2 ст. 146 КК України, до 6 лютого 2019 року включно.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, до 6 лютого 2019 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Радченко В.Є.