Рішення № 78445449, 28.11.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/373/17

Провадження № 2/352/76/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої – судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кредобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

Позивач 28.02.2017 р. звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заявлений позов обґрунтовувала тим, що 31.10.2016 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1454, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки Zotye, модель Z100, 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) LJ8A5C7G0000351, колір червоний, об’єм двигуна- 998, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ № 669554, виданого Центром 2641 від 11.12.2015 р. Даний транспортний засіб є предметом застави згідно договору застави від 14.12.2015 р., укладеного між нею та відповідачем, що забезпечує виконання зобов’язань заставодавця та вимог заставодержателя, що виникають з кредитного договору № 977/2015 від 14.12.2015 р. Відповідно до кредитного договору банк надав позивачу кредит в сумі 131224,71 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту 01.12.2022 р. Згідно виконавчого напису за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного транспортного засобу, пропонується задоволити вимоги ПАТ «Кредобанк» за період з 01.06.2016 р. по 11.10.2016 р. включно у розмірі: 125653,99 грн. заборгованості по кредиту, 7023,48 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 607,81 грн. пені, 2000 грн. плати за вчинення виконавчого напису. Про вчинення даного виконавчого напису позивачу стало відомо лише при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням чинного законодавства та не підлягає до виконання, оскільки предметом спору у справі є не дійсний розмір боргу позивача перед кредитором або відсутність такого, а дотримання нотаріусом формальностей (встановлення безспірності такого розміру), передбачених законодавством при вчиненні виконавчого напису. Умови вчинення виконавчих написів нотаріусами визначено ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п.3 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. У виконавчому написі вказаний розмір пені, що розраховувався за період з 12 жовтня 2015 р. по 11 жовтня 2016 р., однак кредитний договір укладено 14 грудня 2015 р., тобто пеню почали нараховувати ще до укладення кредитного договору. Просила визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала і просила його задовольнити; у поданій суду заяві від 28.11.2018 р. просила закінчувати судовий розгляд справи у відсутності сторони позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості перед кредитором, а перевіряє лише наявність пакету документів згідно переліку та факт надіслання вимоги боржнику; на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса не існувало спору щодо суми заборгованості позивача перед банком по кредитному договору № 977/2015 від 14.12.2015 р. Позивач припинив погашати заборгованість з червня 2016 р., а отже у відповідача виникло право достроково стягнути всю суму заборгованості. Що стосується нарахування пені з 14.10.2015 р., то це технічна помилка, оскільки нарахування пені розпочалося з травня 2016 р. У поданій суду заяві від 04.07.2018 р. представник відповідача просила закінчувати судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідача та відмовити у задоволенні позову.

Третя особа – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, у надісланій суду заяві просила розглянути справу в її відсутності.

Ухвалою суду від 22.06.2017 р. задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено продаж (реалізацю) арештованого майна, а саме транспортного засобу марки ZOTYE, модель Z100, 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) LJ8А2А5С7G0000351, колір червоний, об’єм двигуна 998, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, шляхом проведення електронних торгів на офіційному веб-сайті Системи електронних торгів арештованим майном; заборонено Державному підприємству Сетам вчиняти дії щодо реалізації вказаного транспортного засобу; зупинено виконавче провадження № 53117827, відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 1454.

Ухвалою суду від 13.03.2018 р. у справі призначено підготовче засідання у рамках її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.04.2018 р. справу призначено до судового розгляду по суті.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що 14.12.2015 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ «Кредобанк» укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_1 отримала 131224,71 грн. кредиту (а.с.5-6). На забезпечення виконання зобов’язань позивача як позичальника за кредитним договором між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір застави від 14.12.2015 р., згідно якого позивач передав у заставу відповідачу належний їй на праві власності транспортний засіб марки ZOTYE, модель Z100, 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) LJ8A5C7G0000351, колір червоний, об’єм двигуна- 998, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.7-8).

31 жовтня 2016 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 1454, про звернення стягнення на належний позивачу транспортний засіб (а.с. 9, 97). Згідно виконавчого напису звернуто стягнення на предмет застави для задоволення наступних вимог банку: вимоги по сплаті заборгованості за кредитом у розмірі 125653,99 грн., вимоги по сплаті заборгованості по відсотках за користування кредитом станом на 11.10.2016 р. у розмірі 7023,48 грн., вимоги по сплаті пені за період з 12.10.2015 р. по 11.10.2016 р. у розмірі 607,81 грн., вимоги по компенсації витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 2000 грн., що становить загальну суму 133285,28 грн. та 2000 грн.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадку і в порядку, встановлених законом.

Порядок та умови вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачені ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 р. за № 282/20595, та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за якими вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитом.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статтей 15, 16, 18 ЦК України, статтей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З матеріалів справи вбачається, що, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Так, розрахунок розміру невиконаних зобов’язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача, сума пені визначена за період з 12.10.2015 р. по 11.10.2016 р., тобто ще до укладення кредитного договору. По суті розрахунок заборгованості, підготовлений працівниками банку, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованісь заявленого позову, який підлягає до задволення.

З відповідача слід стягнути на користь позивача понесені нею судові витрати у розмірі 960 грн., що складаються з 640 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 320 грн. сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

На підставі наведеного, відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованого в МЮУ 22.02.2012 р. за № 282/20595, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172, керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 Петрівни до ПАТ «Кредобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 1454 від 31 жовтня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки ZOTYE, модель Z100, 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) LJ8A5C7G0000351, колір червоний, об’єм двигуна- 998, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ № 669554, виданого Центром 2641 від 11.12.2015 р., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ «Кредобанк» у користь ОСОБА_1 960 (дев’ятсот шістдесят) грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, с. Угринів, вул. Галицька, 83, Тисменицького району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Кредобанк», м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862.

Третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Львів, вул. Антоновича, 62а/1.

Повне судове рішення складено 07.12.2018 р.

Суддя М.М.Хоминець