Рішення № 78445503, 30.11.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/957/18

Провадження № 2/352/816/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої – судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Позивач 29.05.2018 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення коштів, у якому просив стягнути з відповідача 3915,23 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що 26.04.2011 р. відповідач звернувся у ОСОБА_2 районний центр зайнятості з метою пошуку роботи; 04.05.2011 р. відповідачу надано статус безробітного відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення». З 03.05.2011 р. розпочато виплату допомоги по безробіттю, сума виплаченої такої допомоги за період з 03.05.2011 р. по 23.12.2011 р. становить 3915,23 грн. Під час інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців виявлено факт подання недостовірних даних на момент набуття статусу безробітного, а саме між відповідачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 12.07.2007 р. укладено безстроковий трудовий договір, який зареєстровано в Івано-Франківському міському центрі зайнятості 12.07.2007 р. Згідно листа ДПІ у м. Івано-Франківську від 14.02.2012 р. № 3437/10/17-125/996 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 проводилось нарахування доходу у вигляді заробітної плати найманому працівнику ОСОБА_1 Таким чином, відповідачем під час реєстрації у ОСОБА_2 районному центрі зайнятості як безробітного надано недостовірні відомості про себе та скрито факт перебування у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем. Наказом ОСОБА_2 районного центру зайнятості від 23.12.2011 р. № НТ111223 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219 (у чинній редакції на дату прийняття рішення). З метою захисту інтересів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і повернення незаконно отриманих коштів відповідачем ОСОБА_2 районний центр зайнятості 25.01.2012 р. звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 3915,23 грн. У свою чергу відповідач звернувся до Тисменицького районного суду про визнання нечинним наказу ОСОБА_2 районного центру зайнятості від 23.12.2011 р. та скасування запису у трудовій книжці; постановою Тисменицького районного суду від 06.04.2012 р. його позов задоволено, однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 р. скасовано постанову Тисменицького районного суду та відмовлено ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 районного центру зайнятості. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. задоволено позов ОСОБА_2 районного центру зайнятості про стягнення з відповідача коштів у сумі 3915,23 грн., ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. без змін. 04.11.2015 р. Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 коштів, та у зв’язку з погашенням боржником заборгованості 17.08.2016 р. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 р. постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 р. скасовано, оскільки судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального законодавства щодо спірних правовідносин. У зв’язку з цим відповідач 23.02.2018 р. звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про поворот виконання постанови про стягнення з нього коштів; ухвалою суду від 12.03.2018 р. стягнуто з Івано-Франківського обласного центру зайнятості у користь ОСОБА_1 кошти в сумі 3915,23 грн. На даний час дана сума повернута відповідачу згідно платіжного доручення від 18.04.2018 р. № 2570.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, у поданій суду заяві просила справу розглянути в її відсутності, позов підтримала і просила його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, у поданому суду відзиві позов не визнав, посилаючись на те, що дійсно 12.07.2007 р. між ним та приватним підприємцем ОСОБА_3 було укладено безстроковий трудовий договір, де він працював до березня 2011 року. 31.03.2011 р. даний трудовий договір було розірвано у зв’язку із звільненням за власним бажанням. 26.04.2011 р. він звернувся у ОСОБА_2 районний центр зайнятості з метою пошуку роботи, і з 03.05.2011 р. йому розпочато виплату допомоги по безробіттю. Таким чином, у зазначений позивачем період з 03.05.2011 р. по 23.12.2011 р. він не перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 Крім того, вважає, що позивачем пропущено трьохрічний строк позовної давності, оскільки право на звернення до суду у нього виникло ще у 2011 р. Просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що 04.05.2011 р. відповідач ОСОБА_1 звернувся у ОСОБА_2 районний центр зайнятості із заявою, у якій просив до вирішення питання щодо його працевлаштування надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У заяві вказав, що на час їх складання не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником(а.с.16).

З 03.05.2011 р. відповідачу розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; за період з 03.05.2011 р. до 16.12.2011 р. сума виплаченої допомоги по безробіттю склала 3915,23 грн. (а.с.18).

Наказом ОСОБА_2 районного центру зайнятості від 23.12.2011 р. № 122 встановлено факт подання недостовірних даних ОСОБА_1, який не повідомив, що перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, виплачена ОСОБА_1 допомога по безробіттю у розмірі 3915,23 грн. визнана незаконно виплаченою (а.с.20).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно вимог ч. 2, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг; сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Твердження позивача про те, що відповідач на час нарахування допомоги по безробіттю перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 відповідно до трудового договору від 12.07.2007 р., спростовується наданою відповідачем копією трудового договору (а.с.58), з якої вбачається, що трудовий договір від 12.07.2007 р. за № 1618 розірваний сторонами 31.03.2011 р., відповідач ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням у порядку ст.38 КЗпП України.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на лист Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 14.02.2012 р. № 3437/10/17-125/996 як на доказ отримання відповідачем доходу у вигляді заробітної плати найманому працівнику (а.с.19). Вказана інформація підтверджує лише те, що ОСОБА_1 дійсно отримував дохід, починаючи з ІІІ кварталу 2007 року до І кварталу 2011 року, тобто до березня 2011 року включно.

З урахуванням цих встановлених обставин, які підтверджують правомірність отримання відповідачем допомоги по безробіттю за період з 03.05.2011 р. до 16.12.2011 р., що позивачем не спростовані; з огляду на те, що позивач у порушення вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх у своїй сукупності доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовував заявлений позов, – суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість заявленого позову, у задоволенні якого слід відмовити.

На підставі наведеного, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», ст. ст. 7, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Відмовити у позові Івано-Франківського обласного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Івано-Франківський обласний центр зайнятості- робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м. Івано-Франківськ, вул. Деповська, 89а, код ЄДРПОУ 03491062.

Відповідач: ОСОБА_1, с. Клузів, вул. Л. Українки, 6а, Тисменицького Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Повне судове рішення складено 10.12.2018 р.

Суддя М.М.Хоминець