Ухвала суду № 78445394, 07.12.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3947/18

Провадження № 2-з/209/41/18

У Х В А Л А

07 грудня 2018 року м. Кам'янське

Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. ОСОБА_1, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

05 грудня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, яка 06 грудня 2018 року була передана судді Шендрику К.Л.

В обґрунтування вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 посилався на те, що 22 червня 2007 року ОСОБА_2 з АТ «Укрсоцбанк» був укладений договір невідновлювальної кредитної лінії № 105/2-43-7 про надання кредитних коштів у розмірі 400000 доларів США. В листопаді 2018 року йому стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 31 жовтня 2017 року було вчинено виконавчий напис № 25007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в загальному розмірі 620177,77 доларів США. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 було відкрите виконавче провадження № 57643327, а 28 листопада 2018 року, в рамках цього виконавчого провадження приватним виконавцем був здійснений опис та арешт належного ОСОБА_2 нерухомого майна - автомийного комплексу за адресою: м. Кам’янське, вул. Широка, 5 «А», про що складено постанову від 28 листопада 2018 року. Після проведення оцінки вказаного автомийного комплексу, даний комплекс буде виставлений на електронні торги. За таких обставин, він може бути позбавлений законних прав на володіння, користування та розпорядження власністю. Крім того, очевидними є ознаки протиправності вчинення виконавчого напису № 25007 від 31 жовтня 2017 р., які детально описані в тексті позовної заяви, яка подана до суду одночасно з заявою про забезпечення позову. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову вочевидь може призвести до безпідставного та незаконного відчуження його майна та інших негативних наслідків, тому стягнення в рамках виконавчого провадження № 57643327, відкритого на підставі виконавчого напису № 25007 від 31 жовтня 2017 року, необхідно зупинити, оскільки невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі. Зокрема, у разі реалізації в рамках виконавчого провадження № 57643327 належного йому нерухомого майна, й наступного задоволення цього позову, йому буде необхідно знову звертатись до суду, що не відповідатиме приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини в аспекті права особи на справедливий суд та принципу остаточності судового рішення. До того ж, така ситуація призведе до додаткового навантаження судових органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_2 на обгрунтування необхідності забезпечення позову не надав ніяких доказів, а саме доказів існування реальної загрози реалізації належного йому нерухомого майна: автомийного комплексу за адресою: м. Кам’янське, вул. Широка, 5 «А», а лише формально вказав на можливе вчинення виконавцем виконавчих дій з реалізації вказаного нерухомого майна.

Враховуючи, вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 57643327.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: К.Л. Шендрик