Рішення № 78434552, 07.12.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3238/18

провадження №2/619/1459/18

Заочне рішення

іменем України

07 грудня 2018 року

м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №619/3238/18,

ім’я (найменування) сторін:

позивач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

відповідач: ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, 2007р.н. та ОСОБА_3, 2016р.н.

третя особа:Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.

вимоги позивача: про примусове виселення з житлового приміщення.

Виклад позиції позивача.

13.08.2018 ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить виселити без надання іншого житла ОСОБА_1, ОСОБА_2, 2007р.н. ОСОБА_3, 2016р.н., з квартири №60, що знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район смт Солоницівка вул. Пушкіна, 30-а, посилаючись на те, що 18.07.2005 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 820/2-27/21/045/0287. АКБСР «УКРСОЦБАНК», 09 березня 2010 року, було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування Акціонерного - комерційного банку соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» в Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК». З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 18.07.2005 між Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (правонаступник «Укрсоцбанк») та ОСОБА_4 укладено Іпотечний договір № 820/3-27/21/02-5/356. Відповідно до умов Іпотечного договору в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме зазначену вище квартиру загальною площею 62,8кв.м. У порушення умов Іпотечного договору відповідач свої зобов’язання належним чином не виконував, в результаті чого 12.12.2016 Дергачівським районним судом Харківської області ухвалено рішення по справі №619/3667/16-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким звернуто стягнення предмет іпотеки (зазначену вище квартиру) та 05.05.2017 видано виконавчий лист. Після відкриття виконавчого провадження стало відомо, що в квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстровані мешканці, включаючи малолітню дитину. Відповідно до інструкції забороняти на прилюдні торги об’єкти нерухомості з зареєстрованими неповнолітніми особами. Таким чином, подальше проживання та реєстрація відповідачів в іпотечній квартирі унеможливлює її реалізацію, внаслідок чого порушуються законні права та інтереси іпотекодержателя.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином оголення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Дергачівської РДА в судове засідання не з’явився.

14.08.2018, на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідачів та після надходження зазначених відомостей ухвалою від 21.09.2018 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.10.2018, яке відкладено до 19.11.2018 за клопотанням представника Служби у справах дітей.

Ухвалою суду від 19.11.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 07.12.2018 року.

Згідно ухвали від 07.12.2018 постановлено ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що 18.07.2005 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір кредиту № 820/2-27/21/04-5/0287 (а.с. 5-8).

Згідно п.1.2 Кредитного договору №820/2-27/21/04-5/0287 цільове призначення кредиту: для придбання нерухомого майна - трикімнатної квартири №60, що знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район смт Солоницівка вул. Пушкіна, 30-а.

18.07.2005 між ОСОБА_4 та АКБ СР «Укрсоцбанк» укладено Іпотечний договір №820/3-27/21/02-5/356, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №168, згідно якого в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» було передано нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира № 60, загальною площею 62,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район смт Солоницівка вул. Пушкіна, буд. 30-а та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 14.07.2005 року Приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим №1247, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №710541, право власності на яке зареєстроване КП «Дергачівське РБТІ» згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7783453 від 15.07.2005 року за №11386276 - в забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту №820/2-27/21/04-5/0287 від 18.07.2005 року (а.с.14-17).

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12.12.2016 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 820/2-27/21/04-5/0287 від 18 липня 2005 року в сумі 1100406,29грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру № 60 загальною площею 62,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район смт Солоницівка вул. Пушкіна, 30-а та належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 14.07.2005 року приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №1247, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за №710541, право власності на яке зареєстроване КП «Дергачівське РБТІ» згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7783453 від 15.07.2005 року за №11386276, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої ст.41 Закону України «Про іпотеку» - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна підчас проведення виконавчих дій.

За змістом статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно ст.40 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частинами другою та третьою статті 40 Закону України «Про іпотеку» визначено порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

17.07.2018 за вих. №USB/364 на адресу відповідачів направлена вимога про усунення порушень та звільнення всіма мешканцями житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проте вимога про звільнення житлового приміщення в добровільному порядку не виконана (а.с.25).

Згідно положень частини першої статті 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК України громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Згідно частини третьої статті 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини четвертої статті 109 ЖК України виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

ОСОБА_1, яка являється сестрою ОСОБА_4 та ОСОБА_2, 2007р.н., ОСОБА_3, 2016р.н., які відповідно являються його племінниками, зареєстровані в квартирі №60 за адресою: Харківська область Дергачівський район смт Солоницівка вул. Пушкіна, 30а, з 12.10.2016 по теперішній час, що підтверджується довідкою КП «СЖЕГ» від 29.11.2017 №590 та відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області (а.с. 19,45-47).

Слід зазначити, що передбачене статтею 177 СК України, статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» та статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом її батьків є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2940цс15 та від 10 лютого 2016 року № 6-3005цс15.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09 жовтня 1979 року в справі «Ейрі проти Ірландії» (пункт 24), рішення від 13 травня 1980 року в справі «Артіко проти Італії» (пункт 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі «ОСОБА_7 проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

У зв’язку з наведеним суди повинні виходити із того, чи мали діти право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.

Так, судом установлено, що відповідач з малолітніми дітьми на момент укладення договору іпотеки 18.07.2005 у квартирі зареєстровані не були, таким чином, їх права порушені не були.

Порушуючи питання про здійснення реєстрації ОСОБА_4 відповідачів ОСОБА_1 та її малолітніх дітей за адресою квартири, переданої в іпотеку 18.07.2005 року, ОСОБА_4 не міг не розуміти можливих наслідків (звернення стягнення на предмет іпотеки) у разі неналежного виконання обов’язків за кредитним договором, враховуючи при цьому також положення статей 6, 627 ЦК України щодо свободи договору.

Частинами 4,5 ст.19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо в т.ч. виселення дитини, обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається з листа Служби у справах дітей Дергачівської РДА від 07.12.2018 розгляд питання щодо розв’язання даного спору не відбувся у зв’язку з неявкою сторін на засідання комісії.

Згідно вимог частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Відповідно до частини другої-четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною першою статті 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

У пункті 44 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року №5 роз'яснено, що при винесенні рішень суди повинні враховувати положення ст. 32 ЦКУ, ст. 177 СКУ та ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства», при цьому виходити з того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Укладаючи спірний кредитний договір та договір іпотеки на умовах, які погоджені його сторонами, ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання належним чином виконувати умови кредитного договору із погашення кредитної заборгованості. Крім того, погодився з тим, що порушення ним указаних кредитних зобов'язань буде підставою, зокрема, для звернення стягнення на передану ним в іпотеку квартиру, що призводить до інших наслідків, передбачених іпотечним договором та Законом України «Про іпотеку».

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12.12.2016, яке набрало законної сили, установлено, що підставою звернення стягнення на предмет іпотеки – спірну квартиру, є невиконання ОСОБА_4 умов кредитного договору.

Суд також зауважує, що згідно частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява № 30856/03) зазначив, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право особи на повагу до житла. Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті. Навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа вправі мати можливість, щоб її виселення було оцінене судом на предмет пропорційності у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції. Неврахування національними судами принципу пропорційності у справах про виселення особи з житла є підставою для висновку про порушення стосовно такої особи статті 8 Конвенції. Отже, врахування пропорційності, яке є принципом цивільного судочинства (пункт 6 частини третьої статті 2, стаття 11 ЦПК України) забезпечує розумний баланс між інтересами позивача і відповідачів.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, зокрема придбання квартири за рахунок кредитних коштів та передання її в іпотеку та той факт, що відповідачі на момент укладання договору іпотеки не були зареєстровані в квартирі, суд дійшов висновку про задоволення позову та виселення відповідачів без надання іншого житла.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00грн, які підлягають стягненню на його користь з відповідача ОСОБА_1

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити повністю.

Виселити без надання іншого житла ОСОБА_1, 1977р.н., яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, 2007р.н., ОСОБА_3, 2016р.н., з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в розмірі 1762,00грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім’я) сторін:

Позивач: Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк»: код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: 03150 м. Київ вул. Ковпака, 29.

Відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області: Код ЄДРПОУ 38381694, місцезнаходження: Харківська область м. Дергачі майдан Перемоги, 1.

Суддя І. М. Нечипоренко