Ухвала суду № 7839631, 21.01.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 року №1029/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Онишкевича Т.В., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Ткач О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Серін» (далі-ТзОВ «Серін») до Державної податкової інспекції (далі-ДПІ) в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТзОВ «Серін» 27.02.2008 року звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000051500/0 від 29.01.2008 року.

В позовній заяві покликаються на те, що ДПІ в Надвірнянському районі в період з 08.01.2008 року по 17.01.2008 року була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за листопад 2007 року. За наслідками перевірки був складений акт №48/15-32472639 від 18.01.2008 року на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №000051500/0 від 29.01.2008 року, яким ТзОВ «Серін» зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2007 року в сумі 18 336,00 грн. Представник позивача вважає, що ТзОВ «Серін» правомірно, на підставі належно оформлених податкових накладних сформувало податковий кредит за жовтень 2007 року та відобразило у складі бюджетного відшкодування за листопад 2007 року податок на додану вартість в сумі 18316,00 грн., фактично сплачений постачальникам товарів (послуг).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року позов було задоволено повністю.

Відповідач ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області дану постанову оскаржила, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначену постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог .

В апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до пп.7.7.1 та 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що регулювала спірні правовідносини, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету по бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

Абзацом 2 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про ПДВ» №168/97-ВР від в.04.97 року із змінами і доповненнями передбачено «У разі відмови з боку постачальника товарів послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів ( послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту». ТзОВ «Серін» заяву із скаргою на постачальників товарів ( послуг ) до ДПІ не подавало.

Таким чином, бюджетному відшкодуванню в листопаді 2007 року підлягає сума податку на додану вартість по тих товарах ( послугах ), податковий кредит по яких виник в одному податковому періоді з оплатою.

ТзОВ «Серін» подало письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта Клюфінська У.М. у ході апеляційного розгляду справи надала пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник ТзОВ «Серін» Луковкіна У.Ю. у ході апеляційного розгляду справи вимоги апеляційної скарги не визнала та просить відмовити в її задоволенні.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні: ДП «Делятинське лісове господарство» №618 від 31.08.2007 року на суму ПДВ - 5236,48 грн, ПП. «Галант Авто» №001909 від 11.09.2007 року на суму ПДВ - 314,19 грн., №001664 від 15.08.2007 року на суму ПДВ -511,48 грн., ПП. «Карпати-Ойл» №ОЛ-027 від 05.07.2007 року на суму ПДВ - 1200,00 грн., ДП «Надвірнянське лісове господарство» №16 від 28.09.2008 року на суму ПДВ - 8007,54 грн., №23 від 31.07.2007 року на суму ПДВ - 2560,75 грн., №5 від 26.07.2007 року на суму ПДВ -3751,98 грн., №9 від 26.07.2007 року на суму ПДВ - 2013,22 грн., №25 від 27.06.2007 року на суму ПДВ - 725,17 грн., СП ТзОВ «Фукс Мастила Україна» №001219 від 27.07.2007 року на суму ПДВ - 1227,54 грн., внесені ТзОВ «Серін» до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2007 року. В графі 2 даного реєстру зазначено дату отримання зазначених вище податкових накладних, а саме, 01.10.2007 року. Дана обставина спростовує висновок відповідача про відсутність у позивача документального підтвердження щодо отримання податкових накладних у жовтні 2007 року. Доказом фактичної сплати податку на додану вартість у жовтні 2007 року в сумі 18316,00 грн. постачальникам таких товарів (послуг) є платіжні доручення надані позивачем.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що у період з 08.01.2008 року по 17.01.2008 року відповідачем ДПІ в Надвірнянському районі проводилась невиїзна (камеральна) перевірка позивача ТзОВ «Серін», за результатами, якої складено акт перевірки від 18.01.2008 року та винесене податкове повідомлення-рішення №000051500/0 від 29.01.2008 року, яким ТзОВ «Серін» зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2007 року в сумі 18 336,00 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»:

п.1.8 ст.1 бюджетне відшкодування-це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, зазначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 сума податку. що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з наведеного, судом першої інстанції правильно зазначено про те, що чинне законодавство не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від звітного періоду та не обмежує суми бюджетного відшкодування звітним періодом, тобто не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли в отримувана товару виникло зобовязання перед постачальником, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути сплачені у попередньому податковому періоді постачальником товарів.

Відповідно до вимог пп.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України №166 від 30.05.1007 року із змінами та доповненнями, суперечить вимогам пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При розгляді даного спору, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення пп.4.4.2 п.4.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та іншими цільовими фондами», згідно якого у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки облік бюджетного відшкодування з ПДВ має накопичувальний характер, тому попереднім податковим періодом для жовтня 2007 року є всі податкові періоди, що йому передують, і зменшення бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на суму 18316.00 гривень є обґрунтованим.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року у справі № 2-а-1283/08 без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 26.01.2010 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді В.В. Ніколін

Т.В.Онишкевич