Ухвала суду № 78395163, 07.12.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/6982/15-ц

Провадження № 2/638/715/18

07.12.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Скрипаченко В. Р.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання наступного набувача іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Постаново Верховного суду України від 31.05.2017 року, заяву Публічного акціонерного товариства задоволено, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2016 року, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16.11.2015 року та рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.08.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

До Дзержинського районного суду м. Харкова справа надійшла 30.06.2017 року, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для її розгляду визначено головуючого суддю – Хайкіна В. М.

В засідання, призначене на 07.12.2018 року, представник позивача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник відповідача – ОСОБА_2 – ОСОБА_5 надав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв’язку з неодноразовою неявкою позивача в судові засідання, а також просив розглянути дане клопотання за його відсутністю.

Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання наступного набувача іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки слід залишити без розгляду з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Пунктом 2 частини 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до пункту 2 частини 3 вказаної норми, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Виходячи зі змісту пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2017 року на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача за довіреністю – ОСОБА_6, про слухання вищезазначеної справи без участі позивача. Водночас, із змісту довіреності, що видана 13.07.2017 року №02-36/1633, вбачається, що строк її дії закінчився 13.10.2017 року, а тому на адресу позивача було надіслано повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 11.12.2017 року, оскільки представник, яким було подано заяву про слухання справи без участі позивача, не був уповноважений на її подання, на підставі чого судове засідання було відкладено у зв’язку з чим неявкою позивача.

11.12.2017 року представник позивача з’явився до суду після судового засідання, про що зроблена відмітка у повідомленні про дату судового засідання, судове засідання перенесено на 05.02.2018 року.

29.01.2018 року до суду надійшла заява про перенесення судового засідання, яке призначено на 05.02.2018 року від відповідача ОСОБА_2, у зв’язку з чим судове розгляд справи було відкладено на 03.04.2018 року

Представник позивача у судові засідання, які були призначені на 03.04.2018 року, 31.05.2018 року, 13.08.2018 року, 13.09.2018 року, 05.11.2018 року, 07.12.2018 року не з’явився, про час, дату, місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Водночас матеріали справи містять заяви про відкладення розгляду справи, надіслані представником позивача електронним засобом зв’язку, зокрема з причин: необхідності проведення оцінки і визначення вартості заставного майна суб’єктом оцінювальної діяльності (на 03.04.2018 року), перебування на лікарняному (13.08.2018 року), перебування у відрядженні у м. Києві (на 13.09.2018 року), перебування на лікарняному (на 05.11.2018 року). При цьому, належним чином засвідчених доказів причин поважності неявки у судові засідання до суду так і не надано.

Тобто жодного разу представник не з’явився у судове засідання, хоча повинен добросовісно використовувати свої процесуальні права, адже процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, сторона позивача не позбавлена була обов’язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває цивільна справа, провадження по якій відкрито на підставі пред’явленого ним же позову, отже нехтування своїми процесуальними обов’язками об’єктивними причинами не обумовлено.

Таким чином, суд визнає, що позивач повторно не з’явився до суду без поважних причин, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а тому позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання наступного набувача іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає залишенню без розгляду.

Крім цього, згідно частини 2 статті 257 ЦПК України сторонам роз’яснено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ч. 5 ст.223, п.3 ч.1, ч.2 ст.257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання наступного набувача іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без розгляду.

Копію ухвали надати сторонам для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий: