Ухвала суду № 78394132, 06.12.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/14196/18 1-кс/335/9566/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П., прокурора Фененко А.В., слідчого Люшня І.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, подане у кримінальному провадженні за № 12018080060002376 від 20 вересня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4, звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які у встановленому порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знов вчинив корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, 20.09.2018 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись біля буд. 97 по вул. Перемоги м. Запоріжжя, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, підійшов до водійських дверей автомобілю марки «ВАЗ» модель «2107», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в кузові червоного кольору, що був припаркований у дворі зазначеного будинку, після чого за допомогою невстановленого для досудового слідства предмету зламав замок водійських дверей, таким чином отримавши доступ до салону автомобілю.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 потягнув за важіль відкривання капоту вищевказаного автомобілю, що забезпечило йому доступ до підкапотного простору.

Далі, відкривши капот, ОСОБА_1 невстановленим для досудового слідства способом, вивільнив акумулятор 60 А/ч, марки «Forse», цифровий номер НОМЕР_2, з місця його кріплення, після чого викрав акумулятор вказаного автомобілю, вартістю 1.350 гривень 00 копійок та залишив місце події.

Таким чином, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

29.11.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи дані про особу підозрюваного та обсяг пред’явленої підозри, посилаючись на наявність встановлених під час досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі, просили його задовольнити з підстав, які викладене в ньому.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні проти клопотання слідчого про застосування щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала з підстав недоведеності органом досудового розслідування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважала за можливе застосувати до підозрюваного інший запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, зокрема, домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити, обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя встановив наступне.

Вознесенівським ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2018080060002376 від 20.09.2018 року,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується відповідним витягом з кримінального провадження.

Як випливає з повідомлення про підозру, старшим слідчим Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4, 29.11.2018 року повідомлено ОСОБА_1про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно.

Отже, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не перевищує 60 днів.

Викладені в клопотанні слідчого обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України підтверджуються наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 20.09.2018 року; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 02.11.2018 року; протоколом огляду предмета від 02.11.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.11.2018 року; протоколом огляду предмета від 26.11.2018 року (ауді запис з оператора «102»); протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 28.11.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.11.2018 року; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами в їх сукупності.

Оцінивши надані стороною обвинувачення сукупність доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які дають підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

З цього приводу слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого факти, які викликають підозру не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред’явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Також, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Чеботарь проти Молдови (заява № 35615/06) від 13.11.2007 року, яке набуло статусу остаточного 13.02.2008 року, слова обґрунтована підозра означають наявність фактів чи інформації, які могли б переконати об’єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Як передбачено ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути позбавлений свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_1запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить не лише з вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України, а й правових позицій Європейського суду з прав людини.

Окрім того, взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 року у справі «Воляник проти України», в якому зазначено, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Крім цього, судом враховано, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 року у справі «Лабіта проти Італії») та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачується, відсутність міцність соціальних зв’язків та існування ризиків кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання, встановлено, що ОСОБА_1підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Слідчий суддя враховує суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_1 злочину, усвідомлення його підозрюваним.

Перевіркою доводів клопотання слідчого про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України встановлено, що доводи є обґрунтованими, оскільки заявлені в клопотанні ризики на даний час існують.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, вчиненому під час іспитового строку, що унеможливлює звільнення його від відбування покарання в порядку ст. 75 КК України, а тому усвідомлюючи про наявність покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_1 обізнаний про місце мешкання потерпілого, а тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності існує ймовірність того, що він, шляхом залякувань або вмовлянь може незаконно впливати на нього, що є ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України.

Окрім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 не працевлаштований, систематично вчиняє корисливі злочини, а тому ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що дає достатні підставі вважати про існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1кримінального правопорушення, наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а також враховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК України (тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним в інкримінованому злочині, наявність судимостей, вчинення злочину під час знаходження на іспитовому строці, наявність не розглянутого кримінального провадження щодо ОСОБА_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке перебуває на розгляді Хортицького районного суду м. Запоріжжя, відсутність постійного місця роботи, відсутність на день розгляду клопотання слідчого документів, які би підтверджували наявність у підозрюваного стійких соціальних зв’язків, його стан здоров’я, який не виключає тримання під вартою, інвалідом не являється, перебуває на консультативному обліку в КЗ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» ЗОР з 21.05.2018 року, не є особою похилого віку, розмір спричиненої майнової шкоди), слідчий суддя вважає, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку слідчого судді, тримання підозрюваного ОСОБА_1під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистою свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно підозрюваної більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання підвартою в судовому засіданні не встановлено.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів до підозрюваного не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваному ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Згідно вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину середньої тяжкості встановлюється розмір застави від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді одного розміру мінімальної заробітної плати, тобто в самому мінімальному розмірі, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного певні обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість вимог клопотання, з огляду на що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192 – 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 28 січня 2019 року включно, з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою підозрюваного, рахувати з 06 грудня 2018 року.

Встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 762 грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу на депозитний рахунок № 37319085001205, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ МФО 820172, отримувач платежу – ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава за ОСОБА_1 по справі № 335/14196/18, Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка визнана потерпілим, експертом чи свідком у кримінальному провадженню;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 Петровичаз-під варти.

Роз’яснити ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_1 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 28 січня 2019року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали, яка підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 грудня 2018 року.

Повний текст ухвали виготовлено 07 грудня 2018 року.

Слідчий суддя В.О. Макаров