Рішення № 78360365, 05.12.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2678/18

Провадження № 2/487/1587/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого – судді Притуляк І.О.,

за участю: – секретаря судового засідання – Ільченко А.П.

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

07.05.2018 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 02.11.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №2245, яким звернуто стягнення заборгованості з неї на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк», в розмірі 16634,29 грн. за Кредитним договором від 01.07.2014 року, посилаючись на його вчинення з порушенням вимог ст. ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», оскільки напис винесено на підставі документів, які не засвідчують безспірність заборгованості, зокрема в частині нарахованої відповідачем комісії у розмірі 4709,46 грн. Дані обставини послужили підставою для її звернення з зазначеним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності.

Позивач у призначене судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, надала до суду відзив, в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа у призначене судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.01.2018 року приватним виконавцем ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55482504. Виходячи зі змісту даної постанови, на підставі виконавчого напису №2245 від 02.11.2017 року, який видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округо ОСОБА_2, було відкрито виконавче провадження в якому вона є боржником. Відповідно до даного виконавчого напису, вона повинна сплатити 16634,29 грн. заборгованості за кредитним договором №GP-6528258 від 01.07.2014 року, яка складається із заборгованості за кредитом – 11232,45 грн.; заборгованість за комісією – 4709,46 грн.; заборгованість за процентами – 692,28 грн., на корить ПАТ «Перший Український міжнародний банк» за період з 09.10.2016 року по 09.10.2017 року.

Відповідно ст.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів

Згідно п.1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.1. нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

26.11.2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2017 року було зупинено виконання даної постанови Київського апеляційного адміністративного суду до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року в цій справі касаційні скарги Кабінету Міністрів України та ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року – без змін.

Оспорюваний виконавчий напис було видано приватним нотаріусом 02.11.2017 року, тобто після постановлення ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, дана ухвала набрала законної сили 01.11.2017 року, проте оприлюднена вона була 13.11.2017 року. Моментом набрання чинності вказаної ухвали слід вважати дату її офіційного оприлюднення, тобто 13.11.2017 року.

Отже, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округо ОСОБА_2 при видачі виконавчого напису 02.11.2017 року повинна була керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 в редакції чинній до внесення змін постановою від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Таким чином, відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно дост.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною. Так як встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються споживачу. Таким чином, нарахування відповідачем та зазначення у виконавчому написі №2245 комісії в розмірі 4709,46 грн. не можна вважати безспірною.

З огляду на вищенаведене суд доходить до висновку про те, що вимога відповідача не є безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку вчинення нотаріального напису. Саме з цих підстав виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Керуючись ст.ст. 10,18,23,76,279,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 02.11.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №2245

таким, що не підлягає виконанню.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; адреса реєстрації: м. Миколаїв, вул. 2га Слобідська, 62; РНОКПП: НОМЕР_1.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829; юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, адреса для листування: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, оф. 215, РНОКПП: не відомо.

Головуючий суддя І.О.Притуляк