Постанова № 7832026, 22.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010 року Справа № 2а-5941/09/2370

17год. 23 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Новікової Т.В.,

при секретарі-Комишній О.М.,

за участю представника позивача Посохова О.В. (за довір.), за відсутності представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до приватного підприємства «Стиль-Соло» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 04.12.2009р. до приватного підприємства «Стиль-Соло», в якому просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 6816 грн. 00 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991р. №803-ХІІ (далі - Закон №803-ХІІ), згідно якого при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач до зали судового засідання не зявився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Стиль-Соло», зареєстроване в Черкаському міському центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття 27.05.2003 р. за № 230009453, код ЄДРПОУ 32504199.

За наслідками позапланової перевірки ПП «Стиль-Соло», Черкаським обласним центром зайнятості 07.10.2009 р. складено акт №13, в якому зафіксовано що відповідачем в порушення вимог п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» не надано до Черкаського міського центру зайнятості звіти по формі 4-ПН (про запланове вивільнення) та №4 (про фактичне вивільнення), щодо звільнення 16.02.2009р. працівника ОСОБА_3, із вказаним актом того ж дня ознайомлено представника відповідача, про що свідчить його особистий підпис.

Як вбачається із копії трудової книжки (а.с. 11), ОСОБА_3, 16.02.2009 р. звільнено із посади у звязку із скороченням штату. Відповідно довідки від 07.10.2009 р., річний розмір заробітної плати ОСОБА_3, за період з лютого 2008 р. по січень 2009 р., становить 6816 грн. 00 коп.

Згідно акту № 13 від 07.10.2009 р., відповідачу було запропоновано в 10-ти денний термін внести штраф в розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника та складено графік погашення штрафу. Однак вказана сума ПП «Стиль-Соло» не була сплачена.

Причиною виникнення спору стало порушення відповідачем п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення».

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних з роботодавців стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів з працевлаштування та соціального захисту вивільнюваних працівників (абзац другий частини п'ятої статті 20 Закону України "Про зайнятість населення").

Зазначена норма Закону України "Про зайнятість населення" є обов'язковою в усіх випадках, коли звільнення працівників відбувається на підставах, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП. Винятків із цього правила законодавством не передбачено.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. N 420 затверджено форми звітності N 4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників" та N 4-ПН (факт) "Звіт про фактичне вивільнення працівників" та інструкції щодо їх заповнення.

Відповідно до пункту 3 наказу Мінпраці від 19.12.2005 р. N 420 дані форми та інструкції вступили в дію з 04.01.2006 р.

Форма звітності N 4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників" використовується для інформування підприємствами, установами, організаціями, їхніми структурними підрозділами та філіями, незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичними особами - роботодавцями державної служби зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків щодо передбачуваного вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, тобто на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП. Дана форма звітності подається не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників.

Форму звітності N 4-ПН (факт) "Звіт про фактичне вивільнення працівників" підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форм власності, подають до центрів зайнятості за місцем своєї реєстрації як платників страхових внесків з метою інформування про фактичне вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням (п. 1 ст. 40 КЗпП). Дана форма звітності подається у десятиденний термін після фактичного вивільнення працівників.

Приватним підприємством «Стиль-Соло», вивільнено гр. ОСОБА_3, який працював майстром на підприємстві та був звільнений 16.02.2009р. за пунктом 1 статті 40 КЗпП, однак не подано до державної служби зайнятості форм звітності N 4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників" та N 4-ПН (факт) "Звіт про фактичне вивільнення працівників", за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі річної заробітної плати за вивільненого працівника.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем застосовано штраф в розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника.

Дослідивши та проаналізувавши надані суду докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 22.01.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено представника позивача після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-159, ст.ст. 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Стиль-Соло» (18000, м. Черкаси, провул. Архітектурний, 22/1, код ЄДРПОУ 32504199) на користь Черкаського міського центру зайнятості (18015, м.Черкаси, вул. Гоголя, 330, код 21367756) штраф у сумі 6816 грн. 00коп. (шість тисяч вісімсот шістнадцять гривень 00коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 05 лютого 2010 року.

Суддя Т.В. Новікова