Рішення № 78293726, 30.11.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1636/2018 Справа № 490/203/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

Головуючого судді Гуденко О.А.,

При секретарі Кваша С.О.,

за участі представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю та стягнення заборгованості по добровільному утриманню, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якому просив поділити спільне майно подружжя- нежитлові офісні приміщення 74-1 по 74-13 загальною площею 188,0 кв.м на першому поверсі літер А-7 за адресою м.Миколаїв, вул.Адміральська, 31-б\1 , визнавши право власності на 1\2 частку за кожним з подружжя; визнати за ОСОБА_3 право власності на чотири заставні АА № 000139, АА № 001040, АА № 000128, АА № 000130; зобов'язати Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , видаливши відомості про ОСОБА_4, як власницю вказаних заставних та провести державну реєстрацію права власності на заставні за ОСОБА_3.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилається на те, що зазначене майно придбано відповідачкою під час перебування у шлюбі з ним , шлюб не розірвано по теперішній час, отже є спільним сумісним майном подружжя. Оскільки частки подружжя у спільному майні є рівними , то за ним слід визнати право власності на 1\2 частку спільного майна , виділивши йому у валсність 1\2 частину вказаниого нерухомого майна та првести реальний поділ іншого майна - а саме цінних паперів у вигляді заставних, визнавши за ним право власності на чотири з них, що дорівнює рівно половину з придбаних цінних парерів ОСОБА_4.

В травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю та стягнення заборгованості по добровільному утриманню та позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Так, ОСОБА_4 просить суд відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі .Стягнути на її користь з ОСОБА_3 4 842 000 грн заборгованості по пожиттєвому утриманню відповідно до його письмового зобов'язання; визнати її особистою приватною власністю заставні серії АА № 000127, АА № 000128, АА № 000129, АА № 000130, придбані за Договром купівлі-продажу цінних паперів № 292-5-Б від 15.11.2012 року та заставні серії АА № 000139, АА № 000140, АА № 000141, АА № 000142 , АА № 000143 - придбані за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 292-6-Бвід 12.12.2012 року як такі, що набуті нею за час окремого проживання з ОСОБА_3 у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин .

В обгрунтування зустрічного позову посилалася на те, що фактично шлюбні відносини з відповідачем припинені з жовтня 2011 року , з того часу і по теперішній час вони проживають та ведуть особисте господарство окремо , отже відсутні ознаки притаманні сім'ї в розумінні Сімейного Кодексу України. Даний факт підтверджується тим, що відповідач ще в грудні 2011 року вже зобов'язався утиримувати її та продати спільний будинок в Торонто, канада, вже провели розділ спільного майна передачею в особисту власність їй та спільним дітям певного майна, народження у нього в 2015 році дитини від іншої жінки та зверненням до суд з позовом про розірвання шлюбу.

ОСОБА_3 після фактичного припинення шлюбу зобов'язався утримувати її пожиттєво у розмірі 5 000 доларів США щомісячно, проте з березня 2013 року взагалі припинив виколнання взятих на себе зобовязань, в зявзку з чим просить стягнути заборгованість відповідно дло офіційного курсу НБУ долара США до гривні.

Заствні, які вона придбала за вказаними договрами на загальну суму 1 161 000 грн є її особистою приватною власністю, так як вони набуті за власні кошти через рік окремого проживання з відповідачем .

Що стосується спірних офісних приміщень , то вона не робила жодного грошового внеску за договром про дольову участь в будівництві вказаного житлового будинку до забудовника ТОВ "Констракшн ЛТД" , ці приміщення передані їй як частка засновника цього Товариства, отже не були придбані за спільні кошти подружжя.

19 травня 2018 року представником ОСОБА_3 ОСОБА_5 надано заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких посилається на те, що пожиттєве утримання взагалі не передбачено чинним законодавством, до того ж такі зобовязання не можуть підтверджуватися розпискою. Така розписка не є правочином у розумінні ЦК України та не може вважатися такою, що встановлює будь-які зобов'язання відповідача перед позивачкою і взаглі перед позивачкою у ОСОБА_3 відстуні будь-які боргові зобов'язання. Ні протокол , ні розписка не свідчасть про фактичне припинення шлюбних відносин між сторонами, а дитина від іншої жінки у відповідача народилися лише в 2015 році.

Щодо належності відповідачці офісних приміщень, то будівництво першої черги житлового будинку з розвиненою інфраструктурою обслуговування по вул.Адміральській, 31-б "Адмірал" здійснювалося фактично за кошти ОСОБА_3, який був засновником ТОВ "Констракшн ЛТД" та це відповідач сплатив вартість офісного приміщення на рахунок ТОВ "Констракшн ЛТД" на користь ОСОБА_4.

В 2009 році почалося будівництво другої черги вказаного обєкту "Адмірал" і враховуючи те, зол сторони є громадаянами канади , а придбання у власність обєктів нерухомості нерезидетнами має висок ставки оподаткування , подружжя було спільно вирішено придбати право власності на вказані обєкти через заставні. Після цього ОСОБА_4 укладала з ТОВ "Констракшн ЛТД" договри доручення в березні 2011 року , за змістом яких вона зобовязувалася внести грошові кошти на рахунок ТОВ "Констракшн ЛТД" в рахунок придбання квартир та машиномісць в другій черзі будинку по вул.Адміральська, 31-б. Фактично кошти від імені ОСОБА_4 вносилися ОСОБА_3 з власних гроше на підставі генеральної довіренсті від 17.03.2010 року - в сумі, еквівалентній вартості заставних. В подальшому з розрахунокового рахунку ТОВ "Констракшн ЛТД" кошти були перераховані на рахунки позивачки , а вже надалі позивачка з особового рахунку перераховуала кошти на рахунок ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість" в рахунок купівлі спріних заставних. В подальшому, на підставі укладених з ТОВ "Констракшн ЛДТ" договрів позики " 127-130 віл 13.07.2012 року та № 42\2-51/2 від 13.07.2012 року ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість" повернуло із власного роахунку на рахунок ТОВ "Констракшн ЛТД" сплачені в березні 2012 року ОСОБА_3 Миколалої грошогві кошти. Наведене підтверджується виписками з розрахуноквих рахунків цих Товариств та позивачки.

Таким чином , відповідач придбав спільне майно за власні кошти, які вносив на рахунок заснованого ним ТОВ "Констракшн ЛТД" ще в березні 2011 року та в період срільних сміейних вілдносин з позивачкою. Отже зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 30 січня 2017 року відкрито провадження по справі та призначено справу до попереднього судового розгляду на 21.03.2017 року.

Ухвалою суду від 02 лютого 2017 року задволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено обтяження у вигляді арешту на нежитлові приміщення 74-1 по 74-13 по вул.Адміральській, 31-б/1 в м.Миколаєві, які належать ОСОБА_4

Ухвалою суду від 19 травня 2017 року задоволено клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів.

Протокольною ухвалою суду від 07.02.2018 року задволено кдлопотання представника відповідачки за первісним позовом про витребування доказів та дослідження цивільних справ.№ 490/11333/13-ц та № 490/12629/13.

Ухвалою суду від 19 вересня 2018 року відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя. сумісного майна подружжя звернувся з заявою про зміну предмету позову у справі, в якій просив змінити предмет позову та розглянути позов з урахуванням наступних позовних вимог :

- Поділити спільне майно подружжя- нежитлові офісні приміщення 74-1 по 74-13 загальною площею 188,0 кв.м на першому поверсі літер А-7 за адресою м.Миколаїв, вул.Адміральська, 31-б\1, визнавши право власності на 1\2 частку за ОСОБА_3 та 1\2 частку за ОСОБА_4;

- Виділити в натурі частки нежитлових офісних приміщень з 74-1 по 74-13 , загальною площею 188,0 кв.м. на І поверсі літер А-7 за адресою м.Миколаїв, вул.Адміральська, 31-б/1 по 1\2 частці кожному;

- Визнати за ОСОБА_3 право власності на чотири заставні АА № 000139, АА № 001040, АА № 000128, АА № 000130, чітко зазначивши при цьому всі реквізити цих документів та обєкт обтяження- зміст майнових прав.

Судові засідання багаторазово відкладалися через неявку однієї зі сторін по справі та за клопотанням представників сторін про надання строку для позасудового врегулювання спору чи можливості укласти мирову угоду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 підтримав заявлені позовні вимоги первісного позову та просив відмовити у задоволенні зустрічного позову з підстав, викладених у відповідних письмових заявах по суті справи. Зазначив , що фактично право власності на спірні заставні ОСОБА_4 набула згідно Договорів купівлі-продажу, та отримала оригінали , що підтверджується Актами прийому-передачі. Отже, за ким наразі зареєстровано право власності на ці цінні папери не має значення, адже кошти за них фактично сплачені, а оформлення цих прав таким шляхом очевидно відбулося через уникнення надмірного оподаткування сторін по справі як нерезидетнів України, що не позбавляє їх прав власності на ці папери і нерухоме майно, які вони забезпечують.

Представник позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_4 - ОСОБА_2 просив частково відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги. Зазначив, що сіпрні офісні приміщення дійсно були придбані в період шлюбу , отже підлягають розподілу відповідно до ідеальних рівних часток. Матеріалами справи та заявами самого ОСОБА_3 в інших цивільних справах, досліджених судом, підтверджуєтья , що з жовтня 2011 року сторони припинимли фактичнгі шлюбні відносини , до того ж з того часу ОСОБА_3 фактично проживає в Україні, в той час як ОСОБА_4 майже весь час проживає в Канаді. Звернув увагу суду на те, що хоча позивачка і придбавала спірні заставні після припинення шлюбних відносин проте оскільки у неї були відсутні оригінали , то реалізувати своє право власності вона не змогла, ці заставні по теперішній час залишаються у власності ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерхухомість", це Товариство до того ж не є учасником справи, отже неможливо провести розподіл цих цінних паперів в порядку розподілу спільного майна подружжя.

Всилухавши пояснення представників сторін, длослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрували шлюб 19 липня 1974 року ( актовий запис № 2026), шлюб не розірвано на час розгляду справи.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , за ОСОБА_4 зареєстровано на праві власності 5\1000 часток у праві спільної часткової власності в будинку 31-б\1 по вул.Адміральській в м.Миколаєві у вигляді машиномісця № 70, нежитлового приміщення підземного паркінгу, площею 19,2 кв.м., та 5\1000 часток у праві спільної часткової власності в будинку 31-б\1 по вул.Адміральській в м.Миколаєві у вигляді машиномісця № 69 нежитлового приміщення підземного паркінгу, площею 19,2 кв.м. на підставі договоів купівлі-продажу від 18.05.2016 року.

Також 23.01.2013 року на праві власності за ОСОБА_4 зареєстровані нежитлові офісні приміщення , загальною площею 188 кв.м. на першому поверсі будинку 31б/1 по вул.Адміральській в м.Миколаєві (приміщення з 74-1 по 74-13)на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САВ № 843603 від 13.12.2007 року.

Частиною першою статті 69 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 60 СК України, вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Відповідно до вимог пунктів 2,4 ст. 65 СК під час укладання договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Тобто зазначені норми матеріального права презюмують факт спільної сумісної власності подружжя , доки не доказано інше кимось із подружжя.

Відповідно до пункту 3 частини першої особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв'язку з викладеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Але обов’язок спростувати презумпцію спільності майна лежить на відповідачеві, яка жодних достовірних та допустимих доказів щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 57 СК України , що набуття нею права власності на спірні офісні приміщення в 2007 році суду не надала .

Відповідно до положень ст. 70 СК, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини і чоловіка є рівними, за рішенням суду частка майна може бути збільшена, якщо з дружиною або чоловіком проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, є недостатнім для їх розвитку.

За такого, вимоги первісного позову про визнання за ОСОБА_3 права власності на 1\2 частин нежитлових офісних приміщень, загальною площею 188,0 кв.м. по вул.Адміральській, 31-б\1 в м.Миколаєві - обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог первісного позову про визнання за ОСОБА_3 права власності на 4 заставні, які заявлені в порядку поділу спільного майна подружжя, то суд дійшов до наступного.

Відповідно до Договору купівлі-продажу цінних паперів № 292-6-Б від 13 грудня 2012 року, ОСОБА_4 від імені якої дії на підставі Договру доручення № 292-Б від 22 вересня 2010 року ТОВ "Бул-Спред" (ліцензія на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів , діяльність в торгівлі цінними паперами від 28.10.2009 року, діє до 28.10.2014 року) купила у ТОВ "Спеціалізована інвестиційно-будівельна компанія з управління активами "Укрсоц-нерухомість" цінні парери : вид іпотечні, заставні , емітент ТОВ "Констракшн ЛТД" , форма випуску ордерні, у кількості чотири штуки : АА № 000139, АА № 000140, АА № 000141 , АА № 000142, дата випуску 13 липня 2012 року, загальною вартістю 261 000 грн. Покупець зобовязаний здійснити повну оплату загальної вартості цінних паперів шляхом внесення грошових коштів в строк до 31 грудня 2012 року включно на рахунок № 26506000001005, одержувач в АТ "Укрсоцбанк" ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість". Реквізити договору, що обумовлює основне зобов'язання - Договір позики № 48/2, № 49/2, № 50/2, № 51/2 від 13 липня 2012 року, реквізити іпотечного договру, що обумовлює видачу цінного паперу та предме іпотеки - Договір іпотеки № 48/2, № 49/2, № 50/2, № 51/2 від 13 липня 2012 року - відповідно.

27 грудня 2012 року між ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість" та ОСОБА_4 підписано Акт прийому-передачі цінних паперів до Договру купівлі-продажу № 292-6-Б від 13 грудня 2012 року , за яким остання прийняла вищезазначені цінні папери , сторони підтвердили, що всі у мови та розрахунки за договром виконані.

27 грудня 2012 року між ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість" та ОСОБА_4 підписано Акт прийому-передачі документів до Договору купівлі-продажу цінних паперів " 292-6-Б від 13 грудня 2012 року , а саме оригінали Договорів позики та іпотеки від 13.07.2012 року.

Також представником ОСОБА_3 надані засвідчені ним копії (згідно оригіналу) заставних серії АА № 000139, АА № 000140, АА № 000141 , АА № 000142, дата випуску 13 липня 2012 року. Проте з наданих копій передавальний напис на зворотному боці заставних (поле для індосаменту) взагалі не читаємий, оригінал цих заставних, як стверджує представник позивача у них відсутній, проте був на час звернення до суду з даним позовом, оскіьки на той час сторони ще проживали разом та перебували у приязнених стосунках.

Представник відповідачки ОСОБА_4 зазначив, що неможливо виконати вимогу судувід 21.03.2017 року про надання для огляду суду оригіналів цих заставних, оскільки оригінали були відсутні, і не знаходяться у ОСОБА_4

Відповідно до Договору купівлі-продажу цінних паперів № 292-5-Б від 15 листопада 2012 року, ОСОБА_4 від імені якої дії на підставі Договру доручення № 292-Б від 22 вересня 2010 року ТОВ "Бул-Спред" (ліцензія на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів , діяльність в торгівлі цінними паперами від 28.10.2009 року, діє до 28.10.2014 року) купила у ТОВ "Спеціалізована інвестиційно-будівельна компанія з управління активами "Укрсоц-нерухомість" цінні парери : вид іпотечні, заставні , емітент ТОВ "Констракшн ЛТД" , форма випуску ордерні, у кількості чотири штуки :серії АА № 000128, АА № 000129, АА № 000127 , АА № 000130, дата випуску 13 липня 2012 року, загальною вартістю 916 000 грн. Покупець зобов'язаний здійснити повну оплату загальної вартості цінних паперів шляхом внесення грошових коштів в строк до 23 листопада 2012 року включно на рахунок № 26506000001005, одержувач в АТ "Укрсоцбанк" ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість". Реквізити догоовру, що обумовлює основне зобов'язання - Договір позики № 127,128,129,130 від 13 липня 2012 року, реквізити іпотечного договру, що обумовлює видачу цінного паперу та предме іпотеки - Договір іпотеки № 127, № 128, № 129, № 130 від 13 липня 2012 року - відповідно.

26 листопада 2012 року між ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість" та ОСОБА_4 підписано Акт прийому-передачі цінних паперів до Договру купівлі-продажу № 292-5-Б від 15 листопада 2012 року , за яким остання прийняла вищезазначені цінні папери , сторони підтвердили, що всі у мови та розрахунки за договром виконані.

27 грудня 2012 року між ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість" та ОСОБА_4 підписано Акт прийому-передачі документів до Договору купівлі-продажу цінних паперів " № 292-5-Б від 15 листопада 2012 року , а саме оригінали Договорів позики та іпотеки від 13.07.2012 року.

Також представником ОСОБА_3 надані засвідчені ним копії (згідно оригіналу) заставних серії АА № 000127, АА № 000128, АА № 000129 , АА № 000130, дата випуску 13 липня 2012 року. На наданих копіях міститься передавальний напис на зворотному боці заставних (поле для індосаменту) ,, яким засвідчена передача заставної 26.11.2012 року ОСОБА_4.

Витягом з ЄДРЮОФОП підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є засносвниками ТОВ "Констракшн ЛТД" ( розмір частки у статутному фонді та скалад засновників змінювався неодноразово з часу реєстрації 1999 та 2005 року). Співзасновником даного Товариства була також і ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість" .

Згідно виписок з розрахункових рахунків № 2620301600349 фізичної особи ОСОБА_4 та № 260020230602 ТОВ "Констрашн ЛТД" , відкритих у ПАТ "БМ Банк" , за період з 01 березня 2011 року по 31 грудня 2012 року в розрізі здійснення розрахункових операцій між ТОВ "Констракшн ЛТД" та ОСОБА_4, та між ОСОБА_4 та ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість" вбачається наступне.

Так, дійсно в період з 15.11.2012 року по 22.11.2012 року з рахунку ТОВ "Констракшн ЛТД" на рахунок № 2620301600349 ОСОБА_4 переаховувалися кошти у загальному розмірі 922 300 грн з призначенням платежу "повернення грошових коштів по договорам доручення №№ 14-17 від 09.03.2011 року і з 14 по 18 грудня 2012 року - у загальній сумі 261 00 грн з призначенням платежу "повернення грошових коштів по договору доручення № 20 від 13.12.2012 року .

Як свідчить виписка по рахунк ОСОБА_4 в ті самі дні кошти у такій саме сумі ( за вирахуваннм комісії банку) перераховувалися на рахунок кореспондетна ТОВ ""СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість" з призначенням платежу "часткова оплата за цінні папери згідно договорів купілі-продажу № 292-5-Б та № 292-6-Б."

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 13 вересня 2018 року власником заставних серії АА № 000138, АА № 000139, АА № 000140, АА № 000141, АА № 000142, АА № 000143, АА № 000151,АА № 000152 АА № 000130, АА № 000128, АА № 000129, АА № 000127 - зареєстровано ТОВ "СІБ КУА "Укрсоц-нерухомість" , діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду "Адмірал" недиверсифікованого виду закритого типу.

Відповідно до п.п. 22 - 24 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості під час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СКУ, ч. 3 ст. 368 ЦКУ), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦКУ можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом, в тому числі грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Отже, оскільки право власності на спірні заставні ніколи не було зареєстровано за ОСОБА_4, не зареєстроване воно і на час розгляду справи, суд позбавлений законних підстав вирішувати питання про визнання права власності ан ці закладні за ОСОБА_3 з підстав, заявлених ним у позові - в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.

Суд не може прийняти до уваги поясненyя представника позивача стосовно того, що у такій спосіб сторони вимушені були оформлювати своє право власності фактично на нерухоме майно - квартири та машиномісяця шляхом оформлення закладних на них з метою ухилення від надмірного оподаткування - оскільки таке не має жодного правового значення для правильного вирішення спору відповідно до вимог діючого цивільного законодавстваУкраїни.

Не може суд прийняти як доказ належності ОСОБА_4 спірних зазначених заставних , надану представником позивача ОСОБА_3 копію Протокола № 22\08\17 від 22.08.2017 року загальних зборів учасників ТОВ "Констракшн ЛТД" у складі представників засновників - ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 , за наслідками якого прийнято рішення визнати суму заборгованості ТОВ "Констракшн ЛТД" перед основними інвесторами, в тому числі заборгованість перед учасником Товариства ОСОБА_4 на суму 49 596 395 грн на підставі договрів позики та заставних - згідно переліку , до якого входять також Договори позики від 13.07.2012 року №№127-130 та №№ 48/2-51/2 з відповідними закладними серії АА № 000138, АА № 000139, АА № 000140, АА № 000141, АА № 000142, АА № 000130, АА № 000128, АА № 000129, АА № 000127. По- перше, зна ціих загальних зборах не вирішувалося питання щодо права власності сторін на певні цінні папери, нерухомість тощо , а лише щодо наявності боргових зобов'язань Товариства перед його учасниками - з посиланням на Договори позики, що сторни і не оспорюють. А наявність забезпечення цих боргових зобов'язань та належна реєстрація цих договорів забезпечення ( в тому числі шляхом видання закладних) - не входить до компетенції учасників Товариства.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок", іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні.

Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про іпотеку", заставна - це іпотечний цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю.

Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов’язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються. Попередній власник заставної на вимогу нового власника зобов’язаний передати новому власнику документи та інформацію, які є важливими для здійснення прав, що випливають із заставної.

Анулювання заставної і видача нової заставної здійснюються за згодою між іпотекодавцем, боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та власником заставної. Відомості про видачу заставної, анулювання заставної, видачу нової заставної підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 25,26 цього Закону, передача заставної здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосантом), передавального напису (індосаменту) на користь іншої особи (індосата) та передачі оригіналу заставної. Передача заставної не потребує згоди іпотекодавця або боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов’язанням. Індосат набуває прав іпотекодержателя з моменту державної реєстрації відомостей про передачу заставної в установленому законом порядку.

Як наслідок, не підлягають задоволенню і вимоги позову про зобов'язання Центру надання адміністративних послуг ММР внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - видаливши відомості про ОСОБА_4, як власницю вказаних заставних та провести державну реєстрацію права власності на ці заставні за ОСОБА_3. Крім того, суд додатково враховує, що позивачем не заявлено жодних вимог до Центру надання адміністративних послуг ММР, не заявлено цю особу як відповідача по справі( що є виключним правом позивача відповідно до вимог ст.59 ЦПК України), що в будь-якому разі позбавляє суд можливості вирішувати питання щодо покладення на особу, яка не є учасником справи, певних обов'язків.

Що стосується вимог зустрічного позову , то суд приходить до висновку про відмову у його задволенні з наступних підстав.

Так, згідно письмової розписки від 31.12.2011 року ОСОБА_3 зобов'язується сплачувати ОСОБА_4 до продажу будинку за адресою 205 Гленгаррі авеню 5 000 доларів США на життєві витрати, після продажу будинку і переїзду в новий будинок - 6 000 доларів США на життєві витрати.

Згідно рукописного протоколу згоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 10.05.2012 року сторони домовилися про розподіл матеріальних цінностей від спільного бізнесу на чотири частини - з яких дві належать ОСОБА_4 Крістіні та ОСОБА_8.

Статтею 75 Сімейного Кодексу України передбачено , що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до вимог ст. 78 цього Кодексу, подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

За такого, оскільки вказаний договір не був укладений ні в належній письмовій формі, на нотаріально посвідчений, отже є нікчемним в силу вимог ч.1 ст. 220 ЦК України - у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Жодних доказів , які б свідчили про наявність обставин, передбачених ч.2 ст. 220 ЦК України суду не надано і строни на таке не посилалися.

Також суд погоджується з твердженнями представника відповідача за зустрічним позвом стосовно того , що за змістом розписки , на яку посилається позивачка, її не можна розуміти як інший цивільно-правовий договір , на підставі якого у ОСОБА_3 виникли зобов'язальні правовідносини з ОСОБА_4 згідно вимог чинного на той час цивільного законодавства.

На підставі вищенаведеного, у задволенні вимог зустрічного позову про стягненя коштів слід відмовити.

Не підлягають задоволенню також і вимоги зустрічного позову стосовно визнання її особистою приватною власністю вищезазначених заствавних - з урахуванням вищенаведених судом мотивів відмови у задоволенні цих вимог за первісним позовом.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповіцдачки за первісним позовом слід стягнути на користь позивача ОСОБА_3 судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог - 3517 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11,13, 81-84,141, 259-265,273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя - задвольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину нежитлових офісних приміщень з 74-1 по 74-13, загальною площею 188,0 кв.м на першому поверсі літер А-7 за адресою м.Миколаїв, вул.Адміральська, 31-б\1 .

Залишити у власності ОСОБА_4 1\2 частину нежитлових офісних приміщень з 74-1 по 74-13, загальною площею 188,0 кв.м на першому поверсі літер А-7 за адресою м.Миколаїв, вул.Адміральська, 31-б\1 .

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою приватною власністю та стягнення заборгованості по добровільному утриманню - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3 517 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гуденко О.А.