
Справа № 1540/5090/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати Рішення №12/н Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 14 травня 2018 року про утримання надміру виплачених сум пенсії у сумі 5297,68 грн. у зв'язку з приведенням у відповідність стажу за Списком №1, уточненням розміру пенсії; визнати противоправним та скасувати Рішення Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про відмову у перерахунку стажу роботи та розміру пенсії викладеному у листах Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 06.06.2018 року №86/Я-01/ та від 27.06.2018 року №95/Я-01; зобов'язати Білгород-Дністровське об'єднане Управління пенсійного фонду України Одеської області зарахувати мені до стажу, що дає право на призначення пенсії за час праці на підземних роботах з повним робочим днем під землею у період з 21 серпня 1991 року по 07.07.2002 року на «Шахті» Перевальска» в\о «Луганськвугілля», а також час роботи на ПАО «Алчевський металургійний комбінат» у період з 12.07.2002 року по 31.08.2017 року; зобов'язати Білгород-Дністровське об'єднане Управління пенсійного фонду України в Одеської області перерахувати раніше призначену пенсію, починаючи з дня призначення пенсії, тобто з 24 вересня 2017 року з урахуванням мого пільгового стажу роботи на підземних роботах у період з 21 серпня 1991 року по 07 липня 2002 року, а також пільгового стажу роботи у період на «Алчевському металургійному комбінаті» відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно утримуються надміру виплачені сум пенсії у розмірі 5297,68 грн. у зв'язку з приведенням у відповідність стажу за Списком №1. Відповідачем необґрунтовано не враховані при приведенні у відповідність сажу періоди роботи позивача, а саме: з 21.08.1991 року по 21.08.1992 року - «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля»; з 13.10.1992 року по 31.12.1998 року - «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля»; з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року - «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля»; з 12.08.2014 року по 31.05.2015 року - «Алчевський металургійний комбінат»; з 03.08.2016 року по 31.08.2017 року - «Алчевський металургійний комбінат». Позивач вважає дії відповідача протиправними а оскаржувані рішення такими, що підлягають скасуванню.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов (а.с.88-89) згідно якого проти позовних вимог позивача заперечує в повному обсязі та вважає їх необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що до пільгового стажу позивача не було зараховано періоди роботи, згідно наданих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за №635 від 28.11.2014 року, видані відокремленим підрозділом «Шахта мені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля» з 21.08.1991 по 21.08.1992 року, з 13.10.992 по 27.07.1998 року, з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року, оскільки у вказані періоди позивач працював на «Шахті «Перевальська» ДП «Луганськвугілля». Згідно з довідкою «Шахти імені Артема» ДП «Луганськвугілля» №639 від 21.11.2014 року діяльність ДП «Шахта «Перевальська» призупинено, архівні документи ДП «Шахта «Перевальська» передані на зберігання до архіву ОП «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» на підставі наказу №98 від 21.03.2011 року. Оскільки ОП «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» не є правонаступником «Шахти «Перевальська», а лише зберігачем архівної документації, в управлінні відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи на «Шахті Перевальська» ДП «Луганськвугілля» з 21.08.1991 року по 21.08.1992 року, з 13.10.1992 року по 27.07.1998 року, з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року. Також до пільгового стажу позивача неможливо зарахувати періоди роботи з 12.08.2014 року по 31.05.2015 року та з 03.08.2016 року по 31.08.2017 року в ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», оскільки у вказані періоди не підтверджено виконання роботи повний робочий день у зв'язку з відсутністю документів про перевірку пільгового стажу роботи, а також у зв'язку з відсутністю даних у системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж за вказаний період роботи позивача. З урахуванням зазначеного відповідач вважає, що відсутні законні підстави для задоволення позову.
Ухвалою суду від 05.10.2018 року відкрито провадження у справі.
Позивачем, 13.11.2018 року надано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.
Представником відповідача 31.08.2018 року через канцелярію суду надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
У зв'язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
ОСОБА_1, відповідно до довідки НОМЕР_2 від 02.10.2017 року взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання якої АДРЕСА_2 (а.с.21).
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Білгород-Дністровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області згідно довідки №291 від 02.02.2018 року (а.с.22) та отримує пенсію за віком за Списком №1 при повному пільговому стажі.
Головним управлінням пенсійного фонду в Одеській області листом від 20.04.2018 року за №6267/02 пенсійну справу позивача, після перевірки в порядку контролю, повернуто на адресу Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області з вказівкою доопрацювати (а.с.155). В листі ГУ ПФУ в Одеській області зазначено, що позивач працював на шахті «Перевальській», діяльність якої призупинена, а архівні документи знаходяться на зберіганні в архіві ВП «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» тобто зазначене підприємство не є правонаступником а лише зберігачем і не має права видавати пільгові довідки, а тому зарахувати до пільгового стажу роботи з 21.08.1991 року по 07.07.2002 року по довідкам від 28.11.2014 року №№635, 636, 637 немає підстав. Також, листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22.11.2017 року №13558/08-03 відокремлений підрозділ «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» перереєстровані на підконтрольній території, однак вся документація і архіви залишились на території, тимчасово непідконтрольній українській владі, дані про їх цілісність відсутні.
За результатами перевірки 14.05.2018 року відповідачем прийнято рішення №12/н про утримання надміру виплачених сум пенсій позивачу (а.с.27) та 24.05.2018 року супровідним листом направлено на адресу позивача (а.с.26).
Позивач 23.05.2018 року звернувся до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про надання роз'яснень щодо призначення пенсії, її складових, врахування та не врахування пільгового стажу та підстави не зарахування пільгового стажу до пенсії (а.с.23).
Білгород-Дністровським об'єднаним управлінням ПФУ Одеської області 06.06.2018 року надано відповідь на заяву позивача в якій зазначено, що загальний страховий стаж позивача складає 27 років 10 місяців 24 дні, в тому числі стаж на підземних роботах 03 роки 06 місяців 07 днів та стаж на роботі за Списком №1 - 13 років 0 місяців 02 дні. Стаж враховано по 31.08.2017 року.
До розрахунку спеціального стажу враховано наступні періоди:
01.01.1999 року - 07.07.2002 року - «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля»;
01.01.2003 року - 11.08.2014 року - ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»;
01.06.2015 року - 02.08.2016 - ПАТ «Алчевський металургійний комбінат».
Із розрахунку спеціального стажу виключено періоди роботи:
21.08.1991 року - 21.08.1992 року- «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля»;
13.10.1992 року - 31.12.1998 року - «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля»;
12.07.2002 року - 31.12.2002 року - «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» у зв'язку з тим, що у зазначений період позивач працював на «Шахті «Перевальська», діяльність якої призупинена 21.03.2011 року, архівні документи «Шахти «Перевальська» передані на зберігання до архіву ОП «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» без визначення правонаступництва. Тобто, ДП «Луганськвугілля» «Шахта імені Артема» не є правонаступником «Шахти «Перевальська», а лише зберігачем архівної документації, та не мав права видавати пільгові довідки за період роботи у «Шахті Перевальська», порушив тим самим вимоги пункту 20 постанови КМУ від 12.08.1993 року №637 (зі змінами);
12.08.2014 року - 31.05.2015 року - «Алчевський металургійний комбінат»;
03.08.2016 року - 31.08.2017 року - «Алчевський металургійний комбінат» згідно даних, зазначених у пільговій довідці від 11.09.2017 року №016/1288, яка видана «Алчевським металургійним комбінатом».
Станом на 01.06.2018 року розмір пенсії складає 4138,33 грн., в тому числі: 4033,37 грн. - основний розмір пенсії; 104,96 грн. - доплата за понаднормативний стаж 8% (8 років). Розмір пенсії обчислено з урахуванням стажу роботи 27 років 10 місяців 24 дні (стаж , враховано по 31.08.2017 року) та заробітної плати з 01.07.2000 року по 31.08.2017 року згідно даних персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,59175. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 6816,01 грн. (1,81065*3764,40, де, 1,81065 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати; 3764,40 - середній заробіток в галузях економіки за 2016 рік). На момент призначення пенсії була відсутня сплата страхових внесків за вересень місяць 2017 року, що не давало права зарахувати його до розрахунку стажу та заробітної плати. Після проведення перерахунку у зв'язку із доповненням стажу та заробітної плати за вересень місяць 2017 року розмір пенсії становить 4132,76 грн., в тому числі 4027,80 грн. - основний розмір пенсії; 104,96 грн. - доплата за понаднормативний стаж 8% (8 років). Розмір пенсії обчислено з урахуванням стажу роботи 27 років 11 місяців 24 дні (стаж враховано по 30.09.2017 року) та заробітної плати з 01.07.2000 року по 30.09.2017 року згідно даних персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,59288. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 6793,61 грн, (1,80470*3764,40, де, 1,80470 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати; 3764,40 - середній Заробіток в галузях економіки за 2016 року). Пенсію в новому розмірі призначено з 01.07.2018 року довічно.
Отримавши зазначену відповідь відповідача позивач 15.06.2018 року звернувся до відповідача із заявою про скасування рішення №12/н про утримання надміру виплачених сум пенсій з позивача та перерахувати пенсію відповідно до вимог законодавства з моменту звернення за призначенням, обґрунтувавши заяву тим, що в трудовій книжці позивача та наданих документах вбачається, що у період з 21.08.1991 року по 07.07.2002 року позивач працював на підземних роботах на «Шахті «Перевальська», а не на «Шахті імені Артема» ДП «Луганськвугілля», де він взагалі не працював. При розрахунку пенсії не взято до уваги заробітну плату до липня 2000 року за період роботи з 1991 по 1996 роки та відомості про відрахування до пенсійного фонду (а.с.28-30).
У відповідь на заяву позивача відповідачем 27.06.2018 року надано лист, в якому відповідачем зазначено, що до пільгового стажу роботи не включено періоди роботи, згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №635 від 28.11.2014 року, виданої відокремленим підрозділом «Шахти імені Артема» ДП «Луганськвугілля» з 21.08.1991 року по 21.08.1992 року, з 13.10.1992 року по 27.07.1998 року, з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року оскільки в зазначені періоди ОСОБА_1 працював в шахті «Перевальська» в/о «Луганськвугілля». Пенсія за списком №1 призначається лише на підставі довідки, яка видана підприємством, де працював заявник чи його правонаступником (але не зберігачем архівів). Згідно довідки «Шахти імені Артема» Державного підприємства «Луганськвугілля» №639 від 21.11.2014 року діяльність ДП «Шахта «Перевальська» призупинена, архівні документи ДП «Шахта «Перевальська» передані на зберігання до архіву ОП «Шахта ім.Артема» ДП «Луганськвугілля» на підставі наказу №98 від 21.03.2011 року. Одже ОП «Шахта ім.Артема» ДП «Луганськвугілля» не є правонаступником «Шахти «Перевальська», а лише зберігачем архівної документації. Також до пільгового стажу роботи (за списком №1) не враховано період роботи з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року в ПАО «Алчевський металургійний комбінат» на підставі довідки від 11.09.2017 року №016/1288, оскільки в зазначений період не підтверджено роботи повний робочий день (відсутні документи про перевірку пільгового стажу роботи) та в зазначений період відсутні дані по спеціальному стажу в системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж. Пільговий стаж становить 16 років 03 місяці, в тому числі за списком № І-Шахтарі - 12 років 09 місяців 13 днів та за списком № 1- 03 роки 06 місяців 07 днів. Стосовно обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 28.11.2014 року №233, видану відокремленим підрозділом «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» відповідачем зазначено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Враховуючи вищезазначене провести розрахунок пенсії на підставі наданої довідки про заробітну плату підстав не має.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відмовлено позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи з 21.08.1991 року по 21.08.1992 року, з 13.10.1992 року по 27.07.1998 року, з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року оскільки в зазначені періоди ОСОБА_1 працював в шахті «Перевальська» в/о «Луганськвугілля», а довідки на підтвердження зазначеного видані відокремленим підрозділом «Шахти імені Артема» ДП «Луганськвугілля». Також до пільгового стажу роботи (за списком №1) не враховано період роботи з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року в ПАО «Алчевський металургійний комбінат» на підставі довідки від 11.09.2017 року №016/1288, оскільки в зазначений період не підтверджено роботи повний робочий день (відсутні документи про перевірку пільгового стажу роботи) та в зазначений період відсутні дані по спеціальному стажу в системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-ІV).
Положеннями ч.1, 2 ст.50 Закон №1058-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Вищезазначені положення кореспондуються з ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в якій зазначено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 року №6-4 (надалі - Порядок №6-4).
Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Отже, законодавцем визначено дві підстави для відрахування виплаченої надміру суми пенсії на підставі рішення пенсійного органу:
- зловживання з боку пенсіонера;
- подання страхувальником недостовірних даних.
Тобто, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.
За відсутності встановлення факту зловживань з боку пенсіонера суми переплат не можуть бути стягнуті.
Як встановлено судом оскаржуване рішення прийняте відповідачем у зв'язку із приведенням у відповідність стажу за списком №1, уточненням розміру пенсії.
В межах розгляду даної справи судом не встановлено зловживань з боку позивача щодо отримання пенсії у збільшеному розмірі. Пенсія позивачу була призначена відповідачем на підставі поданої ним заяви від 12.10.2017 року та доданих до неї документів згідно розписки-повідомлення (ас.с100-101), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення №12/н Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 14 травня 2018 року про утримання надміру виплачених сум пенсії у сумі 5297,68 грн. підлягає задоволенню, а вказане рішення - скасуванню. Крім того, відповідачем не надано до суду та не наведено у відзиві жодних аргументованих обґрунтувань з яких саме підстав прийнято Рішення №12/н від 14 травня 2018 року про утримання надміру виплачених сум пенсії у сумі 5297,68 грн.
Стосовно виключення із стажу періодів роботи з 21.08.1991 року по 21.08.1992 року на «Шахті імені Артема» ДП «Луганськвугілля»; з 13.10.1992 року по 31.12.1998 року на «Шахті імені Артема» ДП «Луганськвугілля»; з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року на «Шахті імені Артема» ДП «Луганськвугілля» у зв'язку з тим, що у зазначений період позивач працював на «Шахті «Перевальська», суд зазначає наступне.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача 21.08.1991 року позивача прийнято на роботу на посаду гірничого майстра з повним робочим днем під землею до Шахти «Перевальська» п/о «Луганськвугілля». З 28.07.1998 року позивача призначено на посаду помічника начальника підземного участку з робочим днем під землею.
В трудовій книжці позивача також міститься запис від 13.10.1997 року «за результатами атестації підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1» (ас.с36).
З 12.07.2002 року запис у трудовій книжці позивача відкрито печаткою ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» та прийнято позивача в доменний цех слюсарем-ремонтником 4 розряду.
З 08.04.2011 року ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» перетворено на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (а.с.37).
Відповідно до запису від 07.07.2002 року позивач звільнений за власним бажанням.
Таким чином, трудова діяльність позивача за період з 21.08.1991 року по 07.07.2002 року з повним робочим днем під землею підтверджується записами трудової книжки, яка відповідно до положень ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Згідно довідки Відокремленого підрозділу «Шахти імені Артема» ДП «Луганськвугілля» №639 від 28.11.2014 року з 21.03.2011 року діяльність ДП «Шахти «Перевальська» призупинено, а архівні документи передано на зберігання в архів ВП «Шахти імені Артема» ДП «Луганськвугілля» на підставі наказу ДП «Луганськвугілля» №98 від 21.03.2011 року (а.с.116). Дана довідка містить печатку Відокремленого підрозділу «Шахті імені Артема» ДП «Луганськвугілля» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та підписи посадових осіб (директора та архіваріуса).
Додатково, в матеріалах справи наявні довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії та відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.11.2014 року №635 про те, що позивач працював повний робочий день на «Шахті «Перевальська» ДП «Луганськвугілля» в період з 21.08.1991 року по 21.08.1992 року; довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії та відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.11.2014 року №637 від 28.11.2014 року про те, що позивач працював повний робочий день на «Шахті «Перевальська» в період з 22.08.1992 року по 12.10.1992 року та довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії та відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.11.2014 року №636 від 28.11.2014 року про те, що позивач працював повний робочий день на «Шахті «Перевальська» в період з 28.07.1998 року по 07.07.2002 року (а.с.114).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Дійсно, згідно з переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, м. Луганськ належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Водночас, пенсійним органом не було враховано тієї обставини, що період роботи позивача 21.08.1991 року по 07.07.2002 року на шахті на «Шахті «Перевальська» ДП «Луганськвугілля» окрім довідок, виданих Відокремленим підрозділом «Шахти імені Артема» ДП «Луганськвугілля», підтверджується також записами в трудовій книжці позивача.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вищевказаний трудовий стаж позивача підтверджений встановленими законодавством документами, насамперед трудовою книжкою, а тому у відповідача - Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області були відсутні правові підстави для виключення періодів роботи позивача з 21.08.1991 року по 21.08.1992 року, з 13.10.1992 року по 31.12.1998 року з пільгового стажу. Таким чином, суд вважає, що відповідачем протиправно виключено із розрахунку спеціального стажу позивача періоди роботи на «Шахті «Перевальська» ДП «Луганськвугілля» з 21.08.1991 року по 07.07.2002 року.
Щодо виключення із розрахунку спеціального стажу позивача періоду роботи з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року суд звертає увагу, що відповідач, у своїй відповіді від 06.06.2018 року 86/я-01 зазначив підставу не включення саме те, що позивач в цей період працював на «Шахті «Перевальська» ДП «Луганськвугілля», а пільгова довідка видана ВП «Шахти імені Артема» ДП «Луганськвугілля». Проте, як встановлено судом на підставі матеріалів справи в зазначений відповідачем період позивач працював, в ВАТ «Алчевський металургійний комбінат». Будь-яких інших доказів на спростування зазначеного відповідачем до суду не надано. Тобто, відповідачем безпідставно виключено період роботи позивача з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року з розрахунку спеціального стажу.
Щодо виключення із розрахунку спеціального стажу позивача періоду роботи з 12.08.2014 року - 31.05.2015 року - «Алчевський металургійний комбінат» та з 03.08.2016 року - 31.08.2017 року - «Алчевський металургійний комбінат», відповідачем у відповіді від 06.06.2018 року 86/я-01 не зазначено аргументованих підстав.
У відповіді від 27.06.2018 року №95/Я-01 відповідач зазначає про неврахування до пільгового стажу роботи (за списком №1) період роботи позивача з 12.07.2002 року - 31.12.2002 року в ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на підставі довідки від 11.09.2017 року №016/1288 оскільки в зазначений період не підтверджено роботи повний робочий день (відсутні документи про перевірку пільгового стажу роботи) та в зазначений період відсутні дані по спеціальному стажу в системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж.
Суд наголошує, що з 12.07.2002 року запис у трудовій книжці позивача відкрито печаткою ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» та прийнято позивача в доменний цех слюсарем-ремонтником 4 розряду.
Від 12.07.2002 року здійснено запис про результат атестації робочого місця та умов праці, підтверджено право на пенсію за списком №1 (а.с.36).
Наступний запис в трудовій книжці позивача датований 22.01.2003 роком та свідчить про переведення позивача в доменний цех слюсарем-ремонтником 5 розряду.
Отже, як вбачається із матеріалів справи, позивач в період з 12.07.2002 року - 31.12.2002 року працював в ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» що і підтверджується відповідними записами.
Як вже зазначалось судом та повторно наголошується трудова діяльність позивача підтверджується записами трудової книжки, яка відповідно до положень ст.48 КЗпП України, ст.62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано було виключено із спеціального трудового стажу період роботи з 21.08.1991 року по 21.08.1992 року; з 13.10.1992 року по 31.12.1998 року; з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року, а тому, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.
Щодо підстав виключення відповідачем із розрахунку пільгового стажу роботи позивача у період з 12.08.2014 року по 31.05.2015 року та з 03.08.2016 року по 31.08.2017 року на «Алчевському металургійному комбінаті» суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1. ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п.1 ч.2. ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до п.20 постанови КМУ від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктами 23 та 24 Порядку №637 передбачено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Відповідно до ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Приписами ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Суд зазначає, що позивачем надано до суду довідку, яка також міститься в матеріалах пенсійної справи позивача, видану на ім'я ОСОБА_1 ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» від 11.09.2017 року №016/1288 про те, що зазначена особа працювала повний робочий день на ОАО «Алчевский металлургический комбинат» (що на даний момент перейменовано в ПАТ «Алчевский металургійний комбінат») в період з 12.07.2002 року по 17.06.2008 року, з 30.08.2008 року по 11.08.2014 року, з 01.06.2015 року по 02.08.2016 року на посадах, за якими працівники мають право на пільгову пенсію за Списком №1 (а.с.120). Дана довідка видана відповідно до вимог Порядку №637.
Також в матеріалах справи міститься довідка ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» від 16.10.2017 року №016/984 про те, що ОСОБА_1 дійсно працював на ОАО «Алчевский металлургический комбинат» з 12.07.2002 року по 02.08.2016 року на посадах, за якими працівники мають право на пільгову пенсію за Списком №1 (а.с.123).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, пенсія позивачу призначена з 24.09.2017 року з врахуванням стажу по 30.09.2017 року.
Підстави виключення періоду з 12.08.2014 року по 31.05.2015 року та з 03.08.2016 року по 31.08.2017 року відповідачем у відповіді від 06.06.2018 року не вказані, а у відповіді від 27.06.2018 року даний період взагалі відповідачем не вказується як виключений.
У відзивіна позов відповідач зазначає, що до пільгового стажу позивача неможливо зарахувати період роботи з 12.08.2014 року по 31.05.2015 року та з 03.08.2016 року по 31.08.2017 року на «Алчевському металургійному комбінаті» у зв'язку з тим, що неможливо підтвердити виконання роботи повний робочий день у зв'язку з відсутністю документів про перевірку пільгового стажу роботи, а також у зв'язку з відсутністю даних у системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж за вказаний період.
Суд зазначає, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» гарантують громадянам України дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, до яких належить право на пенсійне забезпечення.
Цими ж законами передбачено, що держава має вживати всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, а також, передбачено можливість взаємодії державних органів з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території з метою захисту прав і свобод громадян.
Крім цього, суд зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про пенсійне забезпечення» передбачено повноваження органів пенсійного фонду вимагати від установ, підприємств та організацій документи, видані ними для призначення пенсії особам та перевіряти достовірність та обґрунтованість таких документів.
Суд встановив, що відповідач, при першочерговому призначенні пенсії позивачу з 24.09.2017 року, зарахував до пільгового стажу період роботи позивача з 12.08.2014 року по 31.05.2015 року та з 03.08.2016 року по 31.08.2017 року («Алчевський металургійний комбінат») та не вбачав жодних недоліків. Проте, після, доопрацювання пенсійної справи відповідачем з необґрунтованих підстав виключено вищезазначені періоди з пільгового стажу позивача. У відзиві на позов, відповідач посилається на те, що вказані періоди не включені до пільгового стажу так, як неможливо підтвердити виконання роботи повний робочий день у зв'язку з відсутністю документів про перевірку пільгового стажу роботи, а також у зв'язку з відсутністю даних у системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж за вказаний період.
Проте, суд зазначає, що довідка ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» від 11.09.2017 року №016/1288 містить записи про те, що зазначена особа працювала повний робочий день та працювала на посадах, за якими працівники мають право на пільгову пенсію за Списком №1. Крім того, в матеріалах справи також наявні довідки щодо атестації робочих місць за умовами праці ПАТ «Алчевський металургійний комбінат».
Також, відповідач посилається на лист Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22.11.2017 року №13558/08-03 про те, що Відокремлений підрозділ «Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля» та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» перереєстровані на підконтрольній території, однак вся документація і архіви залишились на території, тимчасово непідконтрольній українській владі, дані про їх цілісність відсутні.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не враховано до пільгового стажу позивача період роботи з 21.08.1991 року по 21.08.1992 року; з 13.10.1992 року по 31.12.1998 року; з 12.07.2002 року по 31.12.2002 року («Шахта імені Артема» ДП «Луганськвугілля»); з 12.08.2014 року по 31.05.2015 року та з 03.08.2016 року по 31.08.2017 року («Алчевський металургійний комбінат») з підстав неможливості здійснити будь які дії стосовно перевірки документів наданих позивачем через обставини, які фактично не залежать від позивача. Відповідачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, з яких підстав позивачу не враховані вищезазначені періоди роботи що дають право на призначення пенсії за пільгових умов та не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій з метою перевірки відомостей, стосовно яких у відповідача виникли сумніви за результатми яких, пенсійним органом виключені оскаржувані періоди роботи позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність вчинених ним дій, та доводить обґрунтованість позовних вимог позивача.
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 242, 254 КАС України суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення №12/н Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 14 травня 2018 року про утримання надміру виплачених сум пенсії у сумі 5297,68 грн. у зв'язку з приведенням у відповідність стажу за Списком №1, уточненням розміру пенсії.
Визнати противоправним та скасувати Рішення Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про відмову у перерахунку стажу роботи та розміру пенсії ОСОБА_1 викладеному у листах Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 06.06.2018 року №86/Я-01/ та від 27.06.2018 року №95/Я-01.
Зобов'язати Білгород-Дністровське об'єднане Управління пенсійного фонду України Одеської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії час роботи на підземних роботах з повним робочим днем під землею у період з 21 серпня 1991 року по 07.07.2002 року на «Шахті» Перевальска» в\о «Луганськвугілля», а також час роботи на ПАО «Алчевський металургійний комбінат» у період з 12.07.2002 року по 31.08.2017 року.
Зобов'язати Білгород-Дністровське об'єднане Управління пенсійного фонду України в Одеської області перерахувати ОСОБА_1 раніше призначену пенсію, починаючи з дня призначення пенсії, з 24 вересня 2017 з урахуванням пільгового стажу роботи на підземних роботах у період з 21 серпня 1991 року по 07 липня 2002 року, а також пільгового стажу роботи у період з «Алчевському металургійному комбінаті» відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути з Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок бюджетних асигнувань на користь на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 705,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 67700, АДРЕСА_1);
Відповідач: Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37893980, 67700, Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Єврейська, 28).
Суддя П.П.Марин
.
Судове рішення № 78255990, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 03.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1540/5090/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: