Рішення № 78255987, 03.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4342/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: Марціяша О.І.,

представника відповідача: Какубері Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Долина" (місцезнаходження: 67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Мізікевича, 58А) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Канатна, 1в, каб. 302) про визнання протиправними та скасування наказу № 118П від 13.07.2018 року та постанови № 79/1015-05/1-7899 від 10.08.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Долина" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу № 118П від 13.07.2018 року та постанови № 79/1015-05/1-7899 від 10.08.2018 року.

Ухвалою від 30.08.2018р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано позивачу п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням реєстраційного номеру відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

На виконання ухвали 03.09.2018 р. (вх. № 25686/18) представник позивача надав до суду уточнену позовну заяву, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 27.09.2018 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, було відкладено підготовче судове засідання для отримання відзиву на позовну заяву.

01.10.2018 року за вх..№28850/18 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

17.10.2018 року за вх..№30708/18 від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

22.10.2018 року за вх..№31422/18 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року було продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2018 року.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що на підставі Наказу Департамент ДАБІ в Одеській області №118П від 13.07.2018 року та направлення від 13.07.2018 року на ТОВ «Агро-Долина» була проведена позапланова перевірка щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. За результатами проведеної перевірки було складено акт, у якому зафіксовано правопорушення щодо факту самочинного будівництва невиробничої будівлі, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого накладено штраф у сумі 681170 грн. Позивач з відповідними наказом та постановою не погоджується, вважає їх протиправними та таким, що порушують норми чинного законодавства України, а саме Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», положень Постанови КМУ №553 від 23.05.2011 року. Представник позивача зазначає, що у відповідача були відсутні законні підстави проведення перевірки. Крім того, на думку позивача, Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною, оскільки винесена на основі фактів, які не відповідають дійсним обставинам. За таких обставин, представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі.

01.10.2018 року за вх..№28850/18 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Згідно зазначеної заяви по суті відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. На підтвердження своєї правової позиції представник відповідача зазначила, що Департаментом ДАБІ в Одеській області було повною мірою дотримано вимоги чинного законодавства щодо порядку проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, а оскаржувана Постанова про накладення штрафу прийнята з урахуванням всіх обставин та у відповідності до встановлених стандартів. Представник відповідача звернула увагу на те, що Припис про усунення порушення позивачем виконується, а відомості, наявні у приписі, що є ідентичними до відомостей у Постанові, позивачем приймаються та не оскаржуються. Крім того, представник відповідача наголошувала на факті допуску перевіряючих до проведення перевірки. За таких обставин, враховуючи відсутність будь-яких законних підстав скасування оскаржуваних Наказу та Постанови, просила відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Долина" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 11.07.2018 року за вих..№ІІ-418 від ГО «Рада громадської безпеки» до відповідача Департаменту ДАБІ в Одеській області надійшла заява про проведення перевірки (отримана та зареєстрована відповідачем 11.07.2018 року за вх..№5850) (а.с.62). Згідно зазначеної заяви, ГО «Рада громадської безпеки» звернулась до, в тому числі, відповідача на виконання вимог мешканців смт. Великодолинське з метою ініціювання проведення перевірки законності розміщення зернового елеватора ТОВ «Агро-Долина» в смт. Великодолинське.

Згідно Наказу №118П від 13.07.2018 року відповідачем було прийняте рішення про необхідність проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, ТОВ «Агро-Долина», зерновий елеватор. Предметом перевірки стало дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с.10).

13.07.2018 року за №621 на підставі Наказу №118П від 13.07.2018 року було видано направлення на проведення відповідної перевірки (а.с.11).

До перевірки перевіряючі були допущені позивачем.

За результатами проведення перевірки було складено Акт №621 (а.с.63-69). Згідно розділу «VI. Опис виявлених порушень» даного Акту було встановлено наступне:

Посадовими особами Департаменту здійснено виїзд за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Мізікевича, 58А, за результатом якого встановлено, що за вказаною адресою ТОВ «Агро-Долина» самовільно збудовано невиробничу будівлю з улаштованими до неї восьми баштами. Про факт самовільно збудованих споруд свідчить відсутність інформації про них у паспорті технічної інвентаризації від 14.02.2017, який виготовлено ЮК «AS LEGAGL», також інформація про вказані споруди відсутня в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрацію права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.07.2017. Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» вищевказані споруди відносяться до класу наслідків СС2» (а.с.16).

Крім того, в Акті було встановлено факт відсутності дозвільних документів на об'єкт будівництва.

За фактом встановленого правопорушення відповідачем було винесено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.08.2018 року (а.с. 19-20). Згідно змісту цього документу, було призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 10.08.2018 року об 11 год. 00 хв. (а.с.19). З датою та часом розгляду справи було ознайомлено представника підприємства Марціяша О.І. (а.с. 20).

Крім того, 06.08.2018 року відповідачем було видано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно якої відповідач вимагає від ТОВ «Агро-Долина» усунути порушення містобудівного законодавства до 08.10.2018 року (а.с.72).

08.08.2018 за вих..№08/08-1 від Директора Маринова І.М. було направлено лист до відповідача із проханням відкласти розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 24). На підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання було надано копію наказу №8в від 03.08.2018 року, згідно якого директор ТОВ «Агро-Долина» у період з 09.08.2018 року перебуватиме у відрядженні. Дати закінчення відрядження у наказі не зазначено (а.с. 25), причини неможливості явки представника до розгляду справи не вказано.

09.08.2018 року за вих..№1015-05/1-7876 відповідачем було надано відповідь, згідно якої задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи про правопорушення вбачається неможливим у зв'язку із відсутністю у Департаменту ДАБІ в Одеській області відповідних повноважень (а.с. 26).

Постановою №79/1015-05/1/7899 від 10.08.2018 року відповідачем було визнано ТОВ «Агро-Долина» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 681170 грн. (а.с.22).

З приводу винесення Наказу №118П від 13.07.2018 року та Постанови №79/1015-05/1/7899 від 10.08.2018 року позивач і звернувся до Одеського окружного адміністративного суду для захисту своїх прав та інтересів.

Правовідносини, що склались, регулюються Конституцією України, Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», положеннями Постанови КМУ №553 від 23.05.2011 року.

Так, згідно ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Зігдно ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок

здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Згідно п.п.1 п.2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Пунктом 5 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п.7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

У відповідності до п.9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п.16-21 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

Пунктом 22 Порядку визначено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Представник позивача в позовній заяві та під час надання усних пояснень зазначив, що положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме ч.1 ст.6 передбачено звернення тільки фізичних осіб до відповідного органу із заявами про порушення суб'єктами господарювання норм чинного законодавства. Нормою ст..4 цього ж закону передбачено, що у разі неоднозначного трактування положень різних нормативно-правових актів, норма трактується і інтересах суб'єкта господарювання. За таких обставин, звернення ГО «Рада громадської безпеки» до відповідача не може вважатись правомірною підставою для проведення позапланової перевірки.

Представник відповідача з даною позицію не погодився, посилаючись на те, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» є спеціальним законом, який регулює діяльність органів у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку із чим положення саме цього закону застосовуються відповідачем при визначенні підстав проведення позапланової перевірки.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Преамбулою Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ч.4 ст.2 цього ж Закону заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

За таких обставин, суд вважає, що до спірних правовідносин в контексті визначення підстав проведення позапланової перевірки застосовується саме Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» і прийняті на підставі цього Закону підзаконні нормативно-правові акти, зокрема Постанова КМУ №553 від 23.05.2011 року, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Враховуючи те, що дані акти визначають підставою звернення, в тому числі, юридичних осіб з вимогою проведення перевірки на предмет законності здійснення будівництва, суд вважає, що твердження позивача стосовно протиправності призначення перевірки є безпідставними.

Крім того, згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що згідно чинної судової практики Верховного Суду, при вирішенні питання щодо правомірності призначення та проведення перевірки суб'єкта господарювання суд не обмежується визначенням факту допуску перевіряючих до проведення перевірки. Згідно Постанови Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі 812/602/17, суд висловив наступну позицію: «посилання у касаційні скарзі на те, що у зв'язку із проведенням перевірки оскаржуваний наказ вичерпав свою дію та, як вважає відповідач, не може бути скасовано є також безпідставними, оскільки згідно наведених норм чинного законодавства та Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення, і не ставиться в залежність від наслідків його реалізації, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14».

За таких обставин, враховуючи дослідження судом правомірності порядку проведення позапланової перевірки та встановлення її відповідності нормам чинного законодавства, суд вважає, що позовна вимога щодо визнання незаконним Наказу №118П від 13.07.2018 року не підлягає задоволенню.

Серед іншого, представник позивача наголошував на тому, що під час винесення оскаржуваної Постанови відповідачем невірно та безпідставно визначено клас наслідків об'єкту будівництва СС2. На думку позивача, даний об'єкт належить до класу наслідків СС1, стосовно якого застосовується інше адміністративне стягнення за правопорушення.

Втім, представник відповідача зазначила, що класифікація об'єкту будівництва була здійснена у відповідності до покладених на Департамент повноважень та з урахуванням вимог матеріального права.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Згідно п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

При цьому, згідно ч.8 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Згідно ч.7 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Під час розгляду справи судом представник позивача зазначив, що ним не заперечується факт самочинного будівництва. Більш того, позивач виконує припис про усунення порушень від 06.08.2018 року (а.с. 72). Однак, висновку експерта, який би спростовував висновок відповідача про клас наслідків об'єкта будівництва, позивачем не надано.

За таких обставин, суд вважає, що твердження представника відповідача стосовно правомірності самостійного визначення класу наслідків є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно абз.1 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

Розраховуючи суму штрафних санкцій із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 липня, отримаємо суму 681170 грн.

Тобто, відповідачем правильно визначено суму штрафу. Враховуючи це, а також правомірність винесення оскаржуваного Наказу та визначення класу наслідків об'єкту самочинного будівництва, суд вважає, що позовна вимога щодо скасування оскаржуваної Постанови не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що позивачем не надано жодних обґрунтованих доводів на підтвердження власної правової позиції, а відповідачем чітко та з посиланнями на норми чинного законодавства доведено правомірність вчинених дій та прийнятої постанови, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Долина" не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-244, абз. 2 ч. 4 ст. 245, 246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Долина" (місцезнаходження: 67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Мізікевича, 58А) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Канатна, 1в, каб. 302) про визнання протиправними та скасування наказу № 118П від 13.07.2018 року та постанови № 79/1015-05/1-7899 від 10.08.2018 року - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.12.2018 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.