Ухвала суду № 78244022, 01.12.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/4833/18

Номер провадження 1-кс/585/1586/18

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

01 грудня 2018 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області В.О. Шульга, при секретарі С.А. Дем’яненко, з участю прокурора К.О. Яковенка, захисника ОСОБА_1, законного представника підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни клопотання слідчого Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про застосування підозрюваному:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, мешканцю будинку № 18 по вул. Рожаліна в м. Ромни Сумської області, неодруженому, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючому,

студенту 2 курсу ДПТНЗ «Роменське ВПУ»,

раніше судимому Роменським міськрайонним судом Сумської області 02.04.2018, за ч. 1ст. 186 КК України до 850 грн. штрафу.

запобіжного заходу – тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання слідчого, в якому зазначається, що близько 18 години 40 хвилин 29 листопада 2018 року ОСОБА_4, разом з ОСОБА_5 підійшли до автостоянки поряд з кафе «Фаворит», де в цей час перебував ОСОБА_6 Помітивши у ОСОБА_6 мобільний телефон та барсетку, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішили заволодіти нею. Втілюючи свій умисел, ОСОБА_4, разом з ОСОБА_5 підійшли до ОСОБА_6 і ОСОБА_4 наніс йому удар кулаком в обличчя, від чого останній впав на землю і втратив свідомість. В цей час ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 відкрито заволоділи мобільним телефоном «Леново», моделі «А-1000» чорного кольору та барсеткою в якій були паспорт на ім’я ОСОБА_6, банківська картка і грошові кошти в сумі близько 500 грн. різними купюрами, після чого покинули місце події. Викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпорядилися на власний розсуд. Згідно довідки Роменської ЦРЛ від 30 листопада 2018 року ОСОБА_6 знаходиться на стаціонарному лікуванні у ЛОР відділенні з діагнозом - гострий посттравматичний перелом кісток носу зі зміщенням. Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди ОСОБА_7 на загальну суму 2000 грн. Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України. 30 листопада 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. О 06 годині 38 хвилини 30 листопада 2018 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КК України.

Необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в поданні мотивована наявністю ризиків передбачених п.п. 1), 2), 3), 5) ст. 177 КПК України і необхідністю запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищенню викраденого майна; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування існування вказаних ризиків слідчий вказав наступне: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що дає достатньо підстав вважати, що без обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування; ОСОБА_4 відмовився вказати де знаходяться речі потерпілого і їх не знайдено; з урахуванням невизнання ОСОБА_4 вини, останній може знищити чи сховати викрадене майно з метою його знищення як доказу вини у кримінальному провадженні; з огляду на невизнання вини ОСОБА_4 та відмову давати покази, вчинення відносно потерпілого фізичного насильства, ОСОБА_4, з метою примусити змінити покази, може незаконно впливати на потерпілого та свідків.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного насильницького злочину проти власності, що свідчить про його схильність до вчинення протиправних дій та дає підстави вважати, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може вчинити інший злочин. Слідчий вважає, що застосувати більш м’який запобіжний захід неможливо оскільки ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, продемонстрував зневагу до суспільних норм моралі. Домашній арешт до ОСОБА_4 застосувати неможливо оскільки розуміючи можливість покарання у вигляді позбавлення волі, підозрюваний може вільно вчинити дії направлені на уникнення покарання.

Слідчий в судове засідання не прибув.

Прокурор клопотання підтримав, просив обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Підтримав обставини вказані в клопотанні, зазначив, що ризики вказані в клопотанні підтверджені належними доказами. В обґрунтування ризиків вказав, що ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування, знищити викрадене майно, впливати на свідків та потерпілого, переховуватися від органів досудового розслідування, продовжити займатися злочинною діяльністю.

Захисник, заперечував проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою. Вважав, що немає належних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, протокол впізнання взагалі не може буди взятий як належним доказ, оскільки дана процесуальна дія проведена з порушенням норм КПК, так як проведена без адвоката. Твердження прокурора про неодноразові притягнення ОСОБА_4 до відповідальності не відповідають дійсності, так як ОСОБА_4 засуджений один раз, а наявність обвинувального акту не може бути взята судом до уваги.

Законний представник підозрюваного ОСОБА_2 вважав, що ОСОБА_4 може бути обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту. Пояснив, що коли ОСОБА_4 був на домашньому арештів він завжди приходив своєчасно на суди, ходив на навчання, порушень ніяких не допускав, тому вважає, що буде достатньо обрати запобіжний захід – домашній арешт, щоб ОСОБА_4 міг навчатися. З поліції йому зателефонували о 4 годині 50 хвили. Вранці до нього телефонував ОСОБА_3 і повідомив, що ОСОБА_4 затриманий в поліції. По нього приїхала поліцейська машина і він приїхав в поліцію, потім вони зайшли в поліцію там проводили впізнання, він був при цьому присутній, адвоката не було. Онук живе з ним, він його тоді не шукав, а мати шукала, телефонували, але телефон не відповідав.

ОСОБА_4 заперечував проти обрання запобіжного заходу – тримання під вартою. Суду пояснив, що тоді на місці він бачив потерпілого, який на їхню адресу висловився нецензурно, вони зупинилися, а потім потерпілий підійшов до них і потерпілий став робити підозрілі рухи і він сприйняв це як напад, тому вдарив потерпілого. Вони пішли далі. Потім зайшли в магазин поїсти, а потім приїхали працівники поліції, які взяли їх силоміць попід руки і посадили в поліцейський автомобіль. Він спротиву не чинив. Потім вони прибули у відділ поліції. Він просидів пів години, після чого зайшов працівник поліції, одягнув на нього наручники і він просидів там до ранку. Йому не давали можливості зв’язатися з адвокатам, мобільного телефону в нього не було. Поліція знала що він неповнолітній. Адвокат до нього прийшов о 8 годині. Слідчі дії проводилися в 6 ранку без адвоката. Він сидів у кабінеті № 20. З ним був працівник поліції на ім’я Дмитро, це був не слідчий. Він не бачить своєї вини в цих подіях і не хоче щоб йому обирали запобіжний захід. Він ніколи не уникав слідства і суду. Закордонного паспорта у нього немає. Домашній арешт йому не продовжили в іншому суді тому що він завжди приходив. Він навчається у ВПУ і він регулярно відвідує навчання. Якщо він буде під вартою, то його відрахують і він не зможе отримати освіту.

З витягу з ЄРДР вбачається наявність кримінального провадження № 12018200100000990 від 29 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

30 листопада 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України і цього ж дня він допитаний в якості підозрюваного.

Заслухавши прокурора, захисника, законного представника підозрюваного та підозрюваного, суд приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: п.5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

За наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом (ч1 ст. 492 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, який, відповідно ст. 12 КК України, віднесені до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

З практики Європейського суду з прав людини, зокрема з рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вбачається, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, при цьому наявність доказів на даному етапі не повинна бути достатньою для забезпечення засудження, а повинна лише виправдовувати подальше розслідування.

В іншому своєму рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), ЄСПЛ вказав, що «наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин».

При цьому, слід зазначити, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу» (рішення у справі «ОСОБА_8 проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom).

На даній стадії кримінального провадження, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч.1 ст.194 КПК України. В той же час цей слідчий суддя позбавлений правових підстав встановлювати фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення в контексті доведення винуватості.

При вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 суд враховує, що останній у квітні 2018 року засуджувався ч.1ст.186 КК України і через короткий проміжок часу підозрюється у вчиненні більш тяжкого злочину, який вчинено в період перебування на розгляді в Липоводолинському районному суді кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.187 КК України. Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4, наявність позитивних характеристик та інші обставини.

За таких обставин суд вважає, що маються достатні дані про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється, суд приходить до переконання, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В зв'язку з вказаним, суд приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, відносно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182 - 186, 193, 194,196, 197 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про застосування підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу – тримання під вартою задоволити.

Обрати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою. Строк тримання під вартою обчислювати з 06 години 38 хвилин 30 листопада 2018 року.

Строк дії ухвали – до 6 години 38 хвилин 28 січня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області.

Вручається негайно після її оголошення.

Слідчий суддя: підпис…

Копія вірна:

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9