Ухвала суду № 78235365, 01.12.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/4833/18

Номер провадження 1-кс/585/1585/18

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

01 грудня 2018 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області В.О. Шульга, при секретарі С.А. Дем’яненко, з участю прокурора К.О. Яковенка, захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни клопотання слідчого Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 про застосування підозрюваному:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, мешканцю б. № 60 по вул. Першотравнева в м. Ромни, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, засудженого: вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2011 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 8 листопада 2011 року за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

запобіжного заходу – тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання слідчого, в якому зазначається, що близько 18 години 40 хвилин 29 листопада 2018 року ОСОБА_3, разом з ОСОБА_4 підійшли до автостоянки поряд з кафе «Фаворит», де в цей час перебував ОСОБА_5 Помітивши у ОСОБА_5 мобільний телефон та барсетку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили заволодіти нею. Втілюючи свій умисел, ОСОБА_4 з ОСОБА_3 підійшли до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 наніс йому удар кулаком в обличчя, від чого останній впав на землю і втратив свідомість. В цей час ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 відкрито заволоділи мобільним телефоном «Леново», моделі «А-1000» чорного кольору та барсеткою в якій були паспорт на ім’я ОСОБА_5, банківська картка і грошові кошти в сумі близько 500 грн. різними купюрами, після чого покинули місце події. Викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпорядилися на власний розсуд. Згідно довідки Роменської ЦРЛ від 30 листопада 2018 року ОСОБА_5 знаходиться на стаціонарному лікуванні у ЛОР відділенні з діагнозом - гострий посттравматичний перелом кісток носу зі зміщенням. Своїми протиправними діями, ОСОБА_3 завдав матеріальної шкоди ОСОБА_6 на загальну суму 2000 грн. Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України. 30 листопада 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. О 2 годині 44 хвилини 30 листопада 2018 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 208 КК України.

Необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в поданні мотивована наявністю ризиків передбачених п.п. 1), 2),3), 5) ст. 177 КПК України і необхідністю запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищенню викраденого майна; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування існування вказаних ризиків слідчий вказав наступне: ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що дає достатньо підстав вважати, що без обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування; ОСОБА_3 відмовився вказати де знаходяться речі потерпілого і їх не знайдено; з урахуванням невизнання ОСОБА_3 вини, останній може знищити чи сховати викрадене майно з метою його знищення як доказу вини у кримінальному провадженні; з огляду на невизнання вини ОСОБА_3 та відмову давати покази, останній може вчинити відносно потерпілого фізичне насильство, з метою примусити змінити покази; ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного насильницького злочину проти власності, що свідчить про його схильність до вчинення протиправних дій та дає підстави вважати, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 може вчинити інший злочин. Слідчий вважає, що застосувати більш м’який запобіжний захід неможливо оскільки ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, продемонстрував зневагу до суспільних норм моралі . Домашній арешт до ОСОБА_3 застосувати неможливо оскільки розуміючи можливість покарання у вигляді позбавлення волі, підозрюваний може вільно вчинити дії направлені на уникнення покарання.

Слідчий в судове засідання не прибув.

Прокурор клопотання підтримав, просив обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Підтримав обставини вказані в клопотанні, зазначив, що ризики вказані в клопотанні підтверджені належними доказами. В обґрунтування ризиків вказав, що ОСОБА_3 може ухилятися від органів досудового розслідування, знищити викрадене майно, впливати на свідків та потерпілого, переховуватися від органів досудового розслідування. продовжити займатися злочинною діяльністю.

Захисник, заперечував проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою. Вважав що прокурором не доведено обґрунтованість підозри та існування ризиків визначених ст. 177 КПК України. Зібрані докази сумнівні і не можуть бути використані.

ОСОБА_3 заперечував проти обрання запобіжного заходу – тримання під вартою. Суду пояснив, що в цілому не заперечує причетність до тих подій, але він не вчиняв злочину і нічого не робив. Він завжди приходив на виклики, не збирається робити нічого протиправного і не буде ні на кого впливати. Від органів досудового слідства переховуватися не буде. Просить звільнити його з-під варти під домашній арешт, або під заставу, він зможе оплатити заставу.

З витягу з ЄРДР вбачається наявність кримінального провадження № 12018200100000990 від 29 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

30 листопада 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України і цього ж дня він допитаний в якості підозрюваного.

Заслухавши слідчого, прокурора захисника та підозрюваного, суд приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: п.5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, який, відповідно ст. 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років.

З практики Європейського суду з прав людини, зокрема з рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вбачається, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, при цьому наявність доказів на даному етапі не повинна бути достатньою для забезпечення засудження, а повинна лише виправдовувати подальше розслідування.

В іншому своєму рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), ЄСПЛ вказав, що «наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин».

При цьому, слід зазначити, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу» (рішення у справі «ОСОБА_7 проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom).

На даній стадії кримінального провадження, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч.1 ст.194 КПК України. В той же час цей слідчий суддя позбавлений правових підстав встановлювати фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення в контексті доведення винуватості.

При вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 суд враховує, що останній не має стабільного офіційного доходу, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, в нього відсутні захворювання які перешкоджають перебувати в місцях позбавлення волі.

За таких обставин суд вважає, що маються достатні дані про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється, суд приходить до переконання, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В зв'язку з вказаним, суд приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, відносно підозрюваного ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до п.3, п.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому суд вважає, що підстав, визначених ч.4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави немає.

Розмір застави має відповідати вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та бути достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

В зв'язку з вказаним, обвинуваченому слід визначити розмір застави двадцять п’ять прожиткових мінімумів на працездатну особу, в грошовому виразі 44050 гривень, що достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків, і такий розмір застави не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

В той же час, одним з доведених ризиків є можливість впливати на потерпілого, суд вважає доцільним, у випадку внесення застави покласти на обвинуваченого додаткові обов’язки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182 - 186, 193, 194, 196, 197 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 про застосування підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу – тримання під вартою задоволити.

Обрати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою. Строк тримання під вартою обчислювати з 2 години 44 хвилин 30 листопада 2018 року.

Строк дії ухвали – до 2 години 44 хвилин 28 січня 2019 року.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що становить 44050 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: одержувач ТУДСА України в Сумській області, код за ЄДРПОУ: 26270240, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, розрахунковий рахунок: 37310081008869.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави, наступні обов’язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_5;

5)постійно носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-місячний термін дії обов’язків, покладених судом у разі внесення застави з дня її внесення.

Роз’яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на вказаний розрахунковий рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Сумського СІЗО чи іншого місця тимчасового утримання ОСОБА_3

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з під варти та повідомити письмово Роменський міськрайонний суд, прокурора та слідчого.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з під варти у зв’язку з внесенням застави ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз’яснити обвинуваченому що у разі не виконання обов’язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини неявки або якщо порушить покладені на нього обов’язки, застава звертається в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області.

Вручається негайно після її оголошення.

Слідчий суддя: підпис…

Копія вірна:

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8