Рішення № 78238281, 30.11.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4021/18

Провадження № 2/629/1466/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Габор В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третьої особи приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 14 липня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 5908 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 128394,94 грн. Посилається на те, що у травні 2018 року йому стало відомо, що у міжрайонному відділі виконавчої служби на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження про стягнення з нього 126694,94 грн. заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк». Він звернувся до банківської установи з метою отримання відповідного роз’яснення, але йому в усній формі відповіли, що за кредитним договором № HAG9RK04240009 від 15.03.2004 року у нього існує заборгованість, будь-яких письмових документів не надали. Згідно виконавчого напису сума, яка підлягає стягненню становить 126694,94 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом - 3294,00 грн., залишок заборгованості за відсотками - 28559,80 грн., комісія - 377,10 грн., пеня - 94464,04 грн. Також зазначено, що стягнення здійснюється з 15.03.2004 року по 17.06.2016 року. З цим не погоджується, оскільки вчиняючи виконавчий напис нотаріус не врахувала та не перевірила факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.11.2018 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виключено з кола відповідачів та залучено до участі у справі в якості третьої особи.

Позивач в судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать роздруківки відстеження отримання кореспонденції, які містяться в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомили. Зі згоди позивача, наданої у заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, але надіслала до суду лист, в якому просить розглядати справу за її відсутності, рішення суду надіслати на її адресу. У раніше надісланому до суду відзові зазначала те, що якщо заборгованість за виконавчим написом не є безспірною та виконавчий напис вчинений поза межами строку, передбаченого ст. 88 Закону України «Про нотаріат», тобто пропущена позовна давність, то дані обставини не є підставами для скасування виконавчого напису.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.03.2004 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № HAG9RK04240009. На підставі укладеного договору АТ КБ "«ПриватБанк» надав кредит у розмірі 3204,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік.

14.07.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5908, яким задоволено вимоги АТ КБ «Приватбанк» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання позивачем умов кредитного договору № HAG9RK04240009 від 14.07.2016 року, в загальному розмірі – 126694,94 грн.

Строк, за який провадиться стягнення - дванадцять років три місяця два дні, а саме з 15.03.2004 року по 17.05.2016 року.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі – Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 15.03.2004 року по 17.06.2016 року, тобто за дванадцять років три місяці два дні

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. (далі - Перелік)

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як вбачається з копії виконавчого напису, надісланої до суду третьою особою, приватному нотаріусу ОСОБА_2 для вчинення виконавчого напису було надано оригінал Кредитного договору (оригінал), засвідчена виписка з особового рахунку боржника (оригінал) із зазначенням суми заборгованості станом на 13.07.2016 року, вимога про усунення порушень за Кредитним договором (оригінал), установчі документи ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно п. 5.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженої Постановою НБУ від 18.06.2003 № 254 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 року за № 559/7880, особові рахунки та виписки з них є регістрами, які Банки обов’язково мають складати на паперових та/або електронних носіях. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п.5.1 цього Положення).

Правова природа виписки з особового рахунку не є тотожною із звичайним розрахунком заборгованості.

Однак жодного доказу обізнаності боржника про наявність суми заборгованості та отримання ним вимоги про усунення порушень за кредитним договором відповідачем надано не було, також дані докази не були надані і нотаріусу з пакетом документів.

Отже надані банком документи не відповідали Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тому у нотаріуса не було підстав для вчинення виконавчого напису.

Крім цього, стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов’язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов’язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов’язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Тобто, із вказаних норм права вбачається, що заборгованість має бути безспірною та не потребує додаткового доказування.

При цьому, також слід врахувати, що звернувшись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, відповідач фактично визнав, що між сторонами існує спір з приводу виконання кредитного договору, а також розміру заборгованості по ньому.

При визначенні змісту категорії безспірності вимоги суд має керуватися однаковим для всіх судів України її розумінням, сформульованим у своїх правових позиціях Верховним Судом України. Згідно із цими правовими позиціями, коли заявником порушується питання про стягнення штрафних санкцій, процентів, збитків, що не випливають з договору, то ця сума з боржником не погоджується, залежить від багатьох складових, а отже, вона є спірною.

За таких обставин, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню та безспірності характеру правовідносин сторін, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17.

Таким чином, суд робить висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, «Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Законом України «Про нотаріат», суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 14 липня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 5908, про звернення стягнення на грошові кошти в сумі 126394,94 грн. з ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Скасувати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 14 липня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 5908, про звернення стягнення на грошові кошти в сумі 126394,94 грн. з ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір на користь держави (ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий Київським МВРВ ХМУ УМВС України в Харківській області 05.02.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14282829, р/р № 29094809996259, МФО 334851.

Третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Дніпро, вул. Центральна, 6/9.

Суддя Н.А.Смірнова