Ухвала суду № 78219631, 30.11.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 204/7159/18

провадження 2/201/3475/2018

УХВАЛА

30 листопада 2018 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки та зобов’язання за ним припиненими, стягнення витрат,–

ВСТАНОВИВ:

АТ «КРИСТАЛБАНК» 28 вересня 2018 року звернулося до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки та зобов’язання за ним припиненими, стягнення витрат.

До відкриття провадження по справі ухвалою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2018 року позовну заяву передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, оскільки майно, яке є предметом оспроюваного договору іпотеки, знаходиться за адресою: м. Дніпро, Соборний район, вул. Вячеслава Липинського, (раніше Ширшова), буд. 10, прим. 5.

Згідно вхідного штампу на супроводжувальному листі вищезазначена справа надійшла до Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська суду 28 листопада 2018 року.

Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 постанови від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

З позовної заяви та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги витікає, що дійсно спірні правовідносини виникли між сторонами, щодо визнання договору іпотеки та зобов’язання за ним припиненими, а предметом іпотеки за вказаним договором є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Вячеслава Липинського, (раніше Ширшова, буд. 10, прим. 5), однак вказане майно знаходиться не в Соборному районі, м. Дніпро, як помилково зазначено в ухвалі судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2018 року, а Шевченківському районі м. Дніпро, але ст. 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою, а тому в зв’язку з зазначеним ця справа не підсудна цьому суду.

Згідно абз. 4 та абз. 5 п. 4 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Недотримання правил підсудності тягне за собою повернення заяви позивачеві, про що постановляється ухвала. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до належного суду (частина п’ята статті 121 ЦПК).

Відповідно до п. 42 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно – предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Таким чином, вважаю за необхідне зазначений вище позов передати за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 261 ЦПК України,–

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки та зобов’язання за ним припиненими, стягнення витрат – передати за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвала набрала законної сили 30 листопада 2018 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя -