Рішення № 7819722, 14.12.2009, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 2-823/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2009 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Піцикевича І.Й.,

при секретарі Грабар Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ "Надра" про повернення грошової суми за договором банківського вкладу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом про повернення грошової суми за договором строкового банківського вкладу до відповідача ВАТ КБ "Надра", посилається на те, що 05 червня 2008 р. між нею та відповідачем в особі менеджера по роботі з фізичними особами ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу № 455621 “Мій вибір” в рамках Пакету послуг ПП “Базовий” № 567561 на суму 1300 євро строком на 6 місяців з метою збереження та отримання відсотків.

05 грудня 2008 р. вона повідомила представникам відповідача, що не бажає продовжувати дію договору та просить повернути належні їй кошти разом з нарахованими відсотками. Її кошти були переведені на картку, але отримати їх вона не може з вини відповідача., чим відповідач порушив її конституційне право на вільне користування її майном.

21 січня 2009 р. вона повторно звернулась до відповідача з письмовою заявою щодо повернення своїх коштів, проте відповідач відмовив у поверненні належних їй коштів у зв”язку з тимчасовою відсутністю ресурсів.

На даний час вона перебуває на стаціонарному лікуванні, на своє лікування витрачає значні кошти, які змушена позичати у знайомих, у звязку із відмовою відповідача повернути їй кошти вона потрапила у скрутне становище.

Просить постановити рішення, яким зобов”язати відповідача виплатити їй 1406,49 євро суми депозитного вкладу разом з відсотками та 150 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_3 акціонерне товариство комерційний банк "Надра" у своїх письмових запереченнях на позов позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, посилається на те, що Правлінням НБУ продовжило мораторій своїм рішенням за 11.08.2009 р. до 10.02.2010 р. Це рішення НБУ прийняв на підставі п.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків» від 24.07.2009 р., де передбачено, що НБУ має право продовжити на термін до шести місяців мораторій на задоволення вимог кредиторів банку, в якому на момент прийняття цього Закону введено мораторій, тобто зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, отже, мораторій поширюється на будь-які зобов'язання банку як на ті, виконання яких настало до введення мораторію, так і ті, виконання яких настало після введення мораторію.

Відповідно до ст.85 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», НБУ під час здійснення тимчасової адміністрації має право повністю або частково на строк не більше ніж три місяці ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку. ОСОБА_4 банк України розміщує в день прийняття рішення про введення мораторію інформацію про це на своєму офіційному веб-сайті та протягом трьох днів у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України». Протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк зобов'язаний відшкодувати кредиторам за грошовими зобов'язаннями, можуть бути заявлені до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом; нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобов'язань, які виникли під час дії мораторію - розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами; розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) в розмірах, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію; фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за невиконання чи неналежне виконання банком зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Аналогічні положення визначені у главі 8 Постанові Правління НБУ «Про затвердження Положення про застосування ОСОБА_4 банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» № 369 від 28.08.2001 р.

Отже, відповідно до зазначених норм дія мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 12 місяців поширюється на будь-які зобов'язання банку перед кредиторами, які виникли до 10.02.2009 р. включно з тими, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

На даний час Тимчасовим адміністратором ВАТ КБ «Надра» вживаються усі заходи щодо відновлення ліквідності Банку в порядку, встановленому ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та положеннями НБУ. Банком проводиться роз'яснювальна робота з клієнтами щодо ситуації, що склалася в Банку.

Вважає, що задоволення позову по суті позовних вимог, і як наслідок видача виконавчого листа та виконання його відділом ДВС буде суперечити ст.ст. 2, 85 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», отже позов задоволений бути не може у зв'язку з тим, що спеціальним законом, що регулює банківську діяльність встановлено, що протягом дії мораторію заборонено вживати заходи, спрямовані на забезпечення такого стягнення, відповідно до законодавства України, під яким маються на увазі будь-які дії щодо такого стягнення, зокрема постановлення рішення по суті, видача виконавчого листа, виконання виконавчого листа відділом ДВС.

Позивачем ставиться питання про відшкодування юридичної допомоги, однак при визначенні розміру компенсації витрат на правову допомогу слід враховувати вимоги законодавства. Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Але відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України частина друга статті 84 цього Кодексу набирає чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Постанови КМУ від 27 квітня 2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» граничний розмір такої компенсації визначається на підставі розрахунку компенсації з врахуванням положень законодавства.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала частково, посилається на обставини, викладені у позовній заяві, пояснила суду, що в порушення вимог договору відповідач не виконує свого зобов’язання по депозитному договору, тому вона просить зобов’язати відповідача повернути належний їй вклад в розмірі 1300 євро в валюті, передбаченій договором, а також виплатити їй відсотки, нараховані на вклад в розмірі 10,3 % річних по день повернення вкладу.

Враховуючи те, що відповідач виплатив їй 40 євро, то на дану суму слід зменшити виплату відсотків по вкладу.

Від позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу вона відмовляється.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подавши письмове клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача. З оглянутого договору № 455621 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір”, оформленого в рамках Пакету послуг ПП Базовий № 5675611 на суму 1300 євро, вбачається, що цей договір укладено строком на 6 місяців, позивач, як вкладник, передала відповідачеві на зберігання грошові кошти з виплатою 10,3% річних, а відповідач зобов’язався зберігати ці кошти та повернути їх вкладникові з нарахованими процентами в кінці строку дії вкладу чи у випадкакх дострокового розірвання договору.

Згідно заяви від 21 січня 2009 р. та відповіді відповідача від 10.02.2009 р. вбачається, що позивач зверталась до відповідача з вимогою про повернення належних їй коштів, проте відповідач відмовив у поверненні коштів у зв”язку з тимчасовою відсутністю ресурсів.

З оглянутого поточного звіту відповідача від 10.02.2009 р. вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем по строковому договору банківського вкладу станом на 10 лютого 2009 р. становила 1406,49 євро.

Даючи оцінку зібраним та дослідженим у судовому засіданні доказам, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними і підлягають до задоволення, цими доказами установлено, що позивач, як власник грошових коштів, передала їх на зберігання відповідачеві, який зобов’язався зберігати їх та повернути з виплатою відповідних процентів, а тому позивач, відповідно до ст.41 Конституції України, яка є законом прямої дії і має вищу юридичну силу, має право розпоряджатись своєю власністю, а відповідно до вимог ст.22 Конституції конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, тому посилання відповідача на Постанову Правління ОСОБА_4 банку України від 10 лютого 2009 р. № 59 "Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ „Надра”, як на підставу заперечень щодо позовних вимог судом прийматись не можуть, оскільки дана постанова є підзаконним нормативним актом, вона суперечить Конституції України, яка має вищу юридичну силу, ст.ст. 7,15,55 Закону України "Про національний банк України", ст.ст. 66,67 ЗУ "Про банки та банківську діяльність", на які посилається відповідач, не передбачають права ОСОБА_4 Банку України порушувати чинне законодавство та законні права і інтереси громадян, ці норми права не наділяють ОСОБА_4 України забороняти комерційним банкам виконувати свої зобов'язання перед вкладниками.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, відповідач повинен виконати вимогу позивача про повернення йому його вкладу у строк зазначений в договорі з дня звернення, що грунтується на положеннях статей 1066, 1074, 1075 ЦК України, які регулюють спірні відносини, в ст. 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу банк зобов'язується виплачувати вкладникові суму вкладу та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 1060 ЦК України умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною, відповідно до вимог ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Виходячи з наведеного суд приходить до переконання, що вимоги позивача про повернення відповідачем його грошового вкладу є підставними і підлягають до задоволення. а тому відповідача слід зобов'язати повернути позивачеві суму банківського вкладу та нараховані відсотки.

Оскільки договором передбачено, що вклад внесено в валюті Євро то відповідно до вимог ст. 533 ЦК України відповідач зобов'язаний повернути позивачеві його вклад у валюті, передбаченій договором.

Оскільки договором передбачено, що відповідач сплачує процентну ставку у розмірі 10,3 процентів річних, то відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачеві дану процентну ставку за весь час користування коштами позивача по день повного повернення вкладу.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору в дохід держави, з врахуванням курсу Євро, встановленого ОСОБА_4 банком України на час розгляду справи 1 євро – 11,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 88 ЦПК України, ст.ст. 22,41 Конституції України, ст.ст. 526, 530,1058,1060,1074,1075 ЦК України суд, -

В И Р. І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, зобов”язати відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство комерційний банк "Надра" м. Київ вулиця Артема, 15, Україна, 04053, ліцензія НБУ № 21 від 23.08.2002 р., МФО 320003, код за ЄДРПОУ 20025456, кор./о 32002180102, виплатити ОСОБА_1 суму належного їй строкового банківського вкладу в розмірі 1300 (одна тисяча триста) Євро та нараховані відсотки по вкладу в розмірі 10,3 % річних на час виплати вкладу, за вирахуванням 40 (сорок) євро, одержаних позивачкою.

Стягнути з відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства комерційний банк "Надра" м. Київ вулиця Артема, 15, Україна, 04053, ліцензія НБУ № 21 від 23.08.2002 р., МФО 320003, код за ЄДРПОУ 20025456, кор./о 32002180102, в користь Державного бюджету на р/р 31215259700014, банк ГУДКУ у Львівській області, код ЄДРПОУ 25262988, МФО 825014, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 153 (сто п’ятдесят три) гривні 40 коп. в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів, через Дрогобицький міськрайонний суд, а відповідачем у ці ж строки з дня отримання копії рішення.

Суддя