Рішення № 78192415, 19.11.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5516/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Пилип'юк Г.М.

за участю секретаря судового засідання - Зубрицької О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки невиплаченої заробітної плати, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства Львівський державний завод «ЛОРТА», з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2018 року по серпень 2018 року в сумі 34340,81 грн., стягнути середній заробіток за час затримки невиплаченої заробітної плати з 1 квітня до 31 серпня 2018 року в сумі 16 960,00 грн., стягнути витрати, пов'язаних з професійною правничою допомогою в сумі 8000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що з 17.02.2011 року по 08.08.2018 року працювала інженером-технологом 1-категорії у відділі головного технолога на Державному підприємстві Львівський Державний завод «ЛОРТА». З квітня 2018 року керівництво підприємства перестало виплачувати їй заробітну плату. У зв'язку з фінансовими труднощами, невиплатою зарплати, 03.08.2018 року позивач змушена була написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України, а 07.08.2018 року керівником заводу підписано наказ № 410-к про її звільнення, про що зроблено відповідний запис у його трудовій книжці.

Разом з тим, при звільненні, адміністрацією заводу не було проведено з позивачем повного розрахунку по заробітній платі, хоча 03.08.2018 року вона була на робочому місці.

Заборгованість по заробітній платі за період з квітня по серпень 2018 року згідно з довідкою №105 від 13.08.2018 року, виданою відповідачем, становить 34340,81 грн. та не виплачена позивачу і на час звернення до суду, тому просить стягнути таку в судовому порядку.

Крім цього, оскільки відповідач затримав виплату належної позивачу заробітної плати, тому на підставі ст.117 КЗпП України просить стягнути також середній заробіток за весь час затримки за період з 01.04.2018 року по 31.08.2018 року становить 16 960,00 грн.

Крім цього, оскільки для захисту своїх порушених прав позивач змушений був звернутися до адвоката, вартість послуг якого за ведення справи в суді, включаючи консультації, підготовку позовної заяви з додатками, участь в судових засіданнях, становить 8000 грн., тому просить на підставі ст.141 ЦПК України покласти такі витрати на відповідача.

Ухвалою від 17.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з'явилася, представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності та просить позов задоволити та стягнути з відповідача 34340,81 грн. заборгованості по заробітній платі та 16960,90 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що відповідач повністю погоджується з позовними вимогами про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за відпрацьований час та середнього заробітку у сумі 16960,90 грн. При цьому, зазначив, що ця сума вказана без урахування сплати податку та обов'язкових платежів.

Дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з копії трудової книжки позивач з 17.02.2011 року по 08.08.2018 року працювала інженером-технологом 1-категорії у відділі головного технолога на Державному підприємстві Львівський Державний завод «ЛОРТА». 08.08.2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади за власним бажанням, про що керівником заводу підписано наказ № 410-к про її звільнення, про що зроблено відповідний запис у її трудовій книжці.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Як підтверджується копією довідки про доходи заборгованість по заробітній платі за період з квітня по серпень 2018 року згідно з довідкою №105 від 13.08.2018 року, виданою відповідачем, становить 34340,81 грн.

Враховуючи вищенаведене, оскільки на день звільнення позивача відповідачем не проведено виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, а також те, що представник відповідача в поданій заяві визнав позовні вимоги в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суд приходить до висновку, що такі є підставними та підлягають до задоволення, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 34340,81 грн.

Крім цього, відповідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Судом встановлено, що між сторонами відсутній спір про розмір належних позивачу при звільненні сум, однак виплата таких на час розгляду справи з вини відповідача не проведена, а тому суд приходить до висновку, що позивачем підставно заявлено вимогу про стягнення з відповідача середній заробіток за весь час затримки в розмірі 16 960,00 грн. (55 робочих днів х 308,36 грн.).

Разом з тим, положення ст.117 КЗпП України підлягають застосуванню у разі порушення строків, встановлених ст.116 КЗпП України, тобто з дня звільнення позивача 08.08.2018 року.

При цьому, як вбачається з роз'яснень пленуму Верховного Суду України, наданих у п.32 Постанови від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з представленого відповідачем розрахунку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.08.2018 року по день ухвалення становить 16 960,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вищевказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, що становлять 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, такий у розмірі 704,80 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць у сумі 3665,97 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.н. НОМЕР_1) до Державного підприємства Львівський державний завод «ЛОРТА» (м.Львів, вул.Патона,1, ЄДРПОУ 30162618 ) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки невиплаченої заробітної плати задоволити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Львівський державний завод «ЛОРТА» (м.Львів, вул.Патона,1, ЄДРПОУ 30162618 ) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.н. НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в сумі 34340,81 (тридцять чотири тисячі триста сорок) грн. 81 коп. без врахування податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства Львівський державний завод «ЛОРТА» (м.Львів, вул.Патона,1, ЄДРПОУ 30162618 ) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.н. НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки невиплаченої заробітної плати в сумі 16 960 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 90 коп.

Стягнути з Державного підприємства Львівський державний завод «ЛОРТА» (м.Львів, вул.Патона,1, ЄДРПОУ 30162618 ) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.н. НОМЕР_1) 8000 /всім тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Державного підприємства Львівський державний завод «ЛОРТА» (м.Львів, вул.Патона,1, ЄДРПОУ 30162618 ) на користь держави 704,80 грн. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць у сумі 3665 грн. 97 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.11.2018 року.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Г.М. Пилип'юк