Рішення № 78161115, 22.11.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2018 Справа №607/947/18

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Хримко У. А.

учасників справи

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вселення та зобов’язання відповідача вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вселення та зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що 24.02.2001 між нею та відповідачем було укладено шлюб, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30.08.2013 було розірвано. В шлюбі нею та відповідачем було придбано будинок за адресою: м. Тернопіль, вул. Новий Світ, 83. Кошти на купівлю будинку було взято в банку. У шлюбі в них народився син - ОСОБА_5 - 15.06.2001 р. н. Вона з сином зареєстрована у будинку по вул. Новий Світ, 83 у м. Тернополі, але не має змоги там проживати з моменту розірвання шлюбу з відповідачем. Відповідач зчиняв скандали, бійки. З даного приводу вона зверталась до правоохоронних органів. Вже майже п’ять років вона не може з сином проживати у будинку, співвласником якого вона являється. Відповідач змінив вхідні замки на дверях. Як тільки вона з’являється на подвір’ї, відповідач починає її виганяти, кидається на неї з кулаками.

У зв’язку з не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та вселити ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_5 до житлового будинку № 83 по вул. Новий Світ у м. Тернополі та зобов’язати відповідача - ОСОБА_3 надати їй ключі від житлового будинку № 83 по вул. Новий Світ у м. Тернополі.

У судовому засіданні позивач та її представник зміст позовних вимог підтримав з підстав та обґрунтувань викладених у позові та просить його задовольнити.

Відповідачем подано відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав повністю і заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Виходячи з того, що позивач добровільно, без будь-якого примусу виїхала з будинку ще у 2013 році, забравши свої речі. З того часу вона жодного разу не з’являлась в будинковолодінні за адресою: м. Тернопіль, вул. Новий Світ, 83. Жодних тілесних ушкоджень позивачу він не спричиняв. Тобто, визначально, позивач вводить в оману суд. Також, даний позов з’явився лише після того, як він подав позов про зняття з реєстрації ОСОБА_1 Крім того, будинок фактично придбаний не за рахунок коштів подружжя, а за рахунок коштів його батьків, котрі фактично вносили плату в банк по кредиту. Сама позивачка підтвердила, що вона виїхала з будинку в 2013 році. І з того часу вона жодним чином не зверталась в правоохоронні органи з приводу чинення їй перешкод у вселенні. Тому просить у задоволенні позову відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

У судовому засіданні відповідач та представники відповідача підтримав відзив на позов і просить з мотивів та підстав викладених у відзиві на позов, відмовити у задоволенні позову та застосувати строк позовної давності.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Представником третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» подано пояснення щодо позову в якому зазначив, що 10.10.2005 між банком та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №521. Згідно якого банк на ОСОБА_3 кредит у розмірі 50 000,00 доларів США, а відповідач зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 05.10.2026. З метою забезпечення виконання зобов’язань між банком та ОСОБА_3 10.10.2005 укладено договір іпотеки на житловий будинок №82, який знаходиться по вул. Новий Світ, в м. Тернополі, тому банк заперечує проти будь-яких дій направлених, на продаж, відчуження чи розподіл іпотечного майна.

У судовому засіданні представник третьої особи просив розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши об’єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд приходить до висновку, що слід задовольнити частково позов виходячи з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 24.02.2001 сторони уклали шлюб, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.08.2013 було розірвано.

Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серія І-ИД №178450 від 05.06.2013.

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №11725 від 10.10.2005, ОСОБА_3 придбав у власність житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в м. Тернопіль вулиця Новий Світ, буд. 69.

Також в п. 5 даного договору зазначено, що на момент укладення цього договору, він перебуває у зареєстрованому шлюбі з гр-кою ОСОБА_7 і цей житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами набувається ними за взаємною згодою як спільна сумісна власність.

В подальшому будо змінено адресний номер вищевказаного житлового будинку з №69 на №83.

Вказаний житловий будинок № 83 (69) в м. Тернопіль вулиця Новий Світ, був придбаний за кредитні кошти отриманні за кредитним договором №521 від 10.10.2005, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, що не заперечується сторонами.

Також у забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 за кредитним договором банком було прийнято заставу житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в м. Тернопіль вулиця Новий Світ, буд. 83 (69), що підтверджується договором іпотеки від 10.10.2005, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3.

Позивач зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, а фактично проживає разом із сином ОСОБА_8 в м. Тернопіль вул. Татарська, буд. 6.

Відповідач проживає у житловому будинку№ 83 по вул. Новий Світ у м. Тернополі.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 після розірвання шлюбу з 2013 року не проживає у житловому будинку №83, що знаходиться в м. Тернопіль вулиця Новий Світ, через сімейні скандали. Між сторонами склалися неприязні стосунки. Позивач не має можливості користуватися житловим будинком через відсутність ключів від вхідних дверей житлового будинку.

Вказані факти були підтвердженні показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8

Позивач як на підставу заявлених вимог посилається на те, що відповідач чинить їй перешкоди у користуванні житловим будинком, а тому її слід вселити разом з сином ОСОБА_5 до житлового будинку № 83 по вул. Новий Світ у м. Тернополі та зобов’язати відповідача - ОСОБА_3 надати їй ключі від житлового будинку № 83 по вул. Новий Світ у м. Тернополі.

Суд погоджується частково з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 41 Конституції України визначає, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Права власника житлового будинку, квартири визначені статтями 317, 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 являється співвласником житлового будинку № 83, що знаходиться в м. Тернопіль вулиця Новий Світ, зареєстрована у вказаному житловому будинку. Після розірвання шлюбу з 2013 року не проживає у житловому будинку №83, що знаходиться в м. Тернопіль вулиця Новий Світ, через сімейні скандали.

Між сторонами склалися неприязні стосунки. Позивач не користується житловим будинком через відсутність ключів від вхідних дверей житлового будинку.

Відповідач не заперечує проти проживання у даному житловому будинку сина сторін ОСОБА_8

Позивач не подав належних та допустимих доказів того факту, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу у вселенні у житловий будинок, а також намагання позивача вселитися у вказаний житловий будинок.

Будь-яких перешкод у користуванні житловим будинком сином сторін ОСОБА_8, а також його безперешкодне вселення у житловий будинок, позивач суду не подав. При цьому відповідач не заперечує щодо проживання сина ОСОБА_8 у спірному житловому будинку.

Тому в задоволенні позову в частині усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вселення ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_5 до житлового будинку № 83 по вул. Новий Світ у м. Тернополі, слід відмовити.

Однак, врахувавши наведені обставини та норми матеріального права, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні ключі від вхідних дверей житлового будинку № 83 по вулиці Новий Світ у місті Тернополі, позивач є співвласником житлового будинку, що свідчить про створення перешкод у користуванні позивачем своєю власністю, а тому відповідно до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із статями 80 і 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також суд зазначає, що відповідач не подав доказів про визнання за ним право особистої власності на житловий будинок, позивача не було визнано такою, що втратила право на користування житловим будинком. Також право на користування житловим будинком має син ОСОБА_8, який не заперечує проти користування житловим будинком матір’ю ОСОБА_1

Посилання позивача на заподіяння тілесних ушкоджень їй відповідачем не було підтверджено належними доказами, а тому суд не приймає дане твердження позивача до уваги.

Аргумент відповідача, що позивач не являється власником житлового будинку №83, що знаходиться в м. Тернопіль вулиця Новий Світ. Суд не приймає до уваги, оскільки відповідач не подав доказів про визнання за ним право особистої приватної власності на спірний житловий будинок. Також на даний час наявний судовий спір з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, за кошти якого придбано спірний житловий будинок, в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Аргумент відповідача, що позивач пропустив строки для звернення до суду з вказаним позовом, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Для вирішення питання про те, чи міг суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність, необхідно з'ясувати, до якого різновиду позовів - віндикаційного чи негаторного - належить позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність у особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

У пункті 38 постанови ОСОБА_11 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Згідно з правовим висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 06 березня 2018 року у справі № 607/15489/15-ц, позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, тому цей позов може бути пред'явлений власником майна протягом всього часу, поки триває порушення (пункт 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).

ОСОБА_11 Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-181цс18 відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 січня 2016 року у справі № 6-2913цс15, і зазначила таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. Тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Таким чином відсутні підстави для застосування строку позовної давності в даному позові про усунення перешкод у користування та розпорядженні майні.

За таких обставин, суд вважає, що права та інтереси позивача були порушенні відповідачем, і вказані порушенні права та інтереси підлягають захисту судом шляхом зобов'язати ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей житлового будинку № 83 по вулиці Новий Світ у місті Тернополі.

Відповідно до частин 1 і 3 статі 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10 - 13, 76-82, 89, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 15, 16,20, 319. 321, 386, 391 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вселення та зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Зобов'язати ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей житлового будинку № 83 по вулиці Новий Світ у місті Тернополі.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», місцезнаходження: проспект Московський, буд. 60, м. Харків, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 09807750.

Повний текст рішення суду складено 28 листопада 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_12