Ухвала суду № 78149278, 23.11.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23 листопада 2018 року Справа № 912/2185/16

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні в межах справи № 912/2185/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1

матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" №2942/08-ІІІ від 14.08.2018, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8,

до відповідача І: Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1,

відповідача ІІ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант", 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 52, оф. 11,

про визнання зобов'язання за договором від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 припиненим,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Колос Ю.В. , довіреність № 1567/юр від 03.09.18;

від відповідача 1 - Тригубенко С.В., довіреність № 09/03/078 від 27.06.18;

від відповідача 2 - Опольський С.В., довіреність № б/н від 15.04.18 ;

від ПАТ "Сбербанк" - Киричук Р.П., довіреність № б/н від 07.08.18 в режимі відеоконференції приймав участь в судовому засіданні до 12 год. 30 хв.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" (надалі - ПАТ "Піреус Банк МКБ", позивач) у межах провадження справи № 912/2185/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал" звернулось до господарського суду з позовною заявою від 14.08.2018 № 2942/08-ІІІ з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал" (надалі - ПрАТ "НВО "Етал", відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" (надалі - ТОВ "Фінансгарант", відповідач 2) про визнання зобов'язання за договором від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Етал" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції", припиненим.

Мотивуючи позовну заяву ПАТ "Піреус Банк МКБ" зазначено, що договір від 11.03.2014 за своєю правовою природою є договором поруки, зобов'язання за яким припинились в силу положень частини 4 ст. 559 Цивільного кодексу України внаслідок не пред'явлення кредитором позову до поручителя у межах 6-місячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Позивач зазначає, що пред'явлення позову з вимогою про визнання зобов'язання припиненим є необхідним для захисту його прав як кредитора у справі про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал", оскільки ТОВ "Фінансгарант" також заявлено заяву про визнання його грошових вимог до боржника, які ґрунтуються, у тому числі на договорі від 11.03.2014. За твердженням ПАТ "Піреус Банк МКБ", сума визнаних вимог відповідача 2 впливає на кількість його голосів на зборах кредиторів та у комітеті кредиторів, а також на суму грошових коштів, яку відповідач 2 отримає від продажу майна боржника, що, в свою чергу, впливає (порушує) на права та законі інтереси іншого конкурсного кредитора - ПАТ "Піреус Банк МКБ".

Ухвалою господарського суду від 27.08.2018 позовну заяву ПАТ "Піреус Банк МКБ" прийнято до розгляду у справі № 912/2185/16 про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал". Згідно даної ухвали визначено дату підготовчого засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи та задоволено клопотання позивача по витребуванню доказів.

В межах встановленого строку від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву з доказами, у відповідності до яких позовні вимоги заперечено повністю.

ПрАТ "НВО "Етал" у відзиві на позовну заяву від 12.09.2018, заперечуючи проти задоволення позову, вказав про наступне: сторони уклали договір, який прямо не передбачений актами цивільного законодавства, в якому відносини врегульовано на власний розсуд сторін, відмінний від правових норм, які регулюють поруку; договір від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку містить положення, які є відмінними від положень, що регулюють поруку; наміри сторін при укладенні договору про встановлення солідарного обов'язку були іншими, ніж при укладенні договору поруки (том 33 а.с. 51-83).

ТОВ "Фінансгарант" у відзиві на позов від 10.09.2018 зазначив наступні підстави заперечень: договір від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку не є договором поруки; умовами договору обумовлено неможливість припинення його дії з будь-яких підстав, крім виконання зобов'язань за кредитним договором, що є суттєвою відмінністю від договору поруки; правова позиція щодо співвідношення між договором про встановлення солідарного обов'язку та договором поруки, у тому числі щодо неможливості припинення зобов'язань за договором на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, вже висловлювалась іншими судовими інстанціями у справах № № 923/1151/15, 923/812/15; виходячи з приписів ст. ст. 541, 543 Цивільного кодексу України, порука не є єдиною підставою для встановлення солідарного зобов'язання кількох осіб (солідарних боржників); відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства (том 33 а.с. 84-130).

Позивач у відповіді на відзив відповідачів виклав наступні мотиви відхилення заперечень відповідачів: договір від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за своєю правовою природою є договором поруки, що слідує зі змісту такого договору, а найменування сторін у договорі не впливає на зміст зобов'язань за договором; ПрАТ "НВО "Етал" не є стороною кредитного договору та не отримував жодних грошових коштів, а відтак, не є позичальником або співпозичальником; норми ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України є імперативними, а відступ сторін від її положень в договорі не допускається; посилання відповідача 2 на судову практику в інших справах ґрунтується на помилковому тлумаченні змісту таких судових рішень - суди у вказаних постановах визнали, що договори про встановлення солідарного обов'язку містять елементи поруки, касаційний суд застосував до даних договорів ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України (том 33 а.с. 190-250).

Відповідачі своїм правом на подання заперечень на відповідь позивача на відзив не скористались.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2018 закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" від 14.08.2018 № 2942/08-ІІІ про визнання зобов'язання за договором припиненим та призначено судове засідання з розгляду позову по суті на 23.11.2018.

23.11.2018 господарським судом відкрито судове засідання з розгляду позовної заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" від 14.08.2018 № 2942/08-ІІІ про визнання зобов'язання за договором припиненим.

В судовому засіданні 23.11.2018 представником позивача позовні вимоги згідно підстав та предмету позовної заяви підтримано повністю; представниками відповідачів заперечено у задоволенні позову відповідно до обставин, наведених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 23.11.2018 в режимі відеоконференції приймав участь представник Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до 12.30 год., яким позовні вимоги підтримано та надано усне погодження на продовження засідання суду 23.11.2018 після 12.30 год. за відсутності представника ПАТ "Сбербанк".

В судовому засіданні 23.11.2018 досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу та дослідивши докази, які надано на підтвердження підстав позову і заперечень, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2016 за заявою ПрАТ "НВО "Етал" порушено провадження у справі № 912/2185/16 про банкрутство "ПрАТ "НВО "Етал". Згідно даної ухвали, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майна боржника, призначено розпорядника майна.

30.06.2016 (номер публікації: 33007, дата публікації на сайті ВГСУ: 30.06.2016 18:38) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал". Граничним строком на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника визначено: протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2018 визнано грошові вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" в сумі 189 621 446, 41 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів.

Вказаним кредитором в межах справи про банкрутство подано позов до боржника про визнання зобов'язання за договором від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011, укладеним між ПрАТ "НВО "Етал" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції", припиненим (надалі - Договір про встановлення солідарного обов'язку, Договір).

На підставі вказаного Договору ґрунтуються вимоги кредитора - ТОВ "Фінансгарант", які заявлено згідно заяви про визнання конкурсним кредитором від 12.07.2016 у справі №912/2185/16.

Ухвалою від 29.05.2017 визнано грошові вимоги кредитора - ТОВ "Фінансгарант" до боржника - ПрАТ "НВО "Етал", які було заявлено згідно вказаної вище заяви від 12.07.2016.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017 у справі № 912/2185/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.04.2018 ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 912/2185/16 скасовано. Справу № 912/2185/16 в частині кредиторських вимог ТОВ "Фінансгарант" направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 27.08.2018 провадження по розгляду заяви ТОВ "Фінансгарант" про визнання конкурсним кредитором від 12.07.2016 у справі № 912/2185/16 зупинено до вирішення та набрання законної сили рішенням у справі за позовом ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ПрАТ "НВО "Етал", ТОВ "Фінансагарант" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" про визнання недійсним Договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 року у межах справи про банкрутство №912/2185/16.

Отже, заява з грошовими вимогами ТОВ "Фінансгарант" до боржника - ПрАТ "НВО "Етал" від 12.07.2016 на час розгляду позову ПАТ "Піреус Банк МКБ" про визнання зобов'язання за Договором від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 припиненим не розглянута.

Досліджуючи правову природу Договору про встановлення солідарного обов'язку, господарський суд враховує наступне.

Договір від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку укладено між ПрАТ "НВО "Етал", іменованим в Договорі "Співпозичальник", та Акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції", іменованим в Договорі "Кредитор" (том 29 а.с. 129-131).

Згідно розділу 1 "Предмет договору" погоджено наступне:

пункт 1.1. - за цим Договором Співпозичальник приймає на себе солідарний обов'язок по всім зобов'язанням Позичальника за Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011, укладеним між Кредитором та відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт-Центр" (в Кредитному договорі іменоване "Позичальник"), з урахуванням додаткових угод до нього, за умовами якого Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору кредит, наданий у вигляді кредитної лінії, що відновлюється з лімітом заборгованості 5 000 000,00 доларів США з процентної ставкою 12,1% річних, зі строком повернення кредиту до 22 грудня 2014 року включно;

пункт 1.2. - Співпозичальник підтверджує, що він обізнаний з усіма умовами Кредитного договору (з урахуванням додаткових угод до нього) та вважає їх прийнятними для себе;

пункт 1.3. - з моменту укладання цього Договору Співпозичальник та Позичальник стають солідарними боржниками за Кредитним договором та несуть солідарний обов'язок перед Кредитором за виконання зобов'язань з повернення кредиту та інших зобов'язань Позичальника, передбачених Кредитним договором.

В подальшому право вимоги за Кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 відступлено банком Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" згідно договору № 431-11 від 17.09.2015 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" на підставі договору про відступлення права вимоги № 431-11-1 від 25.12.2015 (том 29 а.с. 132-138).

Як унормовано в ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно з частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Цивільний кодекс України передбачає випадки солідарних зобов'язань. Так, зокрема, відповідно до частин 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порука, згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України, є способом забезпечення виконання зобов'язання.

Отже, порука - це акцесорне зобов'язання, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором третьої особи (боржника) за виконання останнім його зобов'язання частково або в повному обсязі, а у разі його невиконання чи неналежного виконання - зобов'язується виконати зобов'язання боржника в натурі та/або нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником зобов'язання.

У правовідносинах поруки, вимога до поручителя може бути пред'явлена кредитором виключно за умови настання обставин, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, а саме у випадку порушення зобов'язання боржником.

Наведеним нормам відповідає висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 11.10.2017 у справі № 757/22651/15-ц, згідно з яким зазначено, наступне: "Змістом поруки є обов'язок поручителя відповідати перед кредитором, якщо боржник порушив забезпечене порукою зобов'язання. Законодавчі формулювання «поручитель поручається за виконання боржником свого обов'язку» (абзац 1 частини першої статті 553 ЦК України) та «поручитель відповідає за порушення зобов'язання боржником» (абзац 2 частини першої статті 553 ЦК України) у взаємозв'язку з положеннями статей 509, 526, 554 ЦК України слід розуміти так, що за законом поручитель зобов'язується нести відповідальність перед кредитором боржника в тому разі, якщо основний боржник порушить основне зобов'язання, не залежно від виду цього основного зобов'язання та незалежно від того, який спосіб виконання основного забезпеченого зобов'язання саме для боржника передбачений у договорі про основне зобов'язання.".

Господарський суд погоджується з доводами позивача, що правова природа договору визначається, виходячи зі змісту договору, його умов, а не на підставі його назви.

У відповідності до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно пункту 4.1. Договору Співпозичальник несе солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника за Кредитним договором.

У відповідності до пункту 2.5. Договору Кредитор має право у випадку прострочення повернення кредиту, сплати процентів та/або порушення будь-яких інших обов'язків за Кредитним договором пред'явити позов про стягнення заборгованості повністю або частково як солідарно до Позичальника та Співпозичальника, так і до будь-якого з них окремо.

В пункті 2.6. Договору Співпозичальник надав згоду на списання Кредитором боргового зобов'язання з будь-якого рахунку Співпозичальника у випадку наявності простроченої заборгованості за Кредитним договором.

За пунктом 2.7. Договору Співпозичальник у разі неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором має право на зворотну вимогу (регрес) до Позичальника в розмірі та порядку, встановлених окремим договором між Позичальником та Співпозичальником.

Вказані вище умови Договору відповідають змісту поруки.

Водночас, Договір від 11.03.2014 містить й інші умови, які є відмінними від змісту поруки.

Так, згідно з пунктом 2.1. Договору Співпозичальник зобов'язується виконувати всі зобов'язання Позичальника за Кредитним договором нарівні з Позичальником у передбачені Кредитним договором строки та порядку.

Відповідно до пункту 2.2. Договору Кредитор має право пред'явити вимогу про виконання будь-якого зобов'язання, передбаченого Кредитним договором, як повністю, так і частково, як до Позичальника, так і до Співпозичальника, за своїм вибором. При цьому, Співпозичальник зобов'язаний виконати таку вимогу у визначений Кредитним договором строк, незалежно від заперечень Позичальника.

За пунктом 2.3. Договору Кредитор зобов'язаний приймати виконання будь-якого зобов'язання за Кредитним договором як повністю, так і частково, як від Позичальника, так і від Співпозичальника.

Отже, за наведеними умовами Договору передбачено виконання ПрАТ "НВО "Етал" обов'язків Позичальника за Кредитним договором у передбачені Кредитним договором строки і порядку та право Кредитора вимагати від Співпозичальника виконання Кредитного договору у визначений Кредитним договором строк.

Таким чином, зміст зобов'язання за Договором є ширшим від змісту зобов'язання поруки, а тому обмеження правовідносин сторін за Договором нормами, якими врегульовано поруку, не відповідає фактичним умовам такого Договору.

Господарський суд враховує, що згідно положень ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, яка полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

За частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В пункті 3.1. Договору сторони узгодили, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення заборгованості за Кредитним договором. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Співпозичальник залишається зобов'язаним перед Кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за Кредитним договором не будуть виконані повністю.

Вказані пункти Договору відповідають, зокрема, положенням абзацу 2 частини 2 ст. 543 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи не містять доказів виконання Кредитного договору. Не повідомляється про вказане і сторонами процесу.

Враховуючи наведене вище та пункти 3.1., 4.1. Договору, господарський суд за наявними в матеріалах справи доказами дійшов висновку про відсутність підстав вважати зобов'язання за Договором від 11.03.2014 припиненими в порядку частини 4 ст. 559 Цивільного кодексу України або з інших підстав.

У зв'язку з викладеним господарський суд відмовляє у задоволенні позову ПАТ "Піреус Банк МКБ", поданого у межах провадження справи № 912/2185/16 про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал" від 14.08.2018 № 2942/08-ІІІ з вимогами до ПрАТ "НВО "Етал" та до ТОВ "Фінансгарант" про визнання зобов'язання за договором від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Етал" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції", припиненим.

Судовий збір за вказаною позовною заявою згідно правил ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на ПАТ "Піреус Банк МКБ".

Керуючись ст. 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 3, 12, 129, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" № 2942/08-ІІІ від 14.08.2018 про визнання зобов'язання за договором від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 припиненим.

2. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

3. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://kr.arbitr.gov.ua.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

5. Копії ухвали направити: боржнику, розпоряднику майна - арбітражному керуючому Гусару І.О. (АДРЕСА_2, 01030), ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 52, офіс 11), ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8), ТОВ "Торговий дім "ЕТАЛ" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1), ФОП Лігуну А.І. (01001, АДРЕСА_1), Олександрійській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (вул. Пролетарська, 17, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000), ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2), ТОВ "Електромеханічний завод "ЕТАЛ" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1), Олександрійському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Соборна, 8), ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" (61307, м. Харків, проспект Московський, 199), ПАТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15), ПАТ "СБЕРБАНК" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), Олександрійській міській раді.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2018.

Суддя В.В.Тимошевська