Рішення № 7813938, 20.02.2009, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1139/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Синенко М.О.,

за участю : позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», третя особа - Закрите акціонерне товариство «Укртатнафта», про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

21.07.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ «УТН-Восток» про усунення перешкод та відшкодування шкоди. (а.с. 4-16)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2008 року, постановленою у судовому засіданні, до участі у розгляді справи у якості третьої особи залучено Закрите акціонерне товариство «Укртатнафта». (а.с. 48)

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог, посилався на те, що восени 2005 року позивач придбав у відповідача талони бензинового пального марки А-95 та А-92 необмеженого терміну використання. У вересні 2007 року позивач мав намір скористатися придбаними у відповідача талонами, однак у використанні останніх позивачу було відмовлено у зв’язку з тим, що бланки-дозволи старого зразка, які мав позивач, були вилучені з обороту та мали бути обміняні у термін до 31.03.2007 року на бланки-дозволи нового зразка. У зв’язку з тим, що позивач вчасно не здійснив обмін бланків-дозволів старого зразка на нові, відповідач відмовив останньому в отриманні бензинового пального за такими бланками-дозволами, та у здійсненні їх обміну на бланки-дозволи нового зразка, чим порушив права позивача як власника придбаного пального, як споживача, внаслідок чого позивачу спричинено збитків та моральної шкоди, а тому позивач просив суд зобов’язати відповідача у семиденний термін з дня набрання рішенням законної сили обміняти бланки-дозволи бензинового пального старого зразка на бланки-дозволи бензинового пального нового зразка, стягнути з відповідача неустойку у розмірі 3 % від загальної вартості 19 талонів на 280 літрів бензинового пального у розмірі 5 713,20 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 700,00 грн., та судові витрати.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, суду надав заперечення на позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем будь-яких цивільно-правових договорів не укладалось, природа походження бланків-дозволів у позивача не відома, оскільки останній не надав розрахункових документів на придбання зазначених бланків, а відтак відсутні підстави вважати позивача власником пального, зазначеного у позові, крім того, вимоги позивача про стягнення неустойки також задоволенню не підлягають оскільки правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання має вичинятися у письмовій формі, також позивач своєчасно не обміняв бланки-дозволи старого зразка на нові через власну неуважність, а відповідач, в свою чергу, вжив всіх необхідних та достатніх заходів щодо повідомлення всіх споживачів про такий обмін, позивачем також не доведено завдання йому з боку відповідача моральної шкоди. (а.с. 43-46)

Третя особа - Закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», свого представника для участі в розгляді справи не направила, про час та день розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила. (а.с. 51, 52)

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.09.2007 року позивач звернувся із заявою до Директора Дніпропетровського департаменту ТОВ «УТН-Восток» стосовно обміну талонів старого зразка бензинового палива № 0041 0327496, № 0041 0327407, № 0041 0317302, № 0041 0317303, № 0041 0317305, № 0041 0317306, № 0041 0317367, № 0041 0317358, № 00009 0146157 марки А-95 у кількості 7 штук на 70 літрів у кількості 2 штук на 20 літрів, талонів № 0040 0116602, № 0040 0116611, № 0040 0116620, № 0040 0116639, № 0040 0116630, № 0040 0116587, № 0040 0116596, № 0040 0116605, № 0040 0116578, № 0039 0305814 марки А-92 у кількості 10 штук на 190 літрів на талони нового зразку, у зв’язку з тим, що раніше реалізувати зазначені талони позивач не мав змоги оскільки знаходився у м. Москва на протязі семи місяців, ці обставини підтверджуються копією зазначеної заяви, копіями відповідних талонів та поясненнями позивача. (а.с. 17-18, 21)

ОСОБА_3 відділу по роботі з корпоративними клієнтами Дніпропетровського департаменту ТОВ «УТН-Восток» від 26.09.2007 року № 574 позивачу було відмовлено в обміні бланків-дозволів старого зразка на бланки-дозволи нового зразка у зв’язку із закінченням строку їх обміну, що підтверджується копією зазначеного листа. (а.с. 20)

У судовому засіданні також встановлено, що вилучення бланків-дозволів старого зразка з обігу відбулось на підставі наказу відповідача від 25.12.2006 року № 186-ОД, яким був встановлений термін їх обміну на бланки-дозволи нового зразка з 01.01.2007 року по 30.03.2007 року, що підтверджується копією зазначеного наказу. (а.с. 34)

Судом також встановлено, що в березні місяці 2007 року відповідачем були опубліковані оголошення про здійснення обміну бланків-дозволів старого зразка на бланки-дозволи нового зразка у офіційному друкованому виданні «Урядовий кур’єр» від 13.03.2007 року № 44, від 20.03.2007 року № 49, від 06.03.2007 року № 42. При цьому, суд бере до уваги той факт, що зазначені оголошення були опубліковані майже наприкінці терміну здійснення обміну бланків-дозволів старого зразка на бланки-дозволи нового зразка, а також звертає увагу на те, що в жодному із надрукованих оголошень не зазначено терміну, в період якого здійснюється такий обмін, зазначені обставини підтверджуються копіями оголошень, наданих відповідачем до матеріалів справи. (а.с.40-42)

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (2003 рік), нормами Закону України «Про захист прав споживачів».

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

У розділі 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним Наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008, № 281/171/578/155 міститься визначення поняття талон, а саме талон – це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем був укладений усний правочин, підтвердженням вчинення якого є талон, який в сою чергу підтверджує право його власника, тобто позивача, на отримання відповідної кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право, зокрема, на: державний захист своїх прав.

Згідно ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав.

В силу ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право вимагати від продавця (виготівника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виготівник, виконавець).

Статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та приймаючи до уваги той факт, що справжність бланків-дозволів старого зразка на бензинове пальне, що наявні у позивача, відповідач не заперечує, а також враховуючи, що бланки-дозволи не містять жодних застережень чи будь-якої іншої інформації щодо термінів їх використання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити обмін бланків-дозволів старого зразка на бланки-дозволи нового зразка підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача щодо стягнення неустойки, суд виходить з того, що правочин між позивачем та відповідачем був вчинений в усній формі, а тому враховуючи імперативні вимоги чинного законодавства, зокрема ст. 547 ЦК України стосовно обов’язкової письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Суд також, при вирішенні позовних вимог позивача до відповідача, бере до уваги, що позивач відмовився від своїх вимог до відповідача щодо стягнення збитків у розмірі 34 грн. у судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995, № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 3 Постанови Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995, № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» п ід моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на те, що позивачем не було обґрунтовано, якими саме діями чи бездіяльністю відповідача йому завдано моральної шкоди, не доведено факт спричинення йому моральних чи фізичних страждань, факт втрати ним нормальних життєвих зв’язків внаслідок певних дій чи бездіяльності відповідача, а також не обґрунтовано заявлену до відшкодування у рахунок моральної шкоди суму у розмірі 1 700,00 грн.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, а також те, що позивач на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати державного мита, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., та на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн.(а.с. 3)

На підставі викладеного, керуючись ст. 42 Конституції України, ст. ст. 526, 546, 547 ЦК України (2003 р.), ст.ст. 1, 3, 4, 12, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п. 2, 3 Постанови Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995, № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-а, код ЄДРПОУ: 32183378) замінити бланки-дозволи, наявні у позивача, бензинового пального марки А-95 у кількості дев’ять штук по 10 літрів кожний, бланки-дозволи бензинового пального марки А-92 у кількості дев’ять штук по 20 літрів кожний, бланк-дозвіл бензинового пального марки А-92 у кількості одна штука об’ємом 10 літрів, на бланки-дозволи бензинового пального марки А-95 об’ємом 90 літрів та марки А-92 об’ємом 190 літрів, діючі на час набрання цим рішенням законної сили. Заміну вчинити протягом семи днів після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-а, код ЄДРПОУ: 32183378) на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-а, код ЄДРПОУ: 32183378) на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн.

ОСОБА_1 у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ф.Ф. Маймур