Постанова № 7812758, 04.02.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.02.2010 р.                                                             справа №22/112

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів при секретарі Протченко О.О.

за участю представників сторін: від позивача:Іващенко І.С. –по дов. б/н від 20.01.2010 року від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ІННКО" м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від26.11.2009 року

по справі№ 22/112 ( суддя Іванченкова О.М.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІННКО" м. Донецьк

доПриватного підприємства "Ніка-Плюс А" м. Донецьк

простягнення 5402 грн. 01 коп. ( згідно остаточних вимог)

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.11.2009 року у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННКО" м. Донецьк ( далі по тексту –ТОВ "ІННКО" ) до Приватного підприємства "Ніка-Плюс А" м. Донецьк ( далі по тексту –ПП "Ніка-Плюс А" ) про стягнення 5402 грн. 01 коп. з урахуванням уточнень позовних вимог заявою б/н від 18.11.2009 року, поданих в порядку ст..22 Господарського процесуального кодексу, відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги незаконні, необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та не доведені належним чином.

ТОВ "ІННКО" з прийнятим рішенням не погодилось та подало апеляційну скаргу в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

Також, заявник апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.

ПП "Ніка-Плюс А", відповідач по справі, вдруге не скористалося своїм процесуальним правом щодо участі свого повноважного представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, незважаючи на те, що про час і місце слухання справи було повідомлене належним чином.

Вислухавши думку представника позивача судова колегія дійшла висновку, що відсутність представника відповідача не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами по справі був укладений договір поставки б/н від 27.09.2009 року, згідно п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати покупцю у власність товар, а покупець зобов'язується прийняти його і оплатити на умовах даного договору.

          Назва, кількість, асортимент, строки поставки товару і реквізити вантажоодержувача вказуються в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору ( п.п. 1,2, 2.1 договору).

Розділом 3 договору передбачені умови поставки товару, зокрема у п.п. 3.1, 3.2, встановлено, що постачальник поставляє товар на умовах EXW –склад постачальника на умовах ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року, з наданням рахунку-фактури, податкової накладної, товарної накладної, сертифікату якості або іншого документу, що підтверджує якість, сертифіката на тару, що підлягає поверненню ( при її наявності).

Згідно договору, прийомка товару здійснюється покупцем ( його представником) самостійно по якості та по кількості. Про всі випадки встановлення фактів недостачі чи неналежної якості товару, покупець повинен обов'язково негайно повідомити постачальника.

З п.п. 6.1, 6.3 договору вбачається, що ціна товару є договірною і вказується в специфікаціях; загальна сума договору складає суму всіх специфікацій.

          Пунктом 6.4 договору передбачено 100% оплату одержаного товару протягом 2 календарних днів з моменту укладення даного договору в порядку попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Строк дії даного договору встановлений у п. 9.1 - з дати його підписання до 31.12.2006 року.

27.09.2006 року між ТОВ "ІННКО" та ПП "Ніка-Плюс А" підписана специфікація до договору б/н від 27.09.2006 року про постачання товару, де вказаний його асортимент, кількість і загальна вартість.

На виконання умов договору, ТОВ "ІННКО" передав у власність ПП "Ніка-Плюс А" пшеницю у кількості 88,99 т за видатковими накладними № 0-00000064 від 29.09.2006 року на загальну суму 52931 грн. 51 коп., № 0-00000065 від 02.10.2006 року на загальну суму 7470 грн. 50 коп.

          Відповідач частково здійснив розрахунки за поставлений товар на суму 52931 грн. 51 коп.

          Оскільки, строк розрахунку за поставлений товар сторонами не був узгоджений, позивач 18.02.2009 року направив відповідачу лист-вимогу від 10.02.2009 року № 23/07-юр з вимогою про виконання зобов'язання щодо проведення оплати за поставлений товар ( а.с. 11"б"). Вимога позивача відповідачем була проігнорована. При цьому, тільки після порушення провадження по справі, тобто 01.10.2009 року було сплачено 2000грн. 00коп. за зерно-продукти, що підтверджується банківською випискою ( а.с.46).

За умов, що решта коштів в розмірі 5402 грн. 01 коп. так і не була сплачена, ТОВ "ІННКО" в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду з уточненнями до позовних вимог про стягнення з ПП "Ніка Плюс А" заборгованості на вищевказану суму.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.11.2009 року по справі № 22/112 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статті 525, 526 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно зі ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Між ТОВ "ІННКО" та ПП "Ніка Плюс А" був укладений договір б/н від 27.09.2006 року на поставку товару, назва, кількість, асортимент, обсяг й ціна якого визначені в Специфікаціях, доданих до договору, які є невід'ємною його частиною.

Предметом даного спору є стягнення боргу в сумі 5402 грн. 01 коп. за договором б/н від 27.09.2006 року.

З наданих до справи специфікації та видаткових накладних № 0-00000064 від 29.09.2006 року та № 0-00000065 від 02.10.2006 року вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання за договором щодо поставки товару, оскільки факт одержання товару підтверджений підписом повноважного представника ПП "Ніка-Плюс А". Продукція за вищевказаними накладними одержана відповідачем через Носко Ольгу Олександрівну за довіреністю серії ЯММ № 429427 ( а.с.11), яка виписана для одержання товару ( пшеницю 6 класу) від ТОВ "ІННКО", строк дії останньої до 08.10.2006 року.

Позивач у зв'язку з частковою оплатою поставленої продукції надіслав покупцю письмову-вимогу, в якій зазначено про сплату продукції за договором б/н від 27.09.2006 року.

Проте товар відповідачем оплачений лише частково, а доказів оплати решти поставленого товару, отриманого за всіма накладними матеріали справи не містять.

ПП "Ніка-Плюс А" відповідно до банківської виписки оплатив заборгованість за товар по видатковій накладній № 0-0000065 від 29.09.2006 року лише в сумі 2000грн. 00коп., в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 5402 грн. 01 коп.

Апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що видаткова накладна № 0-0000065 від 29.09.2006 року не може розглядатись як доказ передачі товару відповідачу в межах умов договору б/н від 27.09.2006 року.

Дійсно, в матеріалах справи наявна завірена ксерокопія вищевказаної накладної, в якій відсутнє посилання на спірний договір, а вказаний договір № 555/С від 27.09.2006 року. Але як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, інші договори поставки між позивачем та відповідачем не укладалися, поставка товару здійснювалась саме на виконання договору поставки б/н від 27.09.2006 року. Товар визначений в специфікації до вищевказаного договору, відповідає товару поставленому за накладною.

Крім того, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно не співпадання підпису на довіреності та видатковій накладній, оскільки суд не має права давати таку оцінку без проведення почеркознавчої експертизи.

На підставі вищенаведеного, Донецький апеляційний господарський суд робить висновок, що поставка товару здійснювалась по договору б/н від 27.09.2006 року. Цей факт підтверджується асортиментом поставленого товару, який співпадає з асортиментом вказаним у видаткових накладних і найменуванням товару у специфікації до договору б/н від 27.09.2006 року.

Оскільки оплата поставленого товару була здійснена лише частково, а доказів оплати решти суми в розмірі 5402 грн. 01 коп. відповідачем не надано, за останнім рахується заборгованість на вищевказану суму.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2009 року по справі № 22/112 підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "ІННКО" –задоволенню, з підстав вказаних вище.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за позовною заявою, апеляційною скаргою та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі - Приватне підприємство "Ніка-Плюс А" м. Донецьк.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННКО" м. Донецьк - задовольнити.

           Рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2009 року по справі № 22/112 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННКО" м. Донецьк до Приватного підприємства "Ніка-Плюс А" м. Донецьк скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННКО" м. Донецьк щодо стягнення 5402 грн. 01 коп. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Ніка-Плюс А" (83030, вул. Пролетарська,13, м. Донецьк, п/р 26002051703387 в ДРУ КБ "Приватбанк", МФО 335496, код ЄДРПОУ 33454322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННКО" (83023, вул. Лабутенка, 16а, м. Донецьк, п/р 260041381 в ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 335076, код ЄДРПОУ 02046512) заборгованість у розмірі 5402 грн. 01 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 102 грн. 00 коп., за подання апеляційної скарги в розмірі 51 грн. 00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС