Рішення № 7812677, 27.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2010 р. Справа № 45/362-09

вх. № 9840/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Маслов Д.В., доручення від 04.12.2009 року

відповідач - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Агрофірма "Відродження", м. Перещепине

до ЗАТ "Красноградський м"ясокомбінат" м. Красноград

про стягнення 193378,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 167499,50 грн. основного боргу, 5025,00 грн. річних та 20853,70 грн. інфляційних мотивуючи невиконанням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору поставки № 13/02-09 від 13.02.2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Враховуючи, що позивачем при зверненні із позовом до суду невірно визначена ціна позову, відповідно до ст. 55 ГПК України ціна позову визначається судом та становить 193378,20 грн.

В судовому засіданні 27 січня 2010 року позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, надав суду додаткові докази по справі.

Відповідач в призначене судове засідання не з’явився, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 16 грудня 2009 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

13 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 13/02-09. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов’язання щодо продажу відповідачу худоби, що визначена у додатку № 1 до договору, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти худобу від позивача та оплатити її вартість на протязі 5 банківських днів з дня укладення договору у розмірі 100% (п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 3.1, 3.3 договору).

19 та 23 березня 2009 року сторонами було складено додатки № 1 до договору якими визначено вид худоби, її кількість, загальна вага та вартість.

В порушення умов договору позивач, без отримання 100% оплати, за видатковими накладними № 00167 від 19.03.2009 р. та № 00173 від 23.03.2009 р. передав відповідачу худобу на загальну суму 184093,50 грн. Одержання худоби відповідачем підтверджено дорученнями на отримання ТМЦ (копії накладних та доручень містяться в матеріалах справи). Одержана худоба оплачена відповідачем частково.

24 червня 2009 року позивач направив відповідачу претензію, направлення якої підтверджено поштовим описом від 24.06.2009 р. Відповідач відповіді на претензію позивача не надав, суму боргу повністю не оплатив, що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 167499,50 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 167499,50 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану статтю ЦК України позивачем пред’явлено до стягнення інфляційні та річні, нараховані (відповідно до наданого позивачем 27 січня 2010 року розрахунку) за період з 19 лютого 2009 року по 24 червня 2009 року. Проте, суд визнає позовні вимоги позивача в цій частині безпідставними та не підлягаючими задоволенню виходячи з того, що сторонами порушено умови договору, худобу передано від позивача відповідачу без передплати, яка визначена п. 3.3 договору; в порядку ст. 530 ЦК України лише 24.06.2009 року позивачем відповідачу направлена претензія, отже зобов’язання щодо оплати у відповідача виникає з 06 липня 2009 року (7 днів за законом та 4 дні - поштовий перебіг).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 1674,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 55, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ВВ задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ЗАТ "Красноградський м’ясокомбінат", 63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Українська, 162 (код ЗКПО 00444168) на користь ТОВ "Агрофірма "Відродження", 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, пров. Новий, 23 (код ЗКПО 32286570) 167499,50 грн. боргу, 1674,99 державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/362-09 підписано 29 січня 2010 року.