Рішення № 7812674, 27.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2010 р. Справа № 45/04-10

вх. № 104/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не зявився

відповідача - ОСОБА_2 (особисто)

розглянувши справу за позовом Комунальний лікувально-профілактичний заклад "Чернігівська обласна лікарня", м. Чернігів

до ФО П ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 11276,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 10120 грн. боргу, 904,98 грн. пені та 251,20 грн. боргу за користування чужими коштами мотивуючи тим, що на виконання умов договору № 528 від 23 вересня 2008 року позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 10120 грн., проте відповідача свої зобовязання щодо поставки товару не виконав. також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 14 січня 2010 року порушено провадження у справі № 45/04-10, розгляд якої призначено на 27 січня 2010 року.

Позивач в засідання суду 27 січня 2010 року не зявився, проте через канцелярію суду від позивача до матеріалів справи надійшла заява із витребуваними судом доказами, а також із проханням позивача розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач в засіданні суду 27 січня 2010 року проти позову заперечив усно посилаючись на те, що на виконання умов договору він, відповідач, після жовтня 2008 року вдруге поставив позивачу товар, що може підтвердити свідок з його боку. Письмового відзиву та доказів в обґрунтування заперечень відповідач суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши заперечення відповідача, суд встановив наступне:

23 вересня 2008 року між позивачем, Комунальним лікувально-профілактичним закладом "Чернігівська обласна лікарня", та відповідачем, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, було укладено договір про закупівлю № 528. Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобовязався передати у власність позивача протиральну машину МП-800 (надалі товар) вартістю 10120 грн., а позивач зобовязався прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до п. 2.3, 2.4 договору.

Як свідчать матеріали справи на підставі видаткової накладної № Дв-0000017 від 25 вересня 2008 року відповідач передав, а позивач прийняв товар - протиральна машина МП-800 вартістю 10120 грн.

Позивач за платіжними дорученнями № 3321 та № 3322 від 26 вересня 2008 року перерахував відповідачу вартість отриманого товару.

В подальшому, а саме 13 жовтня 2008 року позивачем було складено дефектний акт.

16 жовтня 2008 року вказаний дефектний акт був направлений відповідачу із листом з проханням направити представника відповідача для визначення технічного стану протиральної машини МП-800.

31 жовтня 2008 року представником відповідача, ОСОБА_3, було проведено огляд товару, внаслідок якого представник відповідача підтвердив неробочий стан товару та за актом приймання-передачі отримав товар від позивача. Водночас, 31 жовтня 2008 року відповідачем (гарантійний лист № 7 від 31.10.2008 р.) було надано позивачу гарантійний лист за яким відповідач гарантував позивачу проведення обміну товару на протязі 10 робочих днів.

Матеріалами справи не підтверджено виконання відповідачем зобовязання щодо поставки (передачі) позивачу товару - протиральної машини МП-800.

16 лютого 2009 року позивач склав та направив на адресу відповідача (поштове повідомлення з відміткою про вручення - 23 лютого 2009 року) претензію № 1 в якій вказав на невиконання зобовязань за договором з боку відповідача. Відповідач, після отримання претензії, відповідь на неї позивачу не надав, протиральну машину чи її вартість позивачу не повернув. Вищевикладені обставини й стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення 10120 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 251,20 грн. боргу за користування чужими коштами суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки позивачем не надано суду нормативного обґрунтування та визначення вказаної суми (згідно тексту позовної заяви позивач посилається на ст. 625 ЦК України, проте в прохальній частині визначає її як борг за користування чужими коштами).

Водночас, враховуючи приписи ст. 547 ЦК згідно якої правочин щодо забезпечення виконання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, приймаючи до уваги відсутність у тексті договору відповідальності відповідача (сплата неустойки - штрафу, пені) у разі порушення умов договору, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині 904,98 грн. пені.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 101,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 693 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ФО П ОСОБА_2, 61052, АДРЕСА_1 (в тому числі з р/р НОМЕР_2 в Харківській філії ВАТ КБ "Експобанк", МФО 351964, код НОМЕР_1) на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська обласна лікарня", 14029, м. Чернігів, вул. Волковича, 25 (р/р 35415005001738 в ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЗКПО 02006113) - 10120 грн. боргу, 101,20 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги в частині 251,20 грн. боргу за користування чужими коштами залишити без розгляду

Суддя

Рішення підписано 29 січня 2010 року

справа № 45/04-10