Рішення № 7812625, 26.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2010 р. Справа № 07/388-09

вх. № 10397/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Клюєв С.Б., дов. № 248-10/2010 від 11.01.10 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ДП завод "Електроважмаш" м. Харків

до АТ СП "Слобода", м. Харків

про повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство завод "Електроважмаш"проситьзобов’язати Акціонерне товариство спільне підприємство "Слобода" повернути йому майно передане на відповідальне зберігання та покласти на відповідача судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов'язання з повернення позивачу переданого на зберігання майна.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, проте, на адресу суду поштовим відділенням було повернено копію ухвали господарського суду Харківської області від 16.12.09 р. у справі № 07/388-09, з відміткою "не значиться".

Копію вказаної ухвали було направлено на адресу: пров. Малопанасівський, 4/7, м. Харків, 61052, вказану позивачем у позовній заяві.

На підставі викладеного, суд визнав за необхідне, ухвалою від 12.01.10 р., зобов’язати позивача підтвердити належним чином відомості, станом на момент розгляду справи, щодо державної реєстрації та вірної адреси відповідача для повідомлення його про місце і час розгляду справи у встановленому чинним господарським процесуальним законодавством порядку.

Позивач надано суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.25-26), відповідно до якого, відповідача зареєстровано за адресою: пров. Малопанасівський, 4/7, м. Харків, 61052, тобто за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві та на яку направлялись копії всіх ухвал у даній справі.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи.

Відповідач у судове засідання не з"явився, відзив на позов та документи в його обгрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що за усною домовленістю позивачем було передано відповідачу на відповідальне зберігання майно, що обліковується на балансі позивача (термопластавтомат з пакувальною лінією вартістю 99180,00 грн. та установку розливну вартістю 68391,00 грн.).

Вказане підтверджується двостороннім актом приймання – передачі вказаного майна та видатковою накладною (а.с.8-9)

Таким чином, передача майна позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) на умовах вказаного акту приймання - передачі є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки ознаки договору зберігання.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно з ч.2 ст. 938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до пред’явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Стаття 953 ЦК України встановлює, що зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

27.04.09 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію (вих. № 248-120 від 27.04.09 р.) з вимогою про повернення майна, що було передано відповідачу на відповідальне зберігання (а.с. 12-13).

Проте, відповідач своє зобов’язання з повернення позивачу переданого на відповідальне зберігання майна не виконав.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не повернув позивачу передане на відповідальне зберігання майно та не надав суду жоджних доказів які б підтверджували таке повернення.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення позивачу переданого на відповідальне зберігання майна.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо повернення позивачу переданого на відповідальне зберігання майна, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 11, 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.2 ст. 530, ч.1 ст. 612, ст. ст. 937-938, 953 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати Акціонерне товариство спільне підприємство "Слобода" (пров. Малопонасівський, 4/7, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 25178644, відомості про банківські рахунки відсутні) повернути Державному підприємству завод "Електроважмаш" (пр. Московський, 299, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 00213121, п/р 26002200400001 у ВАТ «ВіЕйБі Банк» м. Харків, МФО 380537) майно, що було передано на відповідальне зберігання (термопластавтомат з пакувальною лінією та установку розливну), відповідно до акту приймання – передачі від 24.01.03 р.

Стягнути з Акціонерного товариства спільне підприємство "Слобода" (пров. Малопонасівський, 4/7, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 25178644, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (пр. Московський, 299, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 00213121, п/р 26002200400001 у ВАТ «ВіЕйБі Банк» м. Харків, МФО 380537) 1675,71 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя