Рішення № 7812470, 19.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2010 р. Справа № 61/329-09

вх. № 9789/4-61

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

третьої особи - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування (Укрдіпроважмаш), м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міда-С", м. Харків

про стягнення 94,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міда-С" про стягнення неустойки в розмірі 94,55 грн. за період з 28.02.2009р. по 31.03.2009р. включно за несвоєчасне повернення об"єкту оренди до Державного бюджету.

Ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 02.12.2009р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування.

Представник позивача в судове засідання 19.01.2010р., не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи на стороні позивача в судове засідання, призначене на 19.01.2010р., не з"явився, через канцелярію суду 11.12.2009р. третя особа надавала письмові пояснення , в яких повідомила про те, що відповідач заборгованості перед Українським державним інститутом по проектуванню заводів важкого машинобудування на даний час не має, третя особа до відповідача претензій не має та просить розглядати справу без участі їх представника.

Вищевказані письмові пояснення були долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 19.01.2010р., не з"явився, ухвала суду про порушення провадження у справі від 02.12.2009р., направлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (61068, м.Харків, пр.Московський ,151) та ухвала суду від 16.12.2009р. , повернулись до господарського суду Харківської області з довідками поштового відділення зв"язку про те, що адресат вибув. З наявної в матеріалах справи довідки головного управляння статистики у Харківській області місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міда - С" є: 61068, м.Харків, пр.Московський ,151.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Міда - С" – належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 16.12.2009 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01.07.2005р. між РВФДМ України по Харківській області (позивач по справі) та ТОВ "Міда - С" (відповідач по справі) було укладено договір оренди №1746 - Н, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення , яке розташоване у гаражі для легкових автомобілів , загальною площею 8,70кв.м., за адресою : м.Харків, пр.Московський ,151. Вказаний об"єкт знаходиться на балансі Українського державного інституту по проектуванню заводів важкого машинобудування (третя особа по справі).

Факт передачі майна в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі орендованого майна від 01.07.2005р., підписаним та скріпленим печатками повноважними представниками сторін.

Договір оренди було укладено строком на 11 місяців , що діяв з 01.07.2005р. до 31.05.2006р.

Відповідно до п.10.8 договір оренди неодноразово подовжувався додатковими угодами №2 від 22.05.2007р. та №3 від 08.03.2008р., на той самий термін і на тих самих умовах.

Згідно з п.3.3 договору, орендна плата перераховується відповідачем щомісячно до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами в розмірі 70%.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що відповідач повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

Відповідно до п.5.6 договору , щомісяця до 12-го числа місяця наступного за звітним , відповідач зобов"язаний надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати до державного бюджету.

Згідно п.3.5 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до державного бюджету , відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення , включаючи день оплати.

Відповідно до п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов"язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Додатковою угодою від 02.06.2009р. до договору оренди №1746-Н від 01.07.2005р. дію договору оренди було припинено з 28.02.2009р., а майно вважається повернутим згідно акту приймання - передачі з 31.03.2009р.

Відповідно до п.3 додаткової угоди від 02.06.2009р. , відповідач зобов"язаний в місячний термін з дати підписання цієї угоди , сплатити до державного бюджету неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення в сумі 148,88грн.

Оскільки відповідач повернув майно за актом приймання - передачі лише 31.03.2009р., позивач за період з 28.02.2009р. по 31.03.2009р. нарахував неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення в сумі 148,88грн. за весь період фактичного користування державним майном з дати закінчення терміну дії договору оренди 28.02.2009р. до моменту повернення об"єкту оренди за актом приймання - передачі майном. Позивачем було зараховано в рахунок погашення неустойки надмірно сплачені кошти з орендної плати та пені в сумі 54,33грн. Таким чином сума фактичного боргу з неустойки становить 94,55грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог позивача, доказів на спростування зазначених обставин справи та на підтвердження своїх посилань суду не надав. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 статті 530 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтями 6 та 627 ЦК України визначено свободу договору, у вигляді того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов’язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Оскільки сторони не надали суду доказів щодо визначення п.3 додаткової угоди від 02.06.2009р. про припинення договору оренди №1746-Н від 01.07.2005р. в судовому порядку , суд вважає, що нарахована позивачем неустойка в сумі 94,55 грн., за період з 28.02.2009р. по 31.03.2009р. включно за неповернення об"єкту оренди до державного бюджету, є обґрунтованою та доведеною, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, статтею 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 , 121, Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міда-С" (61068, м.Харків, пр.Московський ,151, п/р 26008291000000, 260072911300001 в ХФ АКІБ "Укрсіббанк", ідентифікаційний код 32236157, МФО 351641) до Державного бюджету України (р/р 31116094700007, ВДК у Московському районі м.Харкова , 22080300, код ЄДРПОУ ВДК 24134596, код бюджетної класифікації 22080300; Управління державного казначейства в Харківській області , МФО 851011) неустойку в сумі 94,55грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міда-С" (61068, м.Харків, пр.Московський ,151, п/р 26008291000000, 260072911300001 в ХФ АКІБ "Укрсіббанк", ідентифікаційний код 32236157, МФО 351641) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міда-С" (61068, м.Харків, пр.Московський ,151, п/р 26008291000000, 260072911300001 в ХФ АКІБ "Укрсіббанк", ідентифікаційний код 32236157, МФО 351641) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рильова В.В.

Повний текст рішення підписано 22.01.2010р.

Справа №61/329-09.