Рішення № 7812252, 11.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2010 р. Справа № 54/134-09

вх. № 4553/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - 1. не з'явився

2. не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Ойл Карт Центр", м. Луцьк

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайспед Україна", м. Харків

2. СПД ФО ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 86828,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за договором № 579 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС від 01 березня 2007 року у розмірі 86828,86 грн., з яких 55000,00 грн. - основна заборгованість, 15049,22 грн. - пеня, 2039,64 грн. - 3% річних, 14740,00 грн. інфляційні втрати. Позов обґрунтовано не виконанням першим відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за поставлені партії ПММ.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини не явки у судове засідання не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Перший відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, про причини не явки у судове засідання не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Другий відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, про причини не явки у судове засідання не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл Карт Центр" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайспед Україна" (перший відповідач) було укладено договір № 579 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобовязання щодо передачі у власність відповідачу через АЗС з використанням пластикових смарт-карт паливно-мастильних матеріалів (товар), а відповідач взяв на себе зобовязання прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.4. договору сторонами передбачено, що відпуск ПММ здійснюється на підставі акту приймання - передачі, який складається один раз на місяць.

В п. 4.2., 4.4. договору сторонами передбачено, що розрахунки за ПММ здійснюються покупцем в українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (продавця). Позивач (продавець) відпускає покупцю ПММ з відтермінуванням їх оплати протягом семи календарних днів, на суму, що не перевищує 25% вартості ПММ вибраних покупцем в попередньому місяці, але не більше ніж 15000 грн. Вартість ПММ вибраних у попередньому місяці визначається згідно суми видаткових накладних за цей місяць.

Згідно з умовами договору позивач передав відповідачеві партії паливно-мастильних матеріалів, які були прийняті відповідачем, що підтверджується актами прийому-передачі нафтопродуктів за період з 01 лютого 2008р. по 10 лютого 2008р. на суму 52921,79грн., з 11 лютого 2008р. по 20 лютого 2008р. на суму 37763,11грн., з 21 лютого 2008р. по 28 лютого 2008р. на суму 11406,64грн., однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати паливно-мастильних матеріалів здійснив частково, що підтверджується банківськими виписками позивача, які знаходяться в матеріалах справи, таким чином заборгованість першого відповідача перед позивачем за отриманий та не оплачений товар складає 55000,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наведені обставини свідчать про те, що перший відповідач не виконав належним чином та у повному обсязі своїх обов'язків відповідно до договору № 579 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС від 01.03.2007 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем у розмірі 55000,00 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 8.3. спірного договору сторони визначили, що у випадку не проведення розрахунку покупцем згідно умов п. 4.4 спірного договору, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 15049,22 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 2039,64 грн. та інфляційні втрати у сумі 14740,00 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості першого відповідача перед позивачем за договором № 579 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС від 01.03.2007 року у розмірі 86828,86 грн., з яких 55000,00 грн. - основна сума боргу; 15049,22 грн. пеня; 2039,64 грн. - 3% річних; 14740,00 грн. інфляційні втрати.

З метою виконання зобовязань першим відповідачем за вищевказаним договором № 579 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС 01.03.2007 року позивачем було укладено договір поруки № 01.03.07 з ФОП ОСОБА_2 (другий відповідач) (аркуш справи 22-23). Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору поруки № 01.03.07 поручитель (другий відповідач) зобов'язався перед кредитором (позивачем) солідарно відповідати за повне виконання зобов'язань боржника (першого відповідача), що випливають з договору № 579 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС від 01 березня 2007 року.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Статтею 554 вказаного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобовязання, забезпеченого порукою, зокрема частиною першої вказаної статті встановлено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 статті 554 ЦК України). Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 3 вказаної статті).

Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Відповідачі не скористалися своїми правами, наданими їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь їх представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надали суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.

Отже вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості ґрунтується на вимогах чинного законодавства, сума заборгованості доведена суду необхідними доказами, що дає підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, в звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 543, 553, 554, 610, 611, Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайспед Україна" (адреса: 61112, м. Харків, Салтівське шосе, 147, кв. 158; код 34633349) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: 61050, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Карт Центр" (43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, Код ЄДРПОУ 33170464, П/р № 260050005201 в ТОВ „Банк інвестицій та заощаджень” м. Київ, МФО 380281) 55000,00 грн. основного боргу; 15049,22 грн. пені; 2039,64 грн. - 3% річних; 14740,00 грн. інфляційних втрат; 868,28 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 18.01.2010 року.