Рішення № 7812251, 11.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2010 р. Справа № 53/109-09

вх. № 3264/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ЗАТ "С. Перовскої", м. Севастополь

до ДП "Харківський завод шампанських вин", м. Харків

про стягнення 997604,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, прийнятих ухвалою господарського суду від 20.10.2009 року, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості по договору поставки товару № 20/10/08 від 07.10.2008 року в сумі 997604,31 грн. та судових витрат у розмірі 85329,59 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у наданих до канцелярії суду 11.01.2010 року правових обґрунтуваннях позовних вимог, позивач підтримує уточнені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.10.2008 р. між ЗАТ "С. Перовскої" (позивач) та ДП "Харківський завод шампанських вин" (відповідач) був укладений договір поставки № 20/10/08 (надалі - спірний договір), за яким позивач зобов’язався в порядку і строки, встановлені договором, передати у власність відповідача шампанський виноматеріал, у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженим цінам, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах визначених у договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору, кількість і асортимент кожної партії поставленого товару зазначається в накладній, складеній на основі замовлення відповідача, яка є невід'ємною частиною договору. Накладні оформлюються на кожну партію товару і мають силу специфікації до договору.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання свої зобов'язання за спірним договором, поставив відповідачу протягом жовтня 2008 року - лютого 2009 року товар на загальну суму 2001572,25 грн., що підтверджується наданими позивачем товаро-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 спірного договору передбачено, що відповідач повинен здійснити оплату за проданий товар на умовах: відстрочки платежу на 30 календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку відповідача.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію та повернув товар на загальну сумі 1320000,00 грн.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 681572,25 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином та у повному обсязі своїх обов'язків відповідно до договору № 20/10/08 від 07.10.2008 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 681572,25 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 6.2. спірного договору, викладеного у редакції додаткової угоди № 1 від 16.10.2008 р., сторони визначили, що за несвоєчасну оплату товару відповідач (покупець) сплачує позивачу (постачальнику) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 172106,98 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 21884,02 грн. та інфляційні втрати у сумі 122041,06 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

У зв’язку з необхідністю отримання правової допомоги щодо захисту інтересів позивача в господарському суді Харківської області з питання стягнення з відповідача заборгованості, позивач уклав з адвокатом Голуб Віталієм Євгеновичем, який діє на підставі посвідчення адвоката виданого на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1447/10 від 30.09.1998 року, договір № 46 про надання послуг адвоката від 19 березня 2009 року. Позивачем фактично сплачено адвокатові 70000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 397 від 13.05.2009 р., що міститься у матеріалах справи.

В розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат, які підлягають сплаті при задоволенні позову відповідачем згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У частині розміру вартості послуг за договором на надання правової допомоги, суд задовольняє суму у розмірі 70000,00 грн., виходячи з принципу розумності та справедливості.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 15211,58 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, 20, п/р 26001996105749 в філії ЗАТ "ПУМБ" м. Харків, МФО 350385, код 30590422) на користь Закритого акціонерного товариства "С. Перовської" (99026, м. Севастополь, Нахімовський район, пос. Любимівка, код 00412895) 681572,25 грн. основного боргу, 172106,98 грн. пені, 122041,06 грн. інфляційних витрат, 21884,02 грн. 3% річних, 15211,59 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 70000,00 грн. вартості послуг адвоката.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 18.01.2010 року.