Рішення № 7812220, 11.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2010 р. Справа № 54/274-09

вх. № 9252/4-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Денчик С.В., дов. від 30.11.2009 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Пері Україна", м. Київ

до ТОВ "Стройхаус", м. Харків

про стягнення 8552,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ТОВ "Стройхаус" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оперативної оренди обладнання № 2158, укладеним між сторонами 10 липня 2008 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 8552,28 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині повернення наданого в оренду майна. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причину не явки у судове засідання не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.07.2008р. між ТОВ "Пері Україна" (позивач по справі) та ТОВ "Стройхаус" (відповідач по справі) було укладено договір оперативної оренди обладнання № 2158, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування будівельне риштування PERI, асортимент, кількість та вартість якого зазначаються в Актах приймання - передачі.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов’язань за договором оперативної оренди обладнання № 2158 підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі, підписаними повноважними представниками позивача та відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оперативної оренди обладнання № 2185 від 10.07.2008 року припинив свою дію 31 грудня 2008 року, на підставі п. 3.1. договору.

У відповідності до п. 5.2.9 договору, відповідач зобов'язаний повернути (здати на склад позивача) обладнання на протязі десяти календарних днів після припинення договору.

Але, як встановлено в процесі розгляду даної справи, ТОВ "Стройхаус" свої зобов'язання за договором оперативної оренди обладнання № 2158 від 10.07.2008р. щодо повернення переданого в оренду обладнання виконував не в повному обсязі. Так, відповідач повернув частину обладнання на підставі актів прийому-передачі № 01351/Х/617 від 08.09.2008 р., № 01474/Х/617 від 25.09.2008 р., № 01803/Х/617 від 01.12.2008 р., № 01826/Х/617 від 05.12.2008 р., № 01898/Х/617 від 22.12.2008 р., № 01909/Х/617 від 22ю.12.2008 р., № 01934/Х/617 від 22.12.2008 р. на суму 753774,95 грн.

Відповідно до п. 7.3. договору, в разі неповернення у визначений строк обладнання, орендар сплачує орендодавцю вартість обладнання, згідно цін, вказаних в актах прийому-передачі, з нарахуванням на таку вартість податку на додану вартість.

Згідно з п. 5.2.10. договору, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю повну вартість неповернутого обладнання протягом десяти календарних днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку на оплату.

має право розірвати угоду в односторонньому порядку, попередивши письмово про це орендаря за 3 робочі дні до моменту розірвання угоди, при цьому майно та документація по ньому повинні бути негайно повернені орендодавцю.

Так, позивач на адресу відповідача направив лист № 056/Х від 21.10.2009 року з рахунком на оплату № 00027/Х від 21.10.2009 року, відповіді на який не отримав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не в повному обсязі виконав покладений на нього обов'язок щодо повернення позивачу орендованого майна, не повернувши позивачеві обладнання загальною вартістю 8552,28 грн.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 8552,28 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройхаус" (61022, м. Харків, вул. Культури, 20 В, кв. 25, р/р 2600730131241 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 33609488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, к. 822, р/р 26000000672000, в АТ "Каліон Банк Україна" м. Київ, МФО 300379, код ЄДРПОУ 31032954) заборгованість в розмірі 8552,28 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 15.01.2010 р.