Рішення № 7812183, 25.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2010 р. Справа № 15/359-09

вх. № 9684/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Сашко А.О. відповідача - Шовков О.С.

розглянувши справу за позовом ДКП КГ "Харківкомуночиствод" м. Харків

до ДП "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення 282234,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги водовідведення, надані на підставі договору № Ш-11604/02-АП-2 укладеного між сторонами 01.08.2007 року. Згідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума становить 282 234,82 грн. в тому числі :,за скинуті стічні води, які надходять в міську каналізацію в період злив та сніготанення у розмірі 20 % від розрахункового обсягу зливових стічних вод з загальної площі 198,6209 га.на суму 278 635,46 грн та пеню 3599,36 грн. Судові витрати покласти на відповідача. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку згідно виставлених платіжних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву та просить суд відмовити у задоволені позову в частині стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача господарським судом встановлено, що 01 серпня 2007 року між ДКП КГ "Харківкомуночиствод" (ХКОВ, позивач по справі) та Державним підприємством "Завод ім. В.О.Малишева" (Абонент), був укладений договір № Ш-11604/02-АПК-2 на приймання стічних вод, який був пролонгований на 2009 рік.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із Розпорядженням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.02 2009 р. № 121 затверджена нова редакція статуту ДКП КГ „Харківкомуночиствод", в якій змінено найменування Державного комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод". 20.02.2009 р. була проведена державна реєстрація нової редакції статуту Позивача, всі інші реквізити Позивача залишаються без змін.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати послуги відповідачу по прийому стічних вод, а відповідач зобов'язався здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.03.04р. за №201 "Про встановлення тарифів на послуги з водовідведення, які надає КП КГ "Харківкомуночиствод" для всіх споживачів м. Харкова".

Сторони зобов'язались керуватися "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради №581 від 18.06.2003р., введених в дію 01.07.03р., Наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002р. (з додатками "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", "Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів"), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №402/6690, введених в дію 06.05.2002р., Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.94р. №65, та іншими нормативними документами.

Розрахунки за прийняті позивачем стічні води, згідно п.4.2 Договору здійснюється відповідачем протягом 17 календарних днів з моменту відправки платіжної вимоги-доручення позивачем відповідачу або у 7-денний строк з моменту одержання платіжного документа.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору надавав послуги щодо водовідведення та направляв відповідачу платіжні вимоги - доручення, що підтверджується матеріалами справи. Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, ухилився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у встановлений договором строк, порядку та розмірі вартість наданих послуг в повному обсязі, внаслідок чого в період з 01 серпня 2009 року по 31 серпня 2009 року утворилась заборгованість з боргу з фактичних обсягів водокористування та водовідведення та не урахованої кількості стічних вод, які надходять в міську каналізацію в період злив та сніготанення у розмірі 20 % від розрахункового обсягу зливових стічних вод з загальної площі 198,6209 гп на підставі даних Харківського Гідрометцентру , відповідно до п.п.2.12, 2.1.3 договору та п. 3.1,3.7, 4.10 "б" "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України за № 190 від 27.06.2008 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 07.10.2009 року за № 936/15627. у розмірі 282234,82 грн., яка до теперішнього часу не перераховані позивачеві

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 282 234,82 грн. боргу за послуги водовідведення обґрунтованими доданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 4.4. договору за несвоєчасну оплату послуг водовідведення абонент сплачує пеню з розрахунку подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р., у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 3599,36 грн.

У відповідності до ухвали господарського суду Харківської області від 12.10.2009 року по справі за № Б-39/195-09. З моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів –зупинене виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинити заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

Протягом дії мораторію:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- забороняється нарахування неустойки (штраф, пеня), забороняється застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов‘язань і зобов‘язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

На підставі викладеного в стягненні пені в сумі 3599,36 грн - суд відмовляє.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 24886,56 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім.Малишева" ( м.Харків, вул.Плеханівська,126 р/р 260093013373 в АКБ "Золоті ворота" м.Харкова, МФО 351931, код ЄДРПОУ 14315629) на користь КП КГ"Харківкомуночиствод" ( м.Харків, вул. Шевченка,2 р/р 26005010041510 в АКБ "Золоті ворота" м.Харкова, МФО 351931, код ЄДРПОУ 03361715) суму основного боргу 278 635,46 грн, держане мито 2 786,35 грн та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені в сумі 3599,36 грн - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 28.01.2010 року.