Рішення № 78120422, 19.11.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1910/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., за участю представника відповідача Гордієнка К.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги від 15.01.2018 року № 589-17,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач або ФОП ОСОБА_2) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі по тексту - відповідач), про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги від 15.01.2018 року № 589-17.

16.11.17 р. посадовими особами відповідача здійснено перевірку ФОП ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_2 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, або тютюновими виробами. За результатами перевірки складено акт № 111/40/НОМЕР_1 від 16.11.2017 року, яким зафіксовано порушення законодавства, а саме: продавець здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, без наявної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі. На залишку знаходились 3 пляшки слабоалкогольного напою «бренді-кола», слабоалкогольні напої «Revo» 3 пляшки, Ром-кола 5пляшок.

Позивач вказав, що в приміщенні магазину ФОП ОСОБА_2 під час перевірки перебували слабоалкогольні та не алкогольні напої придбані особисто позивачем на власні потреби її родини та були її особистою власністю, про що вона неодноразово повідомляла посадових осіб здійснюючих перевірку, тому торгівля вище вказаними напоями вказаними напоями в період проведення перевірки не здійснювалась. Також зауважила, що напій «Revo» З пляшки не є слабоалкогольним напоєм.

На підставі акта перевірки від 16.11.2017 року, 22 листопада 2017 року начальником Державної фіскальної служби України Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000 грн.

15 січня 2018 року заступником керівника Державної фіскальної служби України головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області складено податкову вимогу № 589-17, якою повідомлено позивача про наявність станом на 14 січня 2018 року податкового боргу в розмірі 17000 гривень. Податкову вимогу отримано позивачем 13 квітня 2018 року, тому на думку позивача, термін закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання становить 13 травня 2018 року, тому податкова вимога № 589-17 повинна бути надіслана 13 травня 2018 року.

На підставі вказаного просить Визнати дії заступника керівника Державної фіскальної служби України Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області Квасневського М.А. - протиправними.

Податкову вимогу від 15 січня 2018 року № 589-17, заступника керівника Державної фіскальної служби України Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області Квасневського М.А. - скасувати.

Ухвалою суду від 20 вересня 2018 року у справі відкрито спрощене провадження.

03 жовтня 2018 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, який обґрунтовано тим, що посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку за адресою: АДРЕСА_2 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України. В ході проведення перевірки встановлено порушення законодавства, а саме, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій, відповідно до якого до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 17 000, 00 грн.

На підставі вказаного вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 05.10.2018 р. у справі визначено належного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Ухвалою суду від 05.10.2018 р. розгляд справи відкладено.

У судове засідання позивач до суду не з'явився. Причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне: на підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 03.11.2017р. № 1004 та направлення на проведення перевірки від 13.11.2017 р. № 133 16 листопада 2018 р. здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2

Перед початком фактичної перевірки працівниками відповідача, продавцю ОСОБА_4, надано службові посвідчення, наказ "Про проведення фактичних перевірок" від 03.11.2017 № 1004, направлення на проведення фактичної перевірки від 13.11.2017 № 133, що підтверджується розпискою №133.

За результатами перевірки складено акт (довідка)про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. У казаному акті вказано, що в порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в магазині здійснювався продаж алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (на залишку 3 пляшки слабоалкогольного напою "Бренді Кола", 3 пляшки слабоалкогольного напою "Revo".

До акта перевірки продавцем надано пояснення, відповідно до яких зазначено, що ним реалізовано пляшку слабоалкогольного напою "Бренді Кола" вартістю 18 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 22.11.2018 р. № 000124/21-22-40-2331901706, яким на підставі ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 17000 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне: ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією з функцій контролюючого органу є здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контролю за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України), а також здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19 ПК України).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Положеннями п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

При цьому, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст.81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (п.81.1 ст.81 ПК України).

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 86.5 статті 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Вході розгляду справи встановлено, що перевірку проведено на підставі наказу від 03.11.2017 р. № 1004.

Відповідно до розписки, наявної в матеріалах справи, представник позивача отримав копію направлення на проведення перевірки та копію наказу.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 16.11.2017 р. № 111/40/НОМЕР_1, який підписано представником позивача.

З огляду на викладене, враховуючи наявність прийнятих ГУ ДФС у Херсонській області наказу від 03.11.2017 р. № 1004, направлення на проведення фактичної перевірки від 13.11.2017 р. № 133, копії яких містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність у посадових осіб відповідача правових підстав для проведення фактичної перевірки позивача.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 22.11.2017 р. № 000124/21-22-40-2331901706 на суму 17000 грн.

Суд зазначає, що Законом № 481/95-ВР встановлено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону № 481/95-ВР (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ч.14 ст.15 Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно абз.5 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Позивачем не надано доказів про наявність у нього ліцензії на право здійснення торгівлі слабоалкогольними напоями.

При цьому, суд зазначає, що факт реалізації слабоалкогольного напою підтверджується поясненнями продавця, яка працює у ФОП ОСОБА_2

Крім того, у судовому засідання допитано в якості свідка головний державний податковий інспектор Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_5 надав покази, що в магазині ФОП ОСОБА_2 під час проведення перевірки були наявні слабоалкогольні напої, які зазначені в акті перевірки. Також вказав, що під час проведення перевірки встановлено продаж слабоалкогольні напоїв без наявності ліцензії.

На підставі вказаного суд робить висновок щодо правомірності застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 17 000 грн. за продаж слабоалкогольних напоїв без наявності ліцензії.

Щодо посилання позивача, що направлення йому податкової вимоги раніше встановлено законодавством строку суд зазначає, що п. 58.2 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Згідно п. 58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 етапі 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Пунктом 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.2 ст. 42 ПК України)

В ході розгляду справи встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій позивачу направлено 22.11.2017 р. та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 7302504689320, позивач отримав вказане рішення 25.11.2017 р.

Пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Таким чином, позивач зобов'язаний був сплатити нараховану суму податкового зобов'язання, визначеного рішення про застосування фінансових санкцій від 22.11.2017 року №000124/21-22-40-2351901706, протягом 30 днів із дати його отримання - 25.11.2017.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивачем протягом встановленого строку податкові зобов'язання самостійно не сплачено.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Аналізуючи вказане, суд робить висновок щодо правомірності прийняття 15 січня 2018 року податкової вимоги №589-17.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій заступника керівника Головного управління ДФС у Херсонській області суд зазначає, що не вбачає підстав для її задоволення, оскільки позивачем не наведено підстав для визнання таких дій протиправними. Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою суду від 05.10.2018 р. у справі визначено належного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 241-246, 255 КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (74022, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, проспект Ушакова,75, код ЄДРПОУ 39394259) - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 листопада 2018 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 8.3.5