Рішення № 7811678, 04.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.10 р. Справа № 2-4062/09

за позовом Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” м. Київ в особі Філії в

м. Донецьк

до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аві-Дон»

м. Донецьк

2. ОСОБА_2 м. Донецьк

3. ОСОБА_3 м. Донецьк

про стягнення 39 614 грн. 40 коп.

Суддя Азарова З. П.

Представники:

Від позивача Дегтярьов Є.В. - представник

Від відповідачів 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_2

3. не зявився

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ: В судовому засіданні 25.01.2010р.

було оголошено перерву

Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк” м. Київ в особі Філії в

м. Донецьк звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аві-Дон», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 36800 грн. 00 коп., відсотків у сумі 2133 грн. 74 коп., пені у сумі 680 грн. 66 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: договір про надання кредитної лінії № CrL-SME 100/032/2008 від 24.04.2008р., кредитні заявки від 09.07.2008р., 07.08.2008р., договори поруки №№ SR-SME 100/032/2008/1 від 24.04.2008р., SR-SME 100/032/2008/2 від 24.04.2008р., договір застави автотранспортного засобу № РС-SME 100/032/2008 від 24.04.2008р., банківський витяг про рух грошових коштів за поточним рахунком ТОВ «Аві-Дон», вимоги №№ 22-2/72627, 22-2/72628, 22-2/72629 від 20.03.2009р. та докази їх направлення, вимогу № 100-04-2834 від 21.05.2009р., розрахунок позову.

Вказаний позов був прийнятий до розгляду Кіровським районним судом міста Донецька. Однак, відповідно до ухвали від 28.10.2009р. матеріали справи було надіслано до господарського суду Донецької області за підвідомчістю спору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.12.2009р. справу було прийнято та призначено до розгляду.

Разом з позовною заявою позивач надав заяву про прийняття заходів щодо забезпечення позову, однак в її обґрунтування не були надані будь-які докази, тому вона залишена без задоволення.

В судове засідання 06.01.2010р. відповідачі не зявилися, але відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аві-Дон» надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено. Розгляд справи був відкладений.

В наступному судовому засіданні відповідачі пояснили, що позичальник знаходився у тяжкому фінансовому стані, тому не мав можливості погасити борг у повному обсязі. Судом було оголошено перерву для здійснення сторонами звірення розрахунків.

В судовому засіданні 04.02.2010р. позивач надав докази перейменування юридичної особи банку на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», а відповідач пояснив, що позивач надав розрахунок, з яким він не згоден, оскільки не враховано погашення заборгованості за кредитним договором 24.07.2009р. та 06.08.2009р. у сумі 4000 грн. 00 коп. Докази погашення були надані ще при розгляді спору Кіровським місцевим судом. Крім того, він надав постанову ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2010р. про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення боргу.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 24.04.2008р. між сторонами був укладений договір про надання кредитної лінії № CrL-SME 100/032/2008, згідно з яким банк (позивач) зобовязався надати позичальнику (відповідачу) кредит в межах ліміту кредитної лінії 37 000 грн. 00 коп., а (відповідач) позичальник зобовязався прийняти його, належним чином використати, сплатити відповідну плату за користування кредитом у розмірі 16,9% річних та повернути кредит у строк до 23.04.2010 року.

Відповідно до пункту 1.4.1 договору проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки з розрахунку річної бази нарахування річних чи на основі поточної ринкової процентної ставки. Вони нараховуються у день сплати процентів, 4 числа кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та повернення кредиту.

Проценти (крім процентів за прострочений кредит) сплачуються позичальником у день сплати процентів 4 числа кожного календарного місяця на транзитний або поточний рахунки у банку. Якщо день сплати процентів припадає на не банківський день платежі здійснюються позичальником у банківський день, наступний за таким не банківським днем, але не пізніше передостаннього дня поточного місяця. У будь-якому випадку при повному поверненні суми кредиту, нараховані проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту.

Загальні умови виконання зобовязань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої зобовязання та надав кредитні кошти у розмірі, передбаченому договором, що підтверджується кредитними заявками.

Однак, позичальник взяті на себе зобовязання за договором належним чином не виконував, відсотки за користування кредитом своєчасно не сплачував, тому виникла заборгованість за відсотками у сумі 2 133 грн. 74 коп. Проте, в судовому засіданні було встановлено, що вказана сума після звернення з позовом була погашена позичальником. Крім того, він сплатив заборгованість за кредитом у сумі 1 866 грн. 26 коп. Тому в цій частині провадження у справі припиняється.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання. Пунктом 4.1.1 договору сторони передбачили, що за порушення позичальником прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання, за кожний день прострочки. Проте, стаття 1 Закону України 1 “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а статтею 3 вказаного Закону закріплено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тому пеня підлягає задоволенню в сумі 52 грн. 61 коп.

Наданий розрахунок позивача, в якому він нарахував пеню в сумі 90 880 грн. 92 коп. не може бути прийнятий судом, оскільки розрахунок про збільшення розміру позовних вимог неможливо ототожнювати з заявою в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Вказана заява повинна відповідати загальним вимогам форми та змісту позовної заяви. Однак, від позивача заява про збільшення позовних вимог до канцелярії суду не надходила.

Пунктом 1.10 договору встановлено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому, або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань за договором. При цьому, виконання боргових зобовязань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги. Позичальником були порушені умови щодо своєчасної сплати відсотків, тому позивач звернувся до нього з вимогою № 100-04-2834 від 21.05.2009р. про дострокове погашення заборгованості, однак вона була залишена без задоволення, у звязку з чим позивач правомірно звернувся з позовом до позичальника.

В частині позовних вимог, заявлених до відповідачів фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, то в цій частині провадження має бути припинено з наступних підстав.

В забезпечення виконання кредитного договору банком з вказаними громадянами (поручителями, відповідачем 2, 3) 24.04.2008р. були укладені договори поруки №№ SR-SME 100/032/2008/1, SR-SME 100/032/2008/2, згідно з якими вказані громадяни зобовязалися солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобовязань за кредитним договором.

Однак, в силу статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1, якою передбачено право на звернення до господарського суду підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності. Позивач визначив відповідачами фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, які не є субєктами підприємницької діяльності і не можуть бути стороною у судовому процесі.

Судові витрати покладаються на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Аві-Дон».

Не приймаються до уваги посилання відповідача на відкрите виконавче провадження у відношенні стягнення заборгованості на заставлене майно, оскільки звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обовязком заставодержателя. Тому справи зі спорів, повязаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85, 80 п.п. 1, 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Змінити найменування Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” м. Київ в особі Філії в м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аві-Дон» (83050, м. Донецьк, вул. Шекспіра, буд. 11, ідентифікаційний номер 32516424, свідоцтво про державну реєстрацію від 16.07.2003р. номер запису у реєстрі 5749) на користь Публічного акціонерного товариства “ОТП ”Банк” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 21685166) в особі Філії в м. Донецьку (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 27, п/р 29093002900100 в Філії «ОТП Банк» в м. Донецьку, МФО 335775, ЄДРПОУ 26153244) заборгованість за кредитом у сумі 34 933 грн. 74 коп., пеню у сумі 52 грн. 61 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 389 грн. 86 коп., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 232 грн. 26 коп.

В частині стягнення пені у сумі 628 грн. 05 коп. відмовити.

В іншій частині провадження у справі припинити.

В частині вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 провадження у справі припинити.

Повернути позивачу зайво сплачені судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 14 грн. 00 коп. Видати довідку.

Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя