Рішення № 78094249, 12.11.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3680/18

Провадження №2/201/1577/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Сидоренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання поруки припиненою,

В С Т А Н О В И В:

05.04.2018р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3, ПАТ «Укрсиббанк» про визнання поруки припиненою.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що під час розгляду Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська цивільної справи №412/10214/2012 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до боржника ОСОБА_3, та поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту №11231391000 від 09.10.2007р. та № 11231277000 від 09.10. 2007р., позивачам стало відомо, про наявність рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №201/8886/17 за позовом поручителя ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк» про визнання поруки, яка виникла на підставі договорів поруки №11231391000/П/1 та №11231277000/П/1 від 09.10.2007р. та виступає забезпеченням за договорами про надання споживчого кредиту №11231391000 та №11231277000 від 09.10.2007р., припиненою. Саме зі змісту зазначеного рішення суду позивачі дізналися про те, що між банком та позичальником ОСОБА_3 до договорів про надання споживчого кредиту №11231391000 та №11231277000 від 09.10.2007р. без погодження з поручителями було укладено додаткові угоди №1, №2, №3, умовами яких викладено пункти 1.3.4 основних договорів у наступній редакції: «строк сплати процентів встановлено з 01 по 25 число кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані банком такі проценти», а також викладені в новій редакції Графіки погашення кредиту. Позивачі зазначали, що в порушення вимог п.2.1. укладених ними договорів поруки, кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, а укладення між банком та боржником додаткових угод до договорів про надання споживчого кредиту в порядку, встановленому п. 2.1 договорів поруки, з поручителями не узгоджувалося.

Оскільки відповідно до укладених додаткових угод №1,№2,№3 збільшився обсяг відповідальності поручителів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати поруку, яка виникла на підставі договорів поруки №11231391000/П/2, №11231277000/П/2, №11231391000/П/3 та №11231277000/П/3 від 09.10.2007р. - припиненою, а також стягнути сплачений позивачами судовий збір.

Разом із позовною заявою до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування у ПАТ «Укрсиббанк» додаткової угоди №1 до договору про надання споживчого кредиту №11231391000 від 09.10.2007р.; додаткової угоди №1 до договору про надання споживчого кредиту №11231277000 від 09.10.2007р.; додаткової угоди №2 до договору про надання споживчого кредиту №11231391000 від 04.03.2007р.; додаткової угоди №2 до договору про надання споживчого кредиту №11231277000 від 04.03.2007р.; додаткової угоди №3 до договору про надання споживчого кредиту №11231277000 від 24.03.2007р. (а.с. № 12).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 11.05.2018р. при відкритті провадження у справі також було вирішено та задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме витребувано у ПАТ «Укрсиббанк» належним чином засвідчені копії додаткових угод (а.с. № 63).

В підготовче засідання призначене на 20.09.2018р. позивачі не з'явилися, 18.09.2018р. до суду надійшли клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розгляд справи за їх відсутності (а.с. № 78, 79).

Підготовче засідання у справі до положень ст.197, п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України проведено 20.09.2018р. та справу призначено до судового розгляду на 12.11.2018р. (а.с. № 80).

В судове засідання 12.11.2018р. позивачі також не з'явилися, 04.10.2018р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розгляд справи за їх відсутності (а.с. № 87).

Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання 12.11.2018р. не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.№ 82). 06.11.2018р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_3, в якому відповідач просив суд справу розглядати за без його участі. В цій самій заяві відповідач зазначив, що він позовні вимоги вважає обгрунтованими (а.с. № 88).

Відповідач - АТ «Укрсиббанк» про день та час проведення підготовчого засідання 20.09.2018р. та судового засідання 12.11.2018р. був повідомлений належним чином (а.с. № 77, 89-90), участь свого представника в підготовчому та судовому засіданнях не забезпечив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін про день та час розгляду справи, надані позивачами от відповідачем ОСОБА_3 заяви про розгляд справи за їх відсутності, неявку представника АТ «Укрсиббанк», суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за відсутності сторін (представників)..

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Підстав для винесення по справі заочного рішення немає, оскільки один з відповідачів ОСОБА_3 подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги вважає обґрунтованими.

Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих сторонами письмових доказів, надавши оцінку наведеним доводам, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 09.10.2007р. між АКІБ «Укрсиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк») та відповідачем ОСОБА_3 було укладено два договори про надання споживчого кредиту, а саме: договір №11231391000 на отримання кредиту у розмірі 14.691,67 дол.США (а.с.№18-24) та №11231277000 на отримання кредиту у розмірі 200 000 дол.США (а.с. № 25-28).

За укладеними договорами позичальник зобов'язався повернути кредити не пізніше 08.10.2029р., якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору, та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 12,9% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов кредитного договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку передбаченому кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці.

У пункті 1.3.2. укладених договорів сторони домовились, що може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених ч.1 п.9.2. договору №11231391000 та передбачених ч.1 п. 5.2 договору №11231277000.

В свою чергу, п.9.2. договору №11231391000 та п.5.2 договору №11231277000 передбачено, що протягом дії договору банк відповідно до умов п.1.3.1. може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме: а) порушення позичальником кредитної дисципліни (тобто, неналежного виконання умов цього договору та-або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором): та/або б)погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних по виконанню позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань, передбачених цим договором; та/або в)здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ, наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США.

09.10.2007р. між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») на забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_3, за укладеними договорами про надання споживчих кредитів було укладено договори поруки №11231391000/П/2, №11231277000/П/2, № 11231391000/П/3 та № 11231277000/П/3 (а.с. № 29-32).

Згідно умов п.1.1. договорів поруки, поручителі зобов'язуються перед кредитором відповідати за невиконання позичальником ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору № 11231391000 від 09.10.2007р. та договору №11231277000 від 09.10.2007р. в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно умов п.п.1.3., 1.4 договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені, та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основних договорів. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Пунктом 2.1. договорів поруки сторони погодили, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основних договорів, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Під «згодою поручителя» сторони розуміють візування поручителем змін до основних договорів (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою, та/або отримання письмової згоди з такими змінами, та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями, та/або укладання поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як зазначалося судом вище, ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 11.05.2018р. було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування належним чином засвідчених копії додаткових угод укладених до договорів про надання споживчого кредиту №11231391000, №11231277000 від 09.10.2007р., відповідна ухвала судді двічі надсилалася відповідачу ПАТ «Укрсиббанк» для виконання (а.с. № 64, 81).

Згідно до ч.10 ст.84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи, що ухвала про витребування доказів відповідачем не виконана, при винесені рішення суд вважає можливим при встановленні обставин, на які посилаються позивачі, виходити з урахування дослідження копій наданих позивачами письмових доказів.

Як вбачається з наданих суду разом з позовною заявою доказів, 09.10.2007р. між ОСОБА_3 та банком було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту №11231391000 (а.с. № 33) та додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту № 11231277000 (а.с.№ 39), якими до основних договорів внесені зміни, а саме: доповнено основний договір №11231391000 пунктом «1.3.5.», згідно якого позичальник згідно умов договору сплачує банк комісію на умовах, зазначених у цьому договорі»; в основному договорі № 11231277000 пункт «1.3.5.» викладено в новій редакції: «Позичальник згідно умов договору сплачує банку комісію на умовах, зазначених у договорі»; доповнено п.5.2 основних договорів №11231391000, №11231277000 новим абзацом: «у випадках обставин: передбачених підпунктами «а», «б» пункту 5.2. договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно п. 1.3.1 договору; передбачених підпунктом «в» пункту 5.2. договору - процентна ставка за договором збільшується не більше ніж 10% для кредитів у національній валюті та не більше ніж 5% для кредитів в іноземній валюті відповідно до розміру ставки, що діє згідно п.1.3.1 цього договору; передбачених підпунктом «г» пункту 5.2. договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні процентних ставок банку за програмами кредитування».

Додатковою угодою №2 до договору №11231391000 та додатковою угодою №2 до договору №11231277000 від 04.03.2009р. укладених між ОСОБА_3 та кредитором, сторони домовились внести зміни до основного договору, а саме: викласти п.1.3.4 в наступній редакції: «строк сплати процентів встановлено з 01 по 25 число кожного місяця за тим, за яким були нараховані банком такі проценти».

Також, додатковою угодою №2 до договору №11231391000 та додатковою угодою №2 до договору № 11231277000 від 04.03.2009р. та додатковою угодою №3 до договору №11231277000 від 24.03.2009р. були викладені в новій редакції Додатки №1 до основних договорів "Графіки погашення кредиту" (а.с. № 34-38, 41-43, 44-47).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України). Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.ч.1,2 ст.553 ЦК України)

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Тобто закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Згода поручителя може бути висловлена у будь-якій формі, зокрема письмового повідомлення, додаткової угоди тощо.

Відповідні правові висновки містяться в постанові ВСУ від 13.09.2017р. у справі 6-1539цс17.

Як зазначалося судом вище, пунктом 2.1. договорів поруки сторони погодили, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основних договорів, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Зі змісту укладених між позичальником та банком додаткових угод вбачається, що вони були укладені без згоди поручителів, а отже, обсяг зобов'язань поручителів, як солідарних боржників за основними договорами, фактично було доповнено додатковими штрафними санкціями та встановлений їх розмір, а також узгоджено інший строк повернення процентів.

Ухвалою суду від 12.11.2018р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) була здійснена заміна назви банківської установи з Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на Акціонерне товариство «Укрсиббанк» у зв'язку з відповідними змінами внесеними до Статуту банківської установи (а.с. № 91).

Підводячи підсумок викладеному, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, АТ «Укрсиббанк» про припинення поруки знайшли своє підтвердження при розгляді справи та підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України з огляду на те, позивачами при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 2819 грн.20коп. (704грн.80коп. х 4 = 2819грн.20коп./а.с. № 3/) позовні вимоги задоволено повністю, стягненню з відповідачів ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсиббанк» на користь кожного з позивачів підлягає сума сплаченого судового збору в розмірі по 704 грн. 80коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 553, 554, ч.1 ст. 559 ЦК України, Правовою позицією, яка викладена в постанові ВСУ від 13.09.2017р. у справі 6-1539цс17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст.247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання поруки припиненою - задовольнити.

Визнати припиненою поруку, яка виникла на підставі укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник - ПАТ «УкрСиббанк») договору поруки №11231391000/П/2 від 09.10.2007р.

Визнати припиненою поруку, яка виникла на підставі укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник - ПАТ «УкрСиббанк») договору поруки №11231277000/П/2 від 09.10.2007р.

Визнати припиненою поруку, яка виникла на підставі укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник - ПАТ «УкрСиббанк») договору поруки №11231391000/П/3 від 09.10.2007р.

Визнати припиненою поруку, яка виникла на підставі укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник - ПАТ «УкрСиббанк») договору поруки № 11231277000/П/3 від 09.10.2007р.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 грн.80коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 грн.80коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 704грн.80коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 704 грн.80коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.