Постанова № 7808880, 26.01.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року № 22-а-9971/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів: Любашевського В.П., Богаченка С.І.

при секретарі судового засідання Куземському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року у справі за позовом Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Івано-Франківській області до Долинського виправного центру управління державного Департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, що виник внаслідок несплати суми фінансових санкцій, застосованої до нього за порушення порядку здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року у позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відповідач не є субєктом підприємницької діяльності.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, задовольнивши позов. Вимоги обгрунтовані неправильним застосуванням Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95 (далі Закон № 481/95).

У письмовому запереченні відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду з наступних підстав.

За наслідками проведеної Контрольно-ревізійним відділом в Долинському районі Івано-Франківської області ревізії складено акт ревізії від 03.07.2007 року № 35-18/17, у якому встановлено, що відповідачем в порушення п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» проводилися придбання та реалізація тютюнових виробів через магазин без наявності ліцензії: за 2006 рік придбано та реалізовано тютюнових виробів на суму 12198,31 грн., а за січень-травень 2007 року на 2761,6 грн. Всього на суму 14959,91 грн.

На підставі цього акта ревізії згідно із абзацом пятим частини 2 статті 17 Закону № 481/95 позивачем прийнято рішення від 22.08.2007 року № 090081, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 29919,82 грн.

З таким висновком податкового органу безпідставно не погодився суд першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону № 481/95 роздрібна торгівля діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку ( стаття 1 Закону № 481/95) . Відповідно до цього Закону до таких видів діяльності належить, зокрема, роздрібна торгівля тютюновими виробами.

Згідно із частиною 4 статті 3 Господарського кодексу України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина 3 статті 8 ГК України).

Аналіз пункту 26 Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань, затвердженого Указом Президента України від 31.07.1998 року № 827/98, чинного на час виникнення та існування спірних відносин, свідчить про право органів і установ виконання покарань на здійснення виробничо-господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами відповідач орган виконавчої влади був наділеним господарською компетенцією, а отже, виступав як субєкт господарювання, у звязку з чим мав право на здійснення зазначеного виду діяльності лише за наявності ліцензії.

У звязку з наведеним є правомірним застосування фінансових санкцій згідно з рішенням від 22.08.2007 року № 090081 у розмірі 29919,82 грн.

Відмовляючи у позові, судом першої інстанції не враховано, що дія Закону № 481/95 поширюється не лише на субєктів підприємницької діяльності, а й на інших субєктів господарювання, до яких у спірному правовідношенні належить відповідач.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері здійснення позивачем контрольних функцій за наявністю у відповідача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на підставі чого контролюючим органом згідно з частиною 4 статті 17 Закону № 481/95 прийнято рішення про стягнення штрафу, передбаченого частиною 2 цієї статті, за невиконання якого відповідно до частини 5 зазначеної статті сума штрафу стягується за рішенням суду.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції не звернуто уваги на помилковість визначення позивачем предмета позову податковим боргом, погашення якого здійснюється відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181, який не поширюється на спірні відносини, замість визначення спірної грошової суми як суми штрафу, що стягується на підставі рішення суду згідно із Законом № 481/95.

Отже, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому така підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Доводи скарги спростовують висновки суду, у звязку з чим скарга підлягає задоволенню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Івано-Франківській області задовольнити, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року у справі № 2-а-1265/08 скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Стягнути з Долинського виправного центру (№ 118) управління державного Департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 14316927) 29919 (двадцять девять тисяч девятсот девятнадцять гривень) 82 (вісімдесят дві копійки) фінансових санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: С.І. Богаченко

В.П. Любашевський

Повний текст рішення виготовлено 29.01.2010 року.