Рішення № 78087949, 26.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/5003/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до господарського суду Львівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної судової адміністрації України про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до господарського суду Львівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної судової адміністрації України про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на дату зарахування на посаду судді (30.12.2010) позивач мала такий стаж роботи, який надає їй право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки у відповідності до частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів», в редакції від 03.08.2010 та пункту 2 Постанови: з 08.01.2002 року по 29.12.2010 року. При зарахуванні на посаду судді господарського суду Львівської області позивачу мало бути зараховано 8 років 11 місяців 28 днів до стажу роботи на посаді судді. Для призначених у період з 30.07.2010 по 01.01.2011 суддів було продовжено дію ч.6 ст.44 Закону України «Про статус суддів», яку слід було застосовувати для визначення стажу позивачу. Вказане узгоджується зі ст. 22 та ст.8 Конституції України, пунктом 2 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-УІ та зі змістом листа ДСА України від 19.02.2012 №10-3965/12. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.

У відповідності до ч.ч. 8, 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Вказані обставини свідчать, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та конверт.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що зарахувати стаж державної служби до стажу роботи судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, а також, перерахувати відпустки та заробітну плату з 30.12.2010 року по даний час неможливо, оскільки законодавцем чітко не конкретизовано норми п.11 розділу XIII «Перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року. Господарським судом Львівської області направлено лист до Державної судової адміністрації України за №05-05/716/18 від 24.10.2018 року, як головного розпорядника коштів, про надання роз'яснень щодо правомірності зарахування до стажу роботи судді періоду перебування на державній службі (з 08.01.2002 року по 29.12.2010 рік), а відтак, перерахунку заробітної плати. Станом на 13.11.2018 року відповіді від ДСА України на вищевказаний лист не надійшла. Крім того, на адресу суду надійшов лист ТУ ДСА України №05-2164/18 від 07.11.2018 року про порядок зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді, який також не надає відповіді на підняті в позовній заяві питання. Також, зазначає, що кошти на оплату праці суддям та працівникам апарату суду виділяються на відповідний бюджетний рік, а додаткові кошти на донарахування заробітної плати у зв'язку із перерахунком стажу суддів, суду не виділялись. Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна судова адміністрація України відзив на позов не надала.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Указом Президента України від 09.12.2010 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді господарського суду Львівської області.

Наказом господарського суду Львівської області від 29.12.2010 року №346-к, суддя ОСОБА_1. зарахована до штату суду.

На момент призначення позивача на посаду судді вона мала стаж державної служби 8 років 11 місяців 28 днів, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.

Так, судом встановлено, що наказом господарського суду Львівської області від 08.01.2002 №6-к «Про прийняття на роботу» ОСОБА_1 прийнята на посаду спеціаліста 1-шої категорії.

Наказом господарського суду Львівської області від 18.12.2002 №177-к «Про переведення» ОСОБА_1 переведена на посаду провідного спеціаліста.

Наказом господарського суду Львівської області від 01.10.2004 №149-к «Про переведення на іншу посаду працівників суду» ОСОБА_1 переведена на посаду помічника судді.

Указом Президента України від 02.11.2017 «Про призначення суддів» року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду Львівської області.

Наказом господарського суду Львівської області від 03.11.2017 №390-к «Про призначення на посаду суді» встановлено вважати ОСОБА_1 призначеною на посаду судді господарського суду Львівської області та такою, що приступила до виконання обов'язків судді 03.11.2017. Встановлено позивачу щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу. Стаж роботи ОСОБА_1, що дає право на щомісячну доплату за вислугу років станом на 03.11.2017 становить 6 років 10 місяців 4 дні.

22.10.2018 ОСОБА_1 звернулась із заявою до господарського суду Львівської області про зарахування стажу роботи судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткові відпустки, стаж державної служби за період з 08.01.2002 по 29.12.2010 згідно з приписами частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції від 03 серпня 2010 року та пунктів 2,3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року №283 та здійснити перерахунок відпустки та заробітної плати з 30.12.2010 та просила виплатити заробітну плату у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

24.10.2018 ОСОБА_1 отримала від відповідача лист - відмову, в якому зазначено, що зарахувати стаж державної служби до стажу роботи судді, а також перерахувати відпустки та заробітну плату з 30.12.2010 по даний час неможливо.

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів» Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-XII, із змінами, внесеними згідно із Законом України № 107-VI від 28.12.2007 встановлено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

Суд зазначає, що 07 лютого 2010 року Верховною радою України прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Закон набрав чинності 30 липня 2010 року згідно з яким Закон України «Про статус суддів» втратив чинність крім статей 43, 44, які втратили чинність з 01 січня 2011 року.

Суд наголошує, що у прикінцевих положеннях Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було встановлено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, окрім статей 129 та 130 цього Закону, які вводитимуться в дію 01 січня 2011 року.

Статтею 129, на час набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено суддівську винагороду, відповідно до статті 130 визначається надання щорічної оплачуваної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки.

До 01 січня 2011 року питання суддівської винагороди та відпустки суддів регулювалися статтею 44 Закону України «Про статус суддів».

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає єдиний підхід щодо визначення стажу роботи судді для всіх питань, де він застосовується і стаття 131 цього Закону, яка набула чинності одночасно з самим Законом 03 серпня 2010 року визначає порядок обчислення стажу роботи судді.

Згідно з статтею 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Пунктом 2 Розділу XII "Прикінцеві положення", визнано такими, що втратили чинність:

Закон України "Про статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 8, ст. 56; 1994 р., N 22, ст. 142, N 26, ст. 203; 1995 р., N 34, ст. 268; 1999 р., N 50, ст. 434; 2000 р., N 10, ст. 79, N 13, ст. 102, N 38, ст. 322; 2001 р., N 33, ст. 180; 2004 р., N 25, ст. 354; 2006 р., N 1, ст. 18), крім статей 43 та 44, які втрачають чинність з 1 січня 2011 року;

Згідно з пунктом 11 Розділу XIII "Перехідні положення", судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; {Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 726 від 25.05.2006, N 1658 від 29.11.2006, N 1700 від 08.12.2006, N 968 від 07.09.2011.

Пунктом 2 Розділу XII Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року передбачалося, що статті 43, 44 Закону України "Про статус суддів" втрачали чинність з 1 січня 2011 року.

Тому суд погоджується із твердженням Позивача, що пунктом 2 Розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" продовжено дію статті 44 Закону України "Про статус суддів" й вона була чинною станом на дату призначення (09.12.2010) ОСОБА_1 на посаду судді господарського суду Львівської області, відповідно позивачу при зарахуванні на посаду судді мало бути зараховано 8 років 11 місяців та 28 днів до стажу роботи на посаду судді.

Законодавство, яким визначався стаж роботи на посаді судді та, яке діяло на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI - був Закон України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII (ч. 6 ст. 44).

Спірні відносини щодо визначення стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, мають оцінюватися з урахуванням частини 6 статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року, статті 131, пункту 2 Розділу XII "Прикінцеві положення", пункту 11 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року.

Отже, суд зазначає, що стаття 43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року не стосується суті спору, оскільки вона регулює відносини стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку.

На час виникнення спірних правовідносин й призначення Позивача на посаду судді, визначення стажу роботи на посаді судді регулювалося декількома нормами права, а саме:

1) ч. 6 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII;

2) ст. 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI;

3) підпункт 1 пункту 2 Розділу XII Прикінцеві положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI;

4) пунктом 11 Розділу XIII Перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI.

Згідно з пунктом 11 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону N2453-VI, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом, в тому числі Законом № 2862-ХІІ.

Суд зазначає, що у зазначеному пункті не йдеться про суддів, які були призначені чи обрані на посаду судді після набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI.

Приймаючи підпункт 1 пункт 2 Розділу XII та пункт 11 Розділу XIII Прикінцеві положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI, законодавець не розмежував зарахування стажу для суддів, які призначені або обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом та суддям, які були призначені на посаду після набрання чинності цим Законом, а лише уточнював для останніх період, протягом якого вони мають право на зарахування стажу відповідно до Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII.

Тому, оцінюючи можливість застосування частини 6 статті 44 Закону України "Про статус суддів" щодо Позивача, суд вважає, що положення пункту 11 Розділу XIII; Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI не поширюються на осіб призначених на посаду судді після набрання чинності цим законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що положення частини шостої статті 44 Закон України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII, дія яких Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI була продовжена до 01 січня 2011 року, - поширювалася на суддів, які були призначені чи обрані до 1 січня 2011 року, і відповідно позивач має право на зарахування до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки - стаж державної служби.

Зважаючи на викладений аналіз, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на зарахування до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки - стаж державної служби за період з 08 січня 2002 року по 29 грудня 2010 року.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, 372, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати господарський суд Львівської області зарахувати до стажу роботи судді ОСОБА_1, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткові відпустки, стаж державної служби за період з 08.01.2002 по 29.12.2010, згідно з приписами частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів», в редакції від 03 серпня 2010 року та пунктів 2,3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року №283.

Зобов'язати Господарський суд Львівської області здійснити перерахунок відпустки та заробітної плати судді ОСОБА_1 з 30.12.2010 та виплатити заробітну плату у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Стягнути з господарського суду Львівської області (вул.Личаківська,128, м.Львів, 79014, код ЄДРПОУ 03499974) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) гривні 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський