Ухвала суду № 78087980, 19.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №№813/2143/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

19 листопада 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Карп'як О.О.,

секретар судового засіданні Лубоцька Н.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Кіх О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування наказу, -

в с т а н о в и в:

24.05.2018 ркоу на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування наказу від 18 лютого 2018 №35-О "Про поновлення на роботі".

Ухвалою суду від 29 травня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні, з викликом сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання посилається на те, що позивач у своєму листі від 02.02.2018 року, адресованому ДФС України, вважає оскаржуваний наказ незаконним, оскільки згідно даних розміщених на офіційному сайті Головного управління ДФС у Львівській області управління внутрішнього аудиту відповідача не створено. До листа долучено копію листа Головного управління ДФС у Львівській області від 18.01.2018 року № 2020/10/13-01-04-02-39. Відтак, станом на 02.02.2018 року позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Предметом адміністративного позову у даній справі є скасування наказу ГУ ДФС у Львівській області від 18.01.2018 року № 35-о "Про поновлення на роботі" та поновлення на посаді, яка відсутня у штатному розписі з яким позивач не погоджується у зв'язку із відсутністю посади у штатному розписі.

Ухвалою від 09 липня 2018 року оголошено перерву у розгляді клопотання для долучення додаткових доказів та призначено наступне судове засідання на 23 липня 2018 року.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному розгляд справи, призначений на 23 липня 2018 року не відбувся. Судове засідання перенесено на 08 серпня 2018 року.

Ухвалою від 08 серпня 2018 року відкладено розгляд справи на 29 серпня 2018 рок у зв"язку з неявкою сторін.

21 серпня 2018 року представник позивача через канцелярію суду подав заперечення на клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. Вважає доводи представника відповідача про пропуск строку звернення до суду необґрунтованим з наступних підстав. Покликання відповідача на те, що 18.01.2018 року ним було прийнято наказ № 35-о "Про поновлення на роботі" і листом від 19.01.2018 року, отриманого позивачем 17.02.2018 року, як на належне ознайомлення з наказом вважає помилковим. Вважає, що зі змісту самого листа не вбачається, що саме ним поновлено на роботі позивача, оскільки в останньому не конкретизовано з якою метою відповідач викликав позивача і відповідно не може вважатися початком перебігу процесуального строку. Так само, зазначає, що строк звернення до суду встановлений КАС України становить шість місяців.

Ухвалою від 29 серпня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву для долучення доказів позивачем до 03.09.2018 року.

Ухвалою від 03 вересня 2018 року розгляд справи відкладено на 26 вересня 2018 року у зв"язку з неявкою сторін.

04 вересня 2018 року представник відповідача через канцелярію суду подав додаткові пояснення. На спростування заперечень позивача на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду зазначив, що Головним управлінням ДФС у Львівській області листом від 18.01.2018 року № 2020/10/13-01-04-02-39 запрошено ОСОБА_2 прибути в управління по роботі з персоналом для ознайомлення з наказом від 18.01.2018 року № 35-о "Про поновлення на роботі" та внесення запису у трудову книжку. Зазначений лист скеровано позивачу 19.01.2018 року та отримано особисто 17.02.2018 року. Щодо строку звернення до суду зазначив, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Також пояснив суду, що в судовому засіданні 28.02.2018 року з розгляду справи № 813/4567/17 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування постанов, представником відповідача долучено до матеріалів справи копію наказу від 18.01.2018 року № 35-о "Про поновлення на роботі". Відповідно до протоколу судового засідання ОСОБА_2 був присутній у залі, коли суддею Гуликом А.Г. було зачитано зміст наказу від 18.01.2018 року № 35-о. Також, позивач листами від 17.01.2018 року, від 09.02.2018 року (вхідна кореспонденція Головного управління ДФС у Львівській області), від 23.02.2018 року, від 19.03.2018 року, від 13.04.2018 року, від 23.04.2018 року (а.с. 90-98) просив повідомити його про внесення змін до штатного розпису Головного управління ДФС у Львівській області.

Ухвалою від 26 вересня 2018 року розгляд справи відкладено на 24 жовтня 2018 року у зв"язку з неявкою сторін.

23 жовтня 2018 року через канцелярію суду представник позивача подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та додаткові пояснення до заперечення на клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. В додаткових поясненнях зазначила, що позивача не ознайомлено з наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 18.01.2018 року № 35-о під підпис та не вручено йому копію цього наказу особисто відповідачем, відповідно ОСОБА_2 не знав і не міг знати достеменно зміст цього наказу. За відсутності у позивача копії оскаржуваного наказу останній не зміг долучити його до даного адміністративного позову при його поданні до суду.

24 жовтня 2018 року через канцелярію суду представник позивача подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

В судовому засіданні 24 жовтня 2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 19 листопада 2018 року для подання доказів представником відповідача та ознайомлення зі справою представника позивача.

12 листопада 2018 року представник позивача подав заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.

19 листопада 2018 року представник позивача подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

В судовому засіданні 19 листопада 2018 року позивач та його представник заперечили проти залишення позовної заяви без розгляду. Представник відповідача просив клопотання задоволити.

Так, згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з вимогами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до вимог частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Цією ж статтею встановлено, що останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (частина 8, 9 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у справі № 813/2342/16 Головне управління ДФС у Львівській області прийняло оскаржуваний наказ та листом від 18.01.2018 року № 2020/10/13-01-04-02-39 запросило позивача прибути в управління по роботі з персоналом Головного управління ДФС у Львівській області для ознайомлення з наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 18 січня 2018 року № 35-о "Про поновлення на роботі" та внесення відповідного запису до трудової книжки. Згідно даних з сайту Укрпошти даний лист вручено позивачу особисто 17 лютого 2018 року. (а.с.40).

Також, листом від 02 лютого 2018 року позивач звернувся до Державної служби з питань праці, ДФС України, Національного агентства державної служби, з якого вбачається, що позивачу відомо про винесення наказу Головним управлінням ДФС України про його поновлення на роботі.

Представником відповідача долучено копію протоколу судового засідання та копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 813/4576/17 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування постанов. Відповідач вважає, що оскільки у вказаній справі оскаржуваний наказ був долучений до матеріалів справи та оголошувався головуючим - суддею, відтак позивач знав про прийняття такого наказу та його зміст. Однак, суд не приймає такі доводи відповідача як доказ ознайомлення з наказом, оскільки відомостей про особисте ознайомлення позивача з матеріалами такої справи суду не подано.

Щодо покликань представника позивача про те, що позивача не ознайомлено з наказом та не вручено його копію під підпис, відтак він не був належним чином повідомлений про винесення такого наказу, слід зазначити наступне.

Зі змісту вищенаведених норм вбачається, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі фати.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналась про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулось порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов"язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/922/17.

Відтак, оскільки оскаржуваний наказ про поновлення позивача на посаді прийнятий на виконання судового рішення, зміст якого позивачу було відомо, листом від 18.01.2018 року № 2020/10/13-01-04-02-39 позивача було повідомлено про винесення такого наказу та необхідність прибути для ознайомлення з ним та вчинення запису у трудову книжку, а також те, що прийняття такого наказу здійснювалось в порядку примусового виконання рішення суду, відтак, позивач повинен був дізнатися про порушення його прав 17 лютого 2018 року. Жодних перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийнято судом не встановлено з врахуванням того, що наказ прийнятий на виконання судового рішення.

Оскільки оскаржуваний наказ стосується проходження публічної служби, відтак в силу ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду з таким позовом встановлено місячний строк.

Отже, перебіг строку звернення до суду в позивача почався з моменту вручення листа Головного управління ДФС у Львівській області від 18.01.2018 року № 2020/10/13-01-04-02-39, тобто 17 лютого 2018 року день, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права. Відтак, строк звернення до суду позивача з вказаним позовом минув 18 березня 2018 року. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 24 травня 2018 року.

Слід зазначити, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Однак, позивач не навів жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду, а вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено.

Водночас, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом та будь - яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не надано, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 та чч.3,4 ст.123 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування наказу необхідно залишити без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання представника відповідача задоволити.

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування наказу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повне судове рішення складено 26.11.2018 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна