Постанова № 78063193, 22.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4388/18

Номер справи місцевого суду: 522/23057/16-ц

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

з участю секретаря Бєляєвої А.О.

імена (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_2

представник позивача - ОСОБА_3

відповідачі -Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»

третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна про захист прав споживача, шляхом визнання договорів недійсними за апеляційною скаргою ОСОБА_3, представника ОСОБА_2на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2017 року про залишення позову без розгляду (суддя Бойчук А.Ю.)

в с т а н о в и в:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк», третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Н.А. про захист прав споживача, шляхом визнання договорів недійсними.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2016 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк», третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Н.А. про захист прав споживача, шляхом визнання договорів недійсними задоволений.

05 січня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2017 року заява ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про перегляд заочного рішення, заочне рішення скасовано та справу призначено до розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк», третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Н.А. про захист прав споживача, шляхом визнання договорів недійсними залишений без розгляду, оскільки позивач повторно не з'явився до суду без поважних причин.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3, представник ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги ОСОБА_3, представник ОСОБА_2 посилається на те, що судом не було враховано, що в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутністю, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

В судове засідання, призначене на 21 листопада 2018 року сторони не з'явились, всі були сповіщені належним чином.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Залишаючи позов ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач в призначені судові засідання на 01.12.2017 року та на 20.12.2017 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи, призначеної на 01.12.2017 року ОСОБА_3, представник ОСОБА_2 була повідомлена належним чином, що підтверджується довідковим листом, проте у судове засідання не з'явилася (а.с. 233, 237 т. 1).

Про наступне судове засідання, яке було призначено на 20.12.2017 року ОСОБА_2 також належним чином була повідомлена, що підтверджується поверненням рекомендованого повідомлення з позначкою, що адресат за вказаною адресою не проживає (а.с. 240 т. 2).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду, у разі відсутності клопотання позивача про слухання справи за його відсутності чи клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що сторони процесу повинні вживати заходи для того, щоб дізнатися про рух та розгляд їх справ.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, представника ОСОБА_2 про те, що в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутністю, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки 05.12.2016 року ОСОБА_5, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, справа судом була розглянута 05.12.2016 року та прийняте заочне рішення, яке за заявою відповідача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було скасоване та справа призначена до нового розгляду. При новому розгляді справи ні ОСОБА_2, ні її представник нову заяву про розгляд справи за їх відсутністю до суду не подавали.

Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника ОСОБА_2- залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 листопада 2018 року.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.Г. Журавльов

________ Ю.І. Кравець