Рішення № 78060890, 23.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

справа № 520/5256/18

провадження № 2/520/4568/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2018 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Молодов В.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Одеська міська рада, Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» в особі Одеської філії ПАТ «АБ «Укргазбанк», Перший Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області, Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом та просять ухвалити рішення, яким визнати за ними право спільної часткової власності на 2/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 по ? частині за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.

В якості обґрунтування позову позивачі зазначали, що квартира за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Невського, буд. 39, корп. 2. кв. 8 зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (по ? частині за кожним) на підставі свідоцтва про право власності за № 19-21997 від 19.10.2006р., виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.06.2009 р., яке набрало законної сили 04.07.2009 р., по справі № 2-4125/2009 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 було визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, яка раніше належала ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради від 19.10.2006 р.

Однак, ОСОБА_4, з невідомих позивачам причин, не здійснив реєстрацію права власності за собою на вищевказану частину квартири, тому вона залишилась зареєстрованою на праві власності за ОСОБА_3.

27 квітня 2014 року ОСОБА_4 помер, про що 28 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис за № 4501 та видано свідоцтво про смерть серії І-ЖД № 376081 від 28.04.2014р.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді автомобіля марки BMW 535I, державний номерний знак 808-00ОЕ, 1989 року випуску, автомобіля марки ВАЗ 21063, державний номерний знак 740-12ОК, 1989 року випуску, а також 2/4 частин квартири за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Невського, буд. 39, корп. 2. кв. 8.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина – ОСОБА_1 та його діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Позивачі зазначали, що на момент смерті спадкодавця проживали разом із ним, тому вони вважаються такими, що прийняли спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_4.

Позивачі у позові зазначали, що до майна померлого ОСОБА_4 Третьою одеською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу № 1035/2014, однак державним нотаріусом ОСОБА_5 повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів документів, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_4 на спірну квартиру.

При цьому, позивачі мотивували свої вимоги тим, що між ними та ОСОБА_3 як спадкоємцями першої черги за законом, було досягнуто усної домовленості про зміну часток у спадщині, відповідно до якої транспорті засоби, які належали спадкодавцю, переходять одноособово ОСОБА_3, а нерухоме майно – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.

Однак, ОСОБА_3, постійно перебуваючи у місті Лондон, ухиляється від нотаріального посвідчення письмової угоди про зміну часток у спадщині, тому Позивачі вимушені звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.06.2018р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі №520/5256/18, розгляд справи призначено провести в порядку загального позовного провадження. За клопотанням позивачів з Третьої одеської державної нотаріальної контори витребувано копію спадкової справи № 1035/2014, заведену щодо майна померлого 27.04.2014р. ОСОБА_4 Відповідачу встановлено строк для надання відзиву.

До початку підготовчого засідання з Третьої одеської державної нотаріальної контори надійшли витребувані письмові докази (вхід. № 22206 від 18.06.2018р.).

З матеріалів спадкової справи № 1035/2014 до майна померлого 27 квітня 2014 року ОСОБА_4, одержаними на виконання ухвали суду 04.06.2018р. з Третьої одеської нотаріальної контори (а.с. 68 – 132), вбачається, що з вимогами до спадкоємців ОСОБА_4 із відповідними заявами-претензіями кредиторів, в порядку статті 1281 ЦК України, звернулись наступні особи: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (01025, м. Київ, вул. Десятина, 4/6), Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11; 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50); Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (01014, м. Київ, б-р Дружби Народів, 38).

Листами № 949/02-14 та № 1002/02-14 від 01.03.2017р. (а.с. 83, 85) державний нотаріус ОСОБА_5 проінформував ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які звернулись із заявами про прийняття спадщини від 01.03.2017р. та 25.02.2017р. відповідно (а.с. 82, 84), про знаходження спірної квартири (предмету позову) під арештом на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2008р. у справі № 2-4013 (№ 7741757 від 14.08.2008р.); постанови ДВ-9, АА № 648902 від 23.06.2010р. Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (№ 9964277 від 23.06.2010р.); постанови ДВ-9, АА № 648901 від 23.06.2010р. Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (№ 9964289 від 23.06.2010р.); постанови ДВ-9, АА № 648900 від 23.06.2010р. Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (№ 9964301 від 23.06.2010р.); постанови ДВ-9, АВ № 957678/25646016 від 05.04.2011р. Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (№ 11035478 від 05.04.2011р.); постанови В-10/18315131 від 18.10.2012р. Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (№ 13134580 від 18.10.2012р.).

Нотаріус повідомив спадкоємців про необхідність надати оригінали документів, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_4 на спадкове майно та скасувати накладені арешти.

За даними Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна на частку спірного майна, належну ОСОБА_3 (відповідачу у цій справі) також було накладено арешт ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.09.2008р. по справі № 2-5774/2008 (№ 7995954 від 30.09.2008р.).

Враховуючи вказані обставини, з метою виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст. 189 ЦПК України, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2018р., прийнятою у підготовчому судовому засіданні, було залучено до участі у справі третіми особами Одеську міську раду, Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» в особі Одеської філії ПАТ «АБ «Укргазбанк», Кредитну спілку «Авіаційних робітників Міністерства оборони України», Перший Київський відділ державної виконавчої служби місті Одеса ГТУЮ в Одеській області, Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області, а також витребувано з архіву та канцелярії Київського районного суду м. Одеси для огляду цивільні справи № 2-5774 за 2008 рік (головуючий суддя Калініченко Л.В.), № 2-4125/2009 (головуючий суддя Куриленко О.М.), № 520/3022/17 (головуючий суддя Огренич І.В.), № 520/4911/18 (головуючий суддя Луняченко В.О.). та довідку про всі справи, які знаходилися чи знаходяться в провадженні Київського районного суду м. Одеси, сторонами чи третіми особами у яких є/були (спільно чи окремо) сторони даної справи.

Беручи до уваги відсутність станом на дату надходження до суду у матеріалах спадкової справи № 1035/2014 до майна померлого 27 квітня 2014 року ОСОБА_4 заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини, неможливість представника позивачів адвоката ОСОБА_6 надати пояснення з цього питання, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2018р., серед іншого, було визнано обов’язковою явку позивача ОСОБА_2 у судове засідання.

Позивач ОСОБА_2 з’явився до судового засідання 02 серпня 2018 року, надав пояснення, відповідно до яких останній на момент смерті спадкодавця проживав разом із ним, тому вважається таким, що прийняв спадщину, а також ОСОБА_2 зазначив, що 01 серпня 2018 року звернувся до Третьої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_2 підтвердив обставини, на які посилався у позовній заяві, позов підтримав, просив його задовольнити.

Представництво інтересів позивачів здійснювалось адвокатом ОСОБА_6 на підставі договорів про надання адвокатських послуг № 02/02-18 від 02.02.2018р. та № 09/04-18 від 09.04.2018р. відповідно.

До судового засідання 15 листопада 2018 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з’явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Адвокатом ОСОБА_6 було надано суду заяву (вхід. № ЕП-6583 від 15.11.2018р.), у якій представник позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, заявивши про визнання позову. Заява відповідача ОСОБА_3 про визнання позову надійшла до суду 26 червня 2018 року (вхід. № ЕП-3693).

Треті особи до судового засідання не з’явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у наданих до суду письмових поясненнях проти задоволення позову не заперечували, просили розглянути позовну заяву відповідно до діючого законодавства.

Враховуючи положення статей 280, 281 ЦПК України, за наявності процесуальних умов і згоди представника позивачів, судом постановлено ухвалу про проведення розгляду цивільної справи № 520/5256/18 в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 квітня 2014 року помер ОСОБА_4, про що 28 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис за № 4501 та видано свідоцтво про смерть серії І-ЖД № 376081 від 28.04.2014р.

Спадкоємцями першої черги за законом є дружина померлого – ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу № 0147407 від 06.03.1984р., та його діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження № 349001 від 28.08.1985р. та свідоцтвом про народження № 390626 від 06.03.1984р. відповідно.

За Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 09.08.2018р. № 133856739 квартира за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Невського, буд. 39, корп. 2. кв. 8 (реєстраційний номер майна: 17841408) зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2 (позивачем у цій справі), ОСОБА_3 (відповідачем у цій справі), ОСОБА_1 (позивачем у цій справі) та ОСОБА_4 (померлим 27 квітня 2014 року) (по ? частині за кожним) на підставі свідоцтва про право власності № 19-21997 від 19.10.2006р., виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 23.06.2009р., яке набрало законної сили 04.07.2009р., по справі № 2-4125/2009 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 було визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, яка раніше належала ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради від 19.10.2006р. Рішення суду не виконане.

Представник позивачів пояснив, що ймовірно це пов’язано із юридичною необізнаністю ОСОБА_4, після смерті якого спадкоємці ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не скористались правом поновити строки пред’явлення рішення до виконання.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді автомобіля марки BMW 535I, державний номерний знак 808-00ОЕ, 1989 року випуску, автомобіля марки ВАЗ 21063, державний номерний знак 740-12ОК, 1989 року випуску, а також 2/4 частин квартири за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Невського, буд. 39, корп. 2. кв. 8 (? частина квартири - на підставі свідоцтва про право власності № 19-21997 від 19.10.2006р., виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради та ? частина вказаної квартири – на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 23.06.2009р., яке набрало законної сили 04.07.2009р., по справі № 2-4125/2009).

За інформаційним листом державного нотаріуса ОСОБА_5 від 01.08.2018р. № 6280/02-14, спадкоємцями померлого ОСОБА_4 є його дружина - ОСОБА_1, його син ОСОБА_3 та його син - ОСОБА_2.

Згідно з довідкою № 921 від 06.10.2016р., виданою дільницею № 1 КП «ЖКС «Вузівський», ОСОБА_4 поживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. кв. 8 з 11.09.1998р. по день смерті 27.04.2014р.

В матеріалах справи міститься копія довідки про склад сім’ї та реєстрацію від 07.03.2014р. № 133 (а.с. 16), відповідно до якої за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Невського, буд. 39, корп. 2. кв. 8 проживають наступні особи: ОСОБА_4 (з 11.09.1998р.), ОСОБА_1 (з 11.09.2008р.), ОСОБА_2 (з 03.12.2003р) та ОСОБА_3 (з 21.05.2001р.).

Таким чином, за вимогами ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_4.

Листами № 949/02-14 та № 1002/02-14 від 01.03.2017р. державний нотаріус ОСОБА_5 проінформував ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про необхідність надати оригінали документів, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_4

З пояснень представника позивачів, особистих пояснень позивача ОСОБА_2 та наданої відповідачем заяви про визнання позову вбачається, що між ним та позивачами у цій справі після смерті ОСОБА_4 було досягнуто домовленості про розподіл спадщини, відповідно до якої автомобілі, які належали спадкодавцю, успадковуються відповідачем особисто, а 2/4 частини кватири за адресою: м. Одеса, вул. Олександра Невського, буд. 39, корп. 2. кв. 8 успадковуються позивачами у рівних частках. При цьому відповідач письмово пояснив, що постійно проживає у місті Лондон (Англія) та не має наміру повертатися до міста Одеси з метою нотаріального посвідчення договору про поділ спадщини, й зазначав, що не заперечує проти задоволення позову.

З приводу перебування квартири, що є предметом позову у даній справі, під арештом судом з, наявних в матеріалах справи, письмових доказів встановлено наступне.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2016р. по справі № 520/13351/16-ц скасовано арешт на 1/3 частину квартири, що є предметом позову у даній справі, накладений на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2008р. у справі № 2-4013 (реєстраційний номер обтяження 7741757 від 12.08.2008р.).

Відповідно до інформації, що міститься у листі від 23.07.2018р. № 15/10974, наданому Першим Київським відділом державної виконавчої служби міста Одеси на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2018р., по виконавчому провадженню № 18296692, в рамках якого було винесено постанову АА № 648902 від 23.06.2010р. та накладено арешт на ? спірної квартири, 13.05.2014р., було винесено постанову про повернення виконавчого документа № 2-5152/08 стягувачеві, матеріали виконавчого провадження знищені (реєстраційний номер обтяження 9964277 від 23.06.2010р.).

Згідно з листом від 23.07.2018р. № 15/10974, наданим Першим Київським відділом державної виконавчої служби міста Одеси на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2018р., по виконавчому провадженню №183000397, в рамках якого було винесено постанову АА № 648901 від 23.06.2010р. та накладено арешт на ? спірної квартири, 13.05.2014р. було винесено постанову про повернення виконавчого документа № 2-5152/08 стягувачеві, матеріали виконавчого провадження знищені (реєстраційний номер обтяження 9964289 від 23.06.2010р.)

За відомостями, що містяться у листі від 23.07.2018р. № 15/10974, наданому Першим Київським відділом державної виконавчої служби міста Одеси на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2018р., по виконавчому провадженню № 18296476, в рамках якого було винесено постанову АА № 648901 від 23.06.2010р. та накладено арешт на ? спірної квартири, 21.12.2012р. було винесено постанову про повернення виконавчого документа № 2-5152/08 стягувачеві, матеріали виконавчого провадження знищені (реєстраційний номер обтяження 9964301 від 23.06.2010р.)

Відповідно до інформації, що міститься у відповіді Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса від 14.03.2018р. № 9350, наданої на адвокатський запит адвоката ОСОБА_6, виконавче провадження № 25646016, в рамках якого було винесено постанову серії АВ № 957678/25646016 від 05.04.2011р., якою накладено арешт на ? спірної квартири, було знищене (реєстраційний номер обтяження 11035478 від 05.04.2011р.)

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2018р. по справі 520/4911/18 було скасовано арешт ? спірної квартири, накладений на підставі постанови В-10/18315131 від 18.10.2012р. Першого Київського відділу державної виконавчої служби ОМУЮ реєстровий номер обтяження 13134580 від 18.10.2012р.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25.11.2016р. по справі № 520/13350/16-ц було скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.09.2008р. по справі № 2-5774/2008, знято арешт з ? спірної квартири, яка належить ОСОБА_3 (реєстровий номер обтяження 7995954 від 30.09.2008р.)

Відповідно до положень Розділу 2 глави 10 п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику в справах про спадкування», особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.

В силу вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В силу ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від неї.

За змістом ст. 392 ЦК України та п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено наступне, - суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Суд погоджується з доводами позивачів про відсутність можливості оформити в нотаріальному порядку спадкові права на вищевказане нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, про що зазначає в рішенні.

Керуючись ст.ст. 258,259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) право спільної часткової власності на 2/4 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 по ? частині за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 27 квітня 2014 року

Визначити порядок виконання рішення, за яким дане рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 2/4 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 по 1/4 частині за кожним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 23 листопада 2018 року.

Суддя

ОСОБА_7