Ухвала суду № 78056882, 15.11.2018, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 374/41/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді - Козіної С.М.,

за участі:

секретаря - Маламан Я.О.,

представника позивача - ОСОБА_2 (не з'явився),

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 (не з'явились),

представників третіх осіб (не з'явились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 12 березня 2018 року було відкрито провадження у справі.

В судові засідання, що відбулися 14 вересня 2018 року та 15 листопада 2018 року представник позивача ОСОБА_2 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно повістки про виклик до суду від 22 серпня 2018 року, яка була отримана, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0923000952061 від 22 серпня 2018 року (а.с. 170), Публічним акціонерним товариством "БМ БАНК" 27 серпня 2018 року, та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0923000988538 від 02 листопада 2018 року, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Останній раз від представника позивача ОСОБА_2 надходило клопотання про відкладення розгляду справи 11 червня 2018 року. В клопотанні представник позивача ОСОБА_2 просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 12 червня 2018 року, в зв'язку з проведенням переговорів щодо врегулювання спору.

Після чого судом були призначені судові засідання на 13 липня 2018 року, 15 серпня 2018 року, в які представник позивача ОСОБА_2 також не з'являвся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Своєчасний розгляд справ забезпечується обмеженими процесуальними строками їх розгляду.

Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Тобто, цивільне процесуальне законодавство накладає на осіб, які беруть участь у справі, певні процесуальні обмеження, спрямовані на забезпечення дотримання процесуальних строків розгляду справи та на унеможливлення зловживання ними своїми процесуальними правами, в тому числі шляхом безпідставного затягування розгляду справи.

Крім того, рішенням Європейського Суду у справі «Пономарьової проти України» від 3 квітня 2008 року передбачено вживання сторонами заходів про обізнаність стану відомого їм судового провадження.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач, або його представник повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, або повторно не повідомив про причини неявки, і якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положеннями ст. 223 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

У такий спосіб законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свій час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

За таких обставин, судом встановлено, що представник позивача ОСОБА_2 повторно не з'явився у судове засідання, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Таким чином, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами.

31 серпня 2015 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ було постановлено ухвалу, якою визнано, що повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача є підставою для залишення позову без розгляду, незалежно від причин неявки (справа 6-24063ск15).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізовуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_2 проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Публічне акціонерне товариство "БМ БАНК", будучи зацікавленим в розгляді вказаної справи має можливість забезпечити участь іншого представника для представлення його інтересів в суді у даній справі.

Тому, у зв'язку з наведеним, положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя.

За таких обставин, у зв'язку з неявкою представника позивача повторно (двічі поспіль) у судове засідання, позов Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" підлягає залишенню без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 44, 223, 257 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, - залишити без розгляду.

Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "БМ БАНК", що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, воно має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Апеляційного суду Київської області через Ржищівський міський суд Київської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя